Рішення

від 08.02.2018 по справі 920/1039/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2018 Справа № 920/1039/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1039/17 в порядку загального позовного провадження:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Благо Суми , м. Суми

про стягнення 45281 грн. 35 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мірошніченко В.В. (довіреність б/н від 30.12.2017),

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 45281 грн. 35 коп., з яких: 31098 грн. 83 коп. заборгованість за договором поставки від 11.02.2015 № 1354, укладеним між сторонами даного спору, 5696 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 8486 грн. 15 коп. 20% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач подав суду додаткові пояснення від 04.12.2017, в яких вказав період, за який виникла заборгованість, та повідомив про те, що 18.09.2017 відповідачем частково було погашено заборгованість за накладною № 3555 від 30.01.2016 у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 15757, № 15758 від 18.09.2017 та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 44281,35 грн., з яких: 30098,83 грн. - основний борг, 8486,15 грн. - 20% річних, 5696,37 грн. - інфляційні збитки, а також судовий збір.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений господарським судом про дату, час і місце засідання суду, призначеного у цій справі ухвалою від 16.01.2018, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

11.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (постачальник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Благо Суми (покупець - відповідач) укладено договір постачання № 1354 (далі Договір).

Предметом договору була поставка алкогольних напоїв узгодженими партіями, які відповідач мав приймати і оплачувати згідно умов договору.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався приймати і оплачувати товар на умовах договору.

Згідно розділу 3 договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2010 року). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар. Постачальник зобов'язаний поставити товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру. Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.

Відповідно до п. 4.1. договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 11.02.2015 по 26.06.2017 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 205036 грн. 34 коп., проте в порушення умов зазначеного договору відповідач не в повному обсязі розрахувався за товар, який отримав за видатковими накладними. За вказаний період була оплачена лише частина товару на суму 173937 грн. 51 коп. і станом на 26.06.2017 заборгованість відповідача перед позивачем становить 31098 грн. 83 коп.

Крім того, позивач повідомив суд про те, що 18.09.2017 відповідачем частково було погашено заборгованість за вказаною накладною у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 15757, № 15758 від 18.09.2017, які долучені до матеріалів справи у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 44281,35 грн., з яких: 30098,83 грн. основний борг, 8486,15 грн. 20% річних, 5696,37 грн. інфляційне збільшення суми боргу.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт отримання товару та його вартість підтверджується видатковою накладною від 30.01.2016 № 3712/3555 на суму 40145 грн. 58 коп. Товар отриманий уповноваженою на те особою відповідача, будь-яких претензій щодо кількості та якості поставленого товару з дотриманням вимог п. 3.4. договору відповідачем не пред'явлено.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем за поставлений товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність , зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30098 грн. 83 коп. заборгованості за поставлений товар суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що несвоєчасно здійснив оплату поставленого товару за договором поставки № 1354 від 11.02.2015, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 8486 грн. 15 коп. 20% річних правомірними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару, позовні вимоги в частині стягнення 5696 грн. 37 коп. інфляційних втрат підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, несвоєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Благо Суми (40004, м. Суми, вул. Супруна, 3а, код ЄДРПОУ 39494533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (02088, м. Київ, вул. Є.Харченка, 42, код ЄДРПОУ 35871504) 30098 грн. 83 коп. основного боргу за договором поставки від 11.02.2015 № 1354, 5696 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 8486 грн. 15 коп. 20% річних, а також 1600 грн. 00 коп. судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09.02.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. СПИРИДОНОВА