Рішення

від 07.02.2018 по справі 909/1065/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1065/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 909/1065/17 за позовом приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний дивізіон" 230 618 грн 52 коп. за договором поставки.

ПрАТ "Луцькавтодор" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з ТОВ "Транспортний дивізіон" 230 618 грн 52 коп. за договором поставки від 27 березня 2017 р. № 27/03-ЛАД, з яких 162 093 грн 70 коп. - основний борг, 68 524 грн 82 коп. - неустойка. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору у визначений строк не здійснив поставку товару, у зв'язку з цим позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача попередньої оплати цього товару у розмірі 162 093 грн 70 коп. та нарахованої неустойки у розмірі 68 524 грн 82 коп.

16 листопада 2017 р., суд порушив провадження у справі, призначив її до розгляду на 29 листопада 2017 р. та зобов'язав сторін направити в судове засідання своїх представників. Крім того, зобов'язав відповідача подати відзив на позов.

29 листопада 2017 р., розгляд справи суд відклав на 14 грудня 2017 р. у зв'язку із нез'явленням в засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

14 грудня 2017 р., представник відповідача в судове засідання з'явився, однак просив суд оголосити в засіданні перерву у зв'язку із необхідністю підготувати відзив на позов.

В судовому засіданні 14 грудня 2017 р. суд оголосив перерву до 21 грудня 2017 р. та зобов'язав представника відповідача подати в наступне судове засідання відзив на позов.

18 грудня 2017 р., до канцелярії суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач уточнив вимогу про стягнення з відповідача 68 524 грн 82 коп. неустойки.

Представник відповідача після перерви в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки в засідання та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

21 грудня 2017 р., у зв'язку із набранням чинності нової редакції ГПК України, суд постановив провадження у даній справі здійснювати в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 21 грудня 2017 р. підготовче провадження суд закрив, розгляд справи по суті призначив на 24 січня 2018 р.

24 січня 2018 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи по суті суд відклав на 07 лютого 2018 р.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу копії ухвали суду від 24 січня 2018 р.

Як передбачено в ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як вбачається із матеріалів справи, розгляд даної справи суд неодноразово відкладав у зв'язку із неявкою в засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвал суду.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

27 березня 2017 р., ПрАТ "Луцькавтодор" (покупець) і ТОВ "Транспортний дивізіон" (постачальник) уклали договір поставки № 27/03-ЛАД, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах Договору; предметом поставки є товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктами 2.1, 3.1 і 3.3 Договору, обсяг та кількість постачання визначається специфікацією. Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною. Строки поставки товару зазначаються в специфікації.

Відповідно до розділу 4 Договору, вартість кожної партії товару визначається в специфікації. Покупець проводить попередню оплату у розмірі 50 % вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника; решту 50 % вартості товару покупець сплачує по факту постачання.

В Специфікації № 1 сторони погодили найменування товару - шпала дерев'яна просочена у кількості 1 600 шт. загальною вартістю 584 006 грн 40 коп., строки поставки - 30 робочих днів після отриманої попередньої оплати.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1, покупець перерахував постачальнику попередню оплату на загальну суму 400 000 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень № 5380 від 28 березня 2017 р., № 5435 від 05 квітня 2017 р., № 5549 від 21 квітня 2017 р. (а. с. 22 - 24.).

18 вересня 2017 р., позивач додатково перерахував відповідачу платіжним дорученням № 6613 від 18 вересня 2017 р. грошові кошти в сумі 30 000 грн із призначенням платежу: "за шпалу дерев'яну згідно з Специфікацією № 1".

Постачальник здійснював поставку визначеного у Специфікації № 1 товару частинами, зокрема, 21 серпня 2017 р. на суму 109 501 грн 20 коп., 29 серпня 2017 р. на таку ж суму, 14 вересня 2017 р. на суму 49 275 грн 54 коп., що підтверджується накладними № 21/08-01, № 29/08-01 та 14/09-01, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а. с. 20, 21, 27). Загальна вартість поставленого відповідачем товару за вказаною специфікацією - 268 277 грн 94 коп.; вартість непоставленого товару за цією специфікацією - 315 728 грн 46 коп.

В Специфікації № 2 сторони погодили найменування товару - комплект брусів дерев'яних на загальну вартість 180 618 грн 74 коп., строки поставки - 30 робочих днів після отриманої попередньої оплати.

