Постанова

від 06.02.2018 по справі 904/8259/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018 року Справа № 904/8259/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

Представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

представник відповідача у судове засідання не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 у справі №904/8259/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДФІН ГРУП", 03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5 В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", 49005, м. Дніпро, вул. Обручева, 17.

про стягнення заборгованості в розмірі 1209517,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року у даній справі (суддя Панна С.П.) позов задоволено в повному обсязі.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 6250,24грн., інфляційних витрат в сумі 44828,66 грн. та пені в розмірі 52618,71 грн. припинено провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", 49005, м. Дніпро, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 33612250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДФІН ГРУП", 03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5 В, код ЄДРПОУ 40081127) суму основного боргу в розмірі 1 105 820 грн., судовий збір в розмірі 16587,30грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 1 105 820,00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, суду не надано доказів оплати заборгованості.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (відповідач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року по справі 904/8259/17 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДФІН ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" у справі №904/8259/17 відмовити, судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що за весь період ТОВ Будфін Груп надало послуг на суму 4 395 820,00 грн., що підтверджується актами здачі- прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000039 від 30.09.2016 року, №ОУ-0000056 від 31.10.2016 року, №ОУ-0000087 від 31.05.2017 року, №ОУ-0000078 від 30.04.2017 року, №ОУ-0000041 від 31.03.2017 року, №ОУ-0000026 від 28.02.2017 року, №ОУ-0000004 від

31.01.2017 року, №С)У-0000092 від 31.012.2016 року, №ОУ-0000073 від 30.11.2016 року, №ОУ-0000109 від 30.06.2017 року (50-59).

Однак з такими висновками суду не можна погодитися.

Нормами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до норм ч. ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995року, господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення, (п. 2.2. Положення).

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Надані позивачем на підтвердження надання послуг з організації перевезень по Договору у червні, вересні 2016р. не містять будь-якого підпису як з боку позивача так і з боку відповідача, а також печаток підприємств.

В силу ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, правило належності доказів, закріплене ст.77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, засобом доказування надання послуг з організації перевезень вантажів по Договору у червні 2016р. на суму 650,00грн. та у вересні 2016р. на суму 178 533,33грн. є належним чином оформлені Акти здачі-прийняття робіт у червні 2016р. на суму 650,00грн. та у вересні 2016р. на суму 178 533,33грн. - підписані уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств.

Однак, судом не досліджено і, у зв'язку з цим, не надано належну юридичну оцінку тому, що надані позивачем ОСОБА_1 №ОУ-0000039 здачі-прийняття робіт 30.09.2016р.на суму 178 533,33грн. (а.с. 50) та Акт №ОУ -0000109 здачі-прийняття робіт від 30.06.2017р. на суму 650,00грн. (а.с. 59) не містять необхідних реквізитів, визначених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4. Положення про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., а саме підписів уповноважених на це осіб та печаток підприємств, тому такі первині документи (акти здачі-прийняття робіт), в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України не є належними доказами того, що господарська операція по наданню послуг з організації перевезень вантажів по Договору у червні 2016р. на суму 650,00грн. та у вересні 2016р. на суму 178 533,33грн. відбувалася, а тому висновок суду, який став підставою для прийняття рішення є помилковим.

Враховуючи вищезазначене, вважає що рішення від 02.11.2017р. господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8259/17 прийнято на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також з неправильним застосування судом матеріального та процесуального права зокрема, ст. 9 Закону України "Про облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4, п 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.1995 року, ст. 626 Цивільного кодексу України та ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у від 23.11.2017 апеляційна скарга прийнята до провадження.

06.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 у справі №904/8259/17 слід залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2016 між ТОВ «Будфін груп» та ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест» , укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів № 2608-02.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець від свого імені та за рахунок Замовника надає послуги з організації перевезень вантажів шляхом надання вагонів, балансоутримувачем, яких є Виконавець.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що Замовник проводить 100% (сто відсотків) попередню оплату вартості послуг Виконавця за поточний період (календарний місяць) протягом 5-ти (п'яти) календарних діб з моменту отримання рахунку Виконавця, згідно з бланк-заявки (Додаток №4). Замовник зобов'язаний отримати рахунок на оплату послуг в перший робочий день поточного місяця у Виконавця.

