Рішення

від 08.02.2018 по справі 910/18617/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2018Справа №910/18617/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "Ел.Ай.Сі. Асістанс"

про стягнення 110 925,32 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Вітюк В.А., за дов.

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "Ел.Ай.Сі. Асістанс" про стягнення 110 925,32 грн. за договором №1844 про забезпечення медичними препаратами та товарами медичного призначення.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №1844 про забезпечення медичними препаратами та товарами медичного призначення від 01.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18617/17. Розгляд справи призначено на 28.11.2017.

Ухвалою суду від 28.11.2017 розгляд справи відкладено на 11.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017., чинної з 15.12.2017., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно приписів ч.1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 частини 5 ст. 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що у даній справі ціна спору не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд приходить до висновку, що розгляд даної справи має здійснюватись у порядку спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

11.01.2018 господарський суд постановив Ухвалу здійснювати розгляд справи №910/18617/17 у порядку спрощеного позовного провадження, засідання у справі №910/18617/17 призначено на 08.02.2018 об. 09:30.

28.11.2017 через загальний відділ діловодства суду позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог.

Подана заява позивачем про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

08.02.2018 в судовому засіданні розглянута заява позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 102 944,37 грн., а саме: 80 959,65 грн. основного боргу, пеня - 11 081,07 грн., три відсотки річних - 2 160,01 грн., інфляційні втрати - 8 743,64 грн., витрати судового збору 1 663,89.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, судом вищезазначена заява розглянута та прийнята, у зв'язку з чим нова ціна позову становить 102 944,37 грн.

Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01023, м.Київ, вул. Л. Первомайського, будинок 11.

В судовому засіданні 08.02.2018 підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд задовольнити позов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Асістанський центр Ел.Ай.Сі. Асістанс (далі - замовник, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю Аптека № 1 Трансфарм (далі - виконавець, позивач) укладено договір №1844 про забезпечення медичними препаратами та товарами медичного призначення (далі - договір), відповідно до п.1.1 предметом договору є забезпечення виконавцем медикаментами та виробами медичного призначення, що зареєстровані в Україні (надалі - медикаменти застрахованих осіб у порядку, що передбачений Розділом 2 цього договору та отримання плати за видані застрахованим особам медикаменти вироби медичного призначення від замовника в порядку, передбаченим Розділом 3 цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, виконавець кожні 10 днів місяця надає замовнику документи, зазначені в рахунках-фактури, актах виконаних робіт, заявах.

Згідно з 3.6. договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів замовник підписує та повертає виконавцю 2-й примірник Акту виконаних робіт (зведеного звіту наданих медичних препаратів) або в цей же строк надання за наданими виконавцем Актом. Заперечення мають бути обґрунтованими і мотивованими та підтвердженими документально. За відсутності заперечень за Актом із боку замовника у встановлений строк, Акт вважається підписаним із боку замовника.

Відповідно до п. 3.7. договору, замовник здійснює розрахунок із виконавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок останнього протягом 10-ти банківських днів після підписання одержаних документів (п.3.6. цього договору), але не пізніше ніж протягом 10 (десяти) банківських дні з дня наступного за днем закінчення строку на підписання Акту та подання заперечень за ним.

На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу пакети документів (рахунок-фактура, Акти виконаних робіт (зведений звіт наданих медичних препаратів), заявки), по факту забезпечення застрахованих осіб медикаментами та виробами медичного призначення.

Виконавцем були прийняті і підписані наступні Акти (зведений звіт наданих медичних препаратів):

- Акт виконаних робіт (зведений звіт наданих медичних препаратів) №16/11/1-1 від 10.11.2016 на суму 32 585,37 грн.;

- Акт виконаних робіт (зведений звіт наданих медичних препаратів) №16/11/2-1 від 20.11.2016 на суму 20 702,04 грн.;

- Акт виконаних робіт (зведений звіт наданих медичних препаратів) №16/11/2-1 від 30.11.2016 на суму 27 672,24 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач порушив умови договору, а саме не сплатив жодних з вищезазначених платежів.

У зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 80 959,65 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з уим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.2. договору, у разі прострочення визначеного цим договором строку оплати рахунків за відпущені медикаменти для застрахованих осіб, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених платежів за кожен день прострочення.

Позивач за неналежне виконання умов договору нарахував відповідачу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 11 081,07 грн. пені, 2 160,01 грн. 3% річних, 8 743,64 грн. інфляційних втрат від простроченого платежу.

Враховуючи наявність заборгованості за договором позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем було укладено договір №1844 про забезпечення медичними препаратами та товарами медичного призначення.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором надання послуг.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період 10.11.2016 по 30.11.2016 було надано звіт про надання медичних препаратів, у зв'язку з чим виконавцем були прийняті і підписані Акти виконаних робіт: Акт виконаних робіт (зведений звіт наданих медичних препаратів) №16/11/1-1 від 10.11.2016 на суму 32 585,37 грн.; Акт виконаних робіт (зведений звіт наданих медичних препаратів) №16/11/2-1 від 20.11.2016 на суму 20 702,04 грн.; Акт виконаних робіт (зведений звіт наданих медичних препаратів) №16/11/2-1 від 30.11.2016 на суму 27 672,24 грн., на загальну суму 80 959,65 грн.

Зазначені Акт виконаних робіт були підписані сторонами без зауважень та заперечень, та скріплені печатками підприємств.

В свою чергу відповідач не сплатив жодних з вищезазначених платежів, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 80 959,65 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором №1844 про забезпечення медичними препаратами та товарами медичного призначення в частині своєчасної оплати за надані меедмчні припирати згідно зведених звітів.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором №1844 про забезпечення медичними препаратами та товарами медичного призначення від 01.08.2016 у розмірі 80 959,65 грн. належним чином доведена та документально підтверджена.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 11 081,07 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 5.2. договору, у разі прострочення визначеного цим договором строку оплати рахунків за відпущені медикаменти для застрахованих осіб, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених платежів за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п.2.5 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань пеня нараховується починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в період з 10.11.2016 по 30.05.2017 то з нього за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 11 081,07 грн. пені.

Щодо вимог про стягнення 3% річних в сумі 2 160,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 8 743,64 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті Урядовий кур'єр та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання станом на вересень 2017 року то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 3% річних в сумі 2 160,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 8 743,64 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором №1844 про забезпечення медичними препаратами та товарами медичного призначення від 01.08.2016.

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю в розмірі 102 944,37 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129,130, 233, 238, 250, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "Ел.Ай.Сі. Асістанс" (01023, м.Київ, вул.Л.Первомайського, будинок 11, код ЄДРПОУ 31568089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1 Трансфарм" (01054, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 57, код ЄДРПОУ 32799279) 80 959 (вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. основного боргу, 11 081 (одинадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 07 коп. пені, 2 160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 01 коп. 3% відсотка річних, 8 743 (вісім тисяч сімсот сорок три) грн. 64 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 663 (одна тисяча шістсот шість три) грн. 89 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.02.2018

Суддя І.І. Борисенко