Вартість товару за Специфікацією № 2 позивач в повному обсязі оплатив, що підтверджується даними платіжних доручень № 5658 від 04 травня 2017 р., № 5965 від 15 червня 2017 р., № 6555 від 08 вересня 2017 р., № 6605 від 15 вересня 2017 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (а. с. 28 - 31).

Постачальник здійснив поставку визначеного у Специфікації № 2 товару на загальну суму 180 519 грн 82 коп.; вартість непоставленого товару за цією специфікацією - 98 грн 93 коп.

В Специфікації № 3 сторони погодили найменування товару - рейка Р-50 старопридатна загальною вартістю 236 727 грн 29 коп., строки поставки - 30 робочих днів після отриманої попередньої оплати.

Згідно з даними платіжних доручень № 6074 від 04 липня 2017 р., № 6095 від 06 липня 2017 р., № 6125 від 11 липня 2017 р., № 6211 від 20 липня 2017 р., № 6267 від 28 липня 2017 р., № 6354 від 10 серпня 2017 р., № 6377 від 15 серпня 2017 р., , копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивач здійснив попередню оплату товару за Специфікацією № 3 на загальну суму 473 454 грн 58 коп. (а. с. 34 - 40).

Постачальник здійснив поставку визначеного у Специфікації № 3 товару на суму 473 727 грн 29 коп.; сума попередньої оплати, на яку не поставлений товар складає - 272 грн 71 коп.

Позивач неодноразово надсилав відповідачу письмові вимоги про поставку визначеного у договорі та додатках до нього товару (а. с. 41 - 55), однак відповідач залишив ці вимоги без задоволення.

18 жовтня 2017 р., позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати в розмірі 162 093 грн 70 коп., на яку ТОВ "Транспортний дивізіон" надано відповідь про те, що заборгованість боржник визнає, однак не може її погасити у зв'язку із накладеним арештом на майно та кошти підприємства (а. с. 56 - 63).

В п. 5.5 цього Договору визначено, що у випадку порушення зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За порушення терміну поставки або недопоставки товару постачальник виплачує покупцю неустойку (штраф) у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення.

Так, за порушення строків поставки товару, визначеного в Специфікації № 1, позивач нарахував відповідачу 68 524 грн 82 коп. неустойки.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати товару за договором поставки та неустойки за порушення відповідачем умов зазначеного договору.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, позивач здійснив попередню оплату товару, визначеного у Специфікації № 1, на загальну суму 430 000 грн, відповідач ж натомість поставив позивачу товар на суму 268 277 грн 94 коп.

Відтак, розмір попередньої оплати, яку здійснив позивач та на яку не було поставлено товар за Специфікацією № 1 складає 161 722 грн 06 коп.,

Крім того, розмір попередньої оплати, яку здійснив позивач та на яку не було поставлено товар за Специфікаціями № 2 та № 3 складає 98 грн 93 коп. та 272 грн 71 коп. відповідно.

Враховуючи наведене, позов в частині стягнення основного боргу слід задовольнити.

У своєму позові ПрАТ "Луцькавтодор" просить суд також стягнути з відповідача 68 524 грн 82 коп. пені за порушення терміну поставки товару, що визначений у Специфікації № 1.

Разом з тим, в п. 5.5 укладеного між сторонами Договору визначено, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару постачальник виплачує покупцю неустойку (штраф) у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення.

У своїй заяві від 15 грудня 2017 р., позивач уточнив дану вимогу та просив суд стягнути з відповідача на його користь 68 524 грн 82 коп. неустойки.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Видами забезпечення виконання зобов'язання, як визначено в ч. 1 ст. 546 ЦК України, є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У даній справі розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням ст. 549 ЦК України відповідає поняттю "пеня".

Разом з тим, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.

Правова позиція такого змісту була викладена у постанові Верховного Суду України від 08 лютого 2017 р. № 3-1217гс16.

Отже, суд дійшов до висновку про наявність у позивача права на застосування штрафних санкцій до відповідача у зв'язку з порушенням останнім строку виконання господарського зобов'язання.

Здійснивши перерахунок, суд встановив, що розрахунок неустойки позивачем проведено арифметично правильно, відтак й позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний дивізіон" (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Кривоноса Сотенного, буд. 3А; ідентифікаційний код 38330985) на користь приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 66; ідентифікаційний код 13349767) стягнути 230 618 (двісті тридцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн 52 коп. за договором поставки, з яких 162 093 (сто шістдесят дві тисячі дев'яносто три) грн 70 коп. - основний борг, 68 524 (шістдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн 82 коп. - неустойка, а також стягнути 3 459 (три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 28 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 09.02.2018