Оплата за надані Виконавцем послуги здійснюється Замовником по пред'явленому рахунку згідно з актами подачі/повернення вагонів та актів наданих послуг (п.3.4. договору).

Відповідно до п.3.6 договору щоквартально сторони проводять звірку розрахунків, яка оформлюється актом звірки. У разі, якщо одна із сторін не підписала акт звірки у термін до 10 календарних днів без письмового обґрунтування, він вважається узгодженим обома сторонами.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов'язання по Договору виконав в повному обсязі, а саме: надав послуги з користування 76 хопер-зерновозами, що підтверджується актами подачі/повернення вагонів №1 від 03.09.2016 року, №2 від 12.09.2016 року, №3 від 15.09.2016 року, №4 від 17.09.2016 року, №5 від 20.09.2016 року, №6 від 23.09.2016 року, №7 від 24.09.2016 року, №8 від 28.09.2016 року, №9 від 29.09.2016 року, №10 від 01.10.2016 року, №11 від 04.10.2016 року, №12 від 12.10.2016 року, №13 від 20.10.2016 року, №14 від 21.10.2016 року, №15 від 22.10.2016 року, №16 від 26.11.2016 року, №17 від 24.12.2016 року, №18 від 09.05.2017 року, №19 від 10.05.2017 року, №20 від 11.05.2017 року, №21 від 12.05.2017 року, №22 від 14.05.2017 року, №23 від 18.05.2017 року, №24 від 20.05.2017 року, №25 від 22.05.2017 року, №26 від 24.05.2017 року, №27 від 25.05.2017 року, №28 від 03.06.2017 року (а.с.22-49).

За весь період ТОВ «Будфін Груп» надало послуг на суму 4395820,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000039 від 30.09.2016 року, №ОУ-0000056 від 31.10.2016 року, №ОУ-0000087 від 31.05.2017 року, №ОУ-0000078 від 30.04.2017 року, №ОУ-0000041 від 31.03.2017 року, №ОУ-0000026 від 28.02.2017 року, №ОУ-0000004 від 31.01.2017 року, №ОУ-0000092 від 31.12.2016 року, №ОУ-0000073 від 30.11.2016 року, №ОУ-0000109 від 30.06.2017 року (50-59).

Як встановлено матеріалами справи відповідач розрахувався частково в загальній сумі 3 290 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №905 від 08.09.2016 року на суму 390000 грн., №2059 від 06.10.2016 року на суму 400000 грн., №2596 від 05.12.2016 року на суму 500000 грн., №2908 від 28.12.2016 року на суму 500000 грн., №1370 від 20.02.2017 року на суму 100000 грн., №1384 від 23.02.2017 року на суму 100000 грн., №1388 від 24.02.2017 року на суму 100000 грн., №1404 від 28.02.2017 року на суму 450000 грн., №1466 від 16.03.2017 року на суму 450000 грн., №318 від 05.04.2017 року на суму 100000 грн., №1581 від 10.04.2017 року на суму 100000 грн., №1642 від 20.04.2017 року на суму 100000 грн. (а.с.78-89), також часткова сплата в сумі 3 290 000,00 грн. підтверджується випискою по рахунку позивача від 13.10.2017 року.

ТОВ «Будфін Груп» направило відповідачу вимогу від 19.07.2017 року з проханням виконати зобов'язання та сплатити суму боргу протягом 5 календарних днів з моменту отримання даної вимоги, що підтверджується поштовою квитанцією про відправлення від 19.07.2017 року.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Хоча п.3.4. договору дійсно передбачено необхідність надання актів виконаних робіт, як підставу для здійснення оплати, разом з тим, підставою для оплати є також сам факт виконання робіт. Оскільки такі роботи були виконані у червні 2016 року і у вересні 2016 року (а.с.22-49), але акти виконаних робіт за ці періоди дійсно підписані не були, то ця обставина і посилання на неї в апеляційній скарзі не спростовує факти виконання робіт.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 02.11.2017 по справі № 904/8259/17 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року у справі №904/8259/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року у справі №904/8259/17 -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст складений 09.02.2018 .

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко