Постанова

від 07.02.2018 по справі 908/1765/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018р. справа № 908/1765/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (довіреність від 17.01.2018р.); від відповідача: ОСОБА_6 (адвокат, ордер серії ЗП№023119 від 20.12.2017р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області ухваленого 15.11.2017р. (повний текст підписано 21.11.2017р.) у м. Запоріжжі по справі №908/1765/17 (суддя Дроздова С.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , м. Запоріжжя про стягнення 63945,09грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтех , м. Запоріжжя (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 63945,09грн. за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., з яких основного боргу в сумі 61664,16грн., 3% річних в сумі 203,25грн., інфляційних втрат в сумі 383,96грн. та пені в сумі 1693,72грн.

У ході розгляду справи Позивач своїми заявами (а.с.а.с.109-113, 208-212 т.1, 165-169 т.2) неодноразово збільшував розмір позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення з Відповідача грошових коштів в сумі 68842,76грн. за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., з яких основного боргу в сумі 61664,16грн., 3% річних в сумі 593,51грн., інфляційних втрат в сумі 1617,25грн. та пені в сумі 4967,84грн.

Між тим, заявою від 15.11.2017р. (а.с.171 т.2) Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтех зменшило розмір позовних вимог та останні стали складати 67460,61грн., з яких основного боргу за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. в сумі 61664,16грн., 3% річних в сумі 486,56грн., інфляційних втрат в сумі 1233,29грн. та пені в сумі 4076,60грн. Також Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 14000,00грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.11.2017р. (повний текст підписано 21.11.2017р.) у справі №908/1765/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех були задоволені частково, стягнуто з Відповідача основного боргу за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. в сумі 61664,16грн., 3% річних в сумі 486,56грн., інфляційних втрат в сумі 1233,29грн. та пені в сумі 4012,40грн., а також витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 8000,00грн.

Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. в частині здійснення оплати виконаних Позивачем робіт. Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог була зумовлена допущенням Позивачем арифметичної помилки про розрахунку суми пені. Окрім того, судом першої інстанції було зазначено, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката в сумі 14000,00грн. не є співрозмірним обставинам розглядуваної справи (є явно завищеним), внаслідок чого останній обмежив цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 15.11.2017р. у справі №908/1765/17 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає недоведеність Позивачем належними доказами факту проведення ним (чи відсутності необхідності у проведенні) протягом травня-липня 2017р. заходів спрямованих на безпечне використання ліфтів на об'єктах Відповідача (ремонтних робіт, технічного обстеження ліфтів) за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, посилаючись також на журнали проведення технічного обстеження ліфтових установок, де останні записи про проведення ремонтів (місячних та квартальних) були занесені 10.03.2017р., що свідчить про невиконання умов п.3.1.2 договору з боку Позивача. Апелянтом також було наголошено на безпідставності стягнення на користь Позивача 8000,00грн. витрат на послуги адвоката.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Попков Д.О., судді Радіонова О.О.,Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 14.12.2017р.) було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 10.01.2018р. об 14:00. Крім того, цією ж ухвалою апеляційним судом, враховуючи твердження Скаржника про неповноту дослідження місцевим судом обставин справи та неналежність доказів, якими обґрунтовані вимоги Позивача, в порядку ст.ст. 30, 38 Господарського процесуального кодексу України (діючого на момент постановлення ухвали від 11.12.2017р.) були викликані посадові особи сторін для надання пояснень, а також витребувані додаткові дкази.

14.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтех звернулось до апеляційного господарського суду з заявою про стягнення з Відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 6000,00грн. (а.с.а.с.218,219 т.2), надаючи у підтвердження своїх вимог копію додаткової угоди від 08.12.2017р. до договору №3-с про надання правової допомоги від 20.03.2017р., акту про правову допомогу від 11.12.2017р. на загальну суму 6000,00грн. та квитанцію до прибуткового касового ордеру №11/12-1 від 11.12.2017р. на суму 6000,00грн. (а.с.а.с.220-222 т.2)

Також, 14.12.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Позивача (а.с.а.с.224-227 т.2), за змістом якого проти її доводів та вимог заперечував та зазначив про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, оскільки надані ним (Підрядником) докази, а саме акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), лист на адресу Замовника (Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя ) з проханням надати запасні частини, журнали технічного огляду ліфтових установок, накази про призначення відповідальних осіб, табелі обліку їхнього робочого часу, докази оплати праці таких осіб та докази оплати вартості послуг аварійної служби, спростовані апелянтом не були. В той час, жодних зауважень від Відповідача до Позивача, як Підрядника щодо виконання останнім робіт за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. не надходило, як і не було вчинено дій з підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Окрім того, Позивач зазначив, що документи, якими апелянт обґрунтовує свою позицію не можуть бути належними та допустимими.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

26.12.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів, витребуваних ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017р., а саме:

- заяву свідка - директора Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех ОСОБА_7 (а.с.а.с.3,4 т.3);

- заяву свідка - електромеханіка по ліфтам Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех ОСОБА_8 (а.с.5 т.3);

- заяву свідка - електромеханіка по ліфтам Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех ОСОБА_9 (а.с.а.с.6,7 т.3);

- заяву свідка - електромеханіка по ліфтам Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех ОСОБА_10 (а.с.8 т.3);

- належним чином засвідчені копії журналів проведення ТО ліфтових установок (ремонтів ліфтів) (а.с.а.с.18-37 т.3)

Своєю чергою, 05.01.2018р. Комунальним підприємством Центр управління інформаційними технологіями , м. Запоріжжя на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. щодо надання копій журналів видачі ключів та журналів подій та дій диспетчерів у період з 01.05.2017р. по 31.07.2017р. були надані пояснення (а.с.а.с.41-70 т.3), з яких вбачається, що жодними розпорядчими документами стосовно діяльності Муніципальної служби з технічного обслуговування систем диспетчеризації ліфтів (утвореної рішенням Запорізької міської ради №60 від 21.12.2016р. у складі Комунального підприємства Центр управління інформаційними технологіями ) не передбачено обов'язку ведення таких журналів, як і не встановлено порядку їх ведення, а отже у останнього відсутні можливості надати такі журнали на вимогу суду.

Також, апелянтом на виконання вимоги ухвали суду від 11.12.2017р. були надані додаткові пояснення (а.с.а.с.72-76 т.3) в яких, зокрема, зазначено, що у представників Позивача був самостійний доступ до машинних відділень всіх ліфтових установок, технічне обслуговування яких повинно було здійснюватися, а також надано пояснення начальника відділу оперативного диспетчерського зв'язку та технічного контролю Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя - ОСОБА_11 від 09.01.2018р. (а.с.а.с.73-76 т.3) та копії журналів проведення технічного огляду ліфтових установок за адресою вул. Козача 5, л. №1, л. №2, л.№3 (а.с.а.с.78-80 т.3)

Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 10.01.2018р., з метою дотримання строків розгляду справи, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.), у зв'язку з перебування судді Радіонової О.О. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Мартюхіну Н.О.

У судовому засіданні 10.01.2018р. на підставі ст.216 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) було оголошено перерву до 07.02.2018р., про що повідомлено під розписку присутніх у судовому засіданні представники сторін (а.с.94 т.3), а також відмовлено у задоволені заявлених Відповідачем клопотань про витребування доказів (а.с.87 т.3) та про допит свідків (а.с.88 т.3) через їх необґрунтованість.

Відхилення клопотання про витребування доказів зумовлено приписами ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, адже Відповідачем не було вжито заходів із самостійного і своєчасного отримання таких доказів, а отже - не обґрунтовано існування перешкод їх надання у розумінні ч.1 ст.81 цього Кодексу.

Своєю чергою відхилення клопотання у допиті свідка зумовлено попередньою відсутністю його заяви згідно вимог ст.88 та ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України суперечливість відомостей якої з іншими доказами у справі або існування сумнівів щодо їх змісту, повноти і достовірності є підставою для виклику для допиту. Дотримання судом означених вимог законодавства при вчинені відповідних процесуальних дій зумовлено приписами ч.2 ст.19 Конституції України.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV Перехідні положення Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

19.01.2018р. від Позивач до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу №16/01/18-1 від 16.01.2018р. (а.с.95 т.3), в яких останній наголосив на безпідставності доводів Скаржника та неналежності наданих ним доказів, зокрема зазначив, що зміст службових записок Відповідача суперечить журналам технічного огляду, а журнал оперативно-диспетчерської системи ліфтового господарства КДЛ-2 не спростовує факт виконання робіт, оскільки він не призначений для фіксації виду й дати виконання таких робіт, тоді як лист Комунального підприємства Центр управління інформаційними технологіями підтверджує доводи Позивача, оскільки свідчить про відсутність обліку у нього ключів, однак в ньому не спростовується факт наявності у Комунального підприємства Центр управління інформаційними технологіями таких ключів.

07.02.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя звернулось до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату послуг адвоката (а.с.а.с.99-102 т.3), в якому просив відмовити у задоволені заяви Позивача про стягнення з Відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката за розгляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 6000,00грн., зазначаючи про неспіврозмірність заявленої суми ціні позову та іншим обставинам справи.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

Представник Скаржника у судове засідання 07.02.2018р. з'явився, підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, з підстав наведеній в ній та додаткових поясненнях. Також зазначив про безпідставність заявленої Позивачем заяви про стягнення з останнього витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000,00грн., вважаючи їх завищеними та неспіврозмірними ціні позову та обставинам справи.

Представник Позивача у судове засідання 07.02.2018р. також з'явився, проти доводів апеляційної скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях. Наполягав на задоволенні заяви про стягнення з Відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката за розгляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 6000,00грн.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, докази, надані Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2017р. та оформлені у відповідності до вимог діючого на момент їх надання Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017р., враховуються судовою колегією, а заперечення представника Відповідача проти таких доказів відхиляється як безпідставне, адже необхідність у їх залученні до справи обґрунтовувалась саме перевіркою тверджень і міркувань апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтех (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя (Замовник) було укладено підрядний договір на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів №91 (Договір - 12,13 т.1), відповідно до п.1.1 якого Замовник передає, а Підрядник переймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах Замовника.

Згідно п.2.1 договору (в редакції Додаткової угоди №5 від 01.11.2016р. (а.с.14 т.1) щомісячна оплата робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, відповідно до умов договору без обліку ПДВ, складає 19375,25грн. Калькуляція вартості поточного обслуговування ліфтів надана в Додатках №№1, 1-А, 2, 3, 3-А, 4, 5, 6, 7, 8, 9, які також є невід'ємною частиною договору (а.с.а.с.9-14 т.2).

Відповідно до п.3.1.4 договору Підряд зобов'язаний вносити в паспорти ліфтів записи, які відносяться до обов'язків Підрядника, в той час як Замовник, за наявності перепускної системи на об'єкти, зобов'язаний забезпечити обслуговуючий і технічний персонал Підрядника відповідними перепустками (п.4.1.1 договору).

В п.5.1 договору сторони узгодили, що у кінці поточного місяця Підрядник дає Замовнику рахунок на оплату та акти виконаних робіт з позначенням їх вартості. Замовник підписує акт, скріплює підпис печаткою і в триденний термін повертає один примірник акту Підряднику (п.5.2 договору).

За умовами п.5.3 договору було встановлено, що відповідно до рахунків, поданих Підрядником та на підставі підписаних актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Своєю чергою, згідно з п.6.1 договору, у разі порушення терміну оплати за виконані роботи, зазначених у п.5.3 договору, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми договору.

Строк дій договору, відповідно до п.7.1 договору, становить з 01.04.2016р. по 01.04.2017р. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про закінчення його дії, то договір щорічно вважається продовженим на один рік (п.7.2 договору).

Так, на виконання умов договору, 28.07.2017р. Підрядник цінним листом з описом вкладення направив (а.с.18) на адресу Замовника:

- рахунок-фактуру №СФ-000205 від 30.06.2017р. на суму 20612,64грн. за договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000204 від 30.06.2017р. за червень 2017р. на суму 20612,64грн. (а.с.16 т.1) за договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., у двох примірниках, з додатком у двох примірниках;

- рахунок-фактуру №СФ-000239 від 28.07.2017р. на суму 20091,27грн. за договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000237 від 28.07.2017р. за липень 2017 року на суму 20091,27грн. (а.с.17 т.1) за договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., у двох примірниках, з додатком у двох примірниках.

Окрім того, 04.08.2017р. цінним листом з описом вкладення (а.с.20 т.1) Підрядник направив Замовнику:

- рахунок-фактуру №СФ-000172 від 31.05.2017р. на суму 20960,25грн. за договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000171 від 31.05.2017р. за травень 2017р. на суму 20960,25грн. (а.с.15 т.1) за договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., у двох примірниках, з додатком у двох примірниках.

В актах №ОУ-0000171 від 31.05.2017р., №ОУ-0000204 від 30.06.2017р. та №ОУ-0000237 від 28.07.2017р. містився перелік наданих послуг з технічного обслуговування, із зазначенням вартості такого технічного обслуговування по кожному будинку, а саме:

1) в травні 2017р. надано послуги щодо будинків за адресами:

- вул. Європейська, 16 (сума 3020,75грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Товариська, 60 (сума 2067,12грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Козача, 5 (сума 1332,63грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Бородинська, 7 (сума 4486,58грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Українська, 31 (сума 582,12+2968,61грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Електрична, 249 (сума 2607,08грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Звенигородська, 18А (сума 1201,89грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Електрична, 247 (сума 2693,47грн. (без ПДВ 20%);

2) в червні 2017р. надано послуги щодо будинків за адресами:

- вул. Європейська, 16 (сума 3020,75грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Товариська, 60 (сума 2067,12грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Козача, 5 (сума 1332,63грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Бородинська, 7 (сума 4486,58грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Українська, 31 (сума 582,12+2968,61грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Електрична, 249 (сума 2259,47грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Звенигородська, 18А (сума 1201,89грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Електрична, 247 (сума 2693,47грн. (без ПДВ 20%);

3) в липні 2017р. надано послуги щодо будинків за адресами:

- вул. Європейська, 16 (сума 3020,75грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Товариська, 60 (сума 2067,12грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Козача, 5 (сума 1332,63грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Бородинська, 7 (сума 4486,58грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Українська, 31 (сума 582,12+2968,61грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Електрична, 249 (сума 1955,31грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Звенигородська, 18А (сума 1201,89грн. (без ПДВ 20%);

- вул. Електрична, 247 (сума 2476,26грн. (без ПДВ 20%).

Означені вище документи були отримані Замовником, що підтверджується роздруківками з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства Укрпошта (а.с.а.с.19,21 т.1), а саме: акти за червень і липень 2017р. були отримані останнім (Замовником) 31.07.2017р., а акт за травень 2017р. був отриманий 08.08.2017р.

Між тим, всупереч п.5.2 договору, Замовник не повернув Підрядникові у встановлений строк примірники актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень, червень і липень 2017р.

З матеріалів справи вбачається, що листом №257 від 31.07.2017р. про надання актів виконаних робіт (а.с.22 т.1), Замовник просив Підрядника надати акти виконаних робіт за травень, червень та липень місяці по кожному будинку окремо з зазначенням дати планового, позапланового технічного огляду та видів ремонту у разі виконання ремонтних робіт.

У відповідь на означений лист Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтех листом №30/08/17-1 від 30.08.2017р. (а.с.23 т.1) повідомило Замовника, що дати технічного огляду останній може перевірити, ознайомившись з відповідними журналами, які веде Підрядник. Для цього, Замовнику було запропоновано прибути за адресою: АДРЕСА_1 в робочий час.

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист Позивача №122 від 30.06.2017р. (а.с.70 т.1) в якому останній запропонував Відповідачу внаслідок систематичного порушення ним п.5.3 підрядного договору №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., підписати додаткову угоду про закінчення його дії.

В подальшому, Замовником жодних дій вчинено не було, зокрема, не подано заяв щодо недоліків виконаних робіт Позивачем, як і не ознайомлено з датами технічного огляду.

Своєю чергою, в процесі розгляду справи судом першої інстанції Замовник надав суду копії документів, які, на його думку, підтверджують недоліки в роботі Позивача щодо будинків за адресами вул.Козача, 5, вул.Бородинська, 7, вул.Електрична, 249.

Так, зі змісту службової записки від 17.05.2017р., складеної менеджером Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя - ОСОБА_12 (а.с.66 т.1) за проведеною перевіркою за участю заступника голови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та механіка обслуговуючої організації, вбачається, що технічне обслуговування ліфтів підрядною організацією проводиться з грубим порушенням, інформацію про стан та необхідність заміни по ліфтам підрядна організація не надавала, в той час як стан вузлів та агрегатів ліфтів (лебідки, сальників, підшипників, вкладишів, шківу тощо) за адресою вул. Бородинська, 7 потребують ремонту. Означена службова записка була підписана виключно ОСОБА_12

При цьому, з наявного в матеріалах справи листа Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех №121 від 06.06.2017р. (а.с.130 т.1) слідує, що Підрядник попередив Замовника (який отримав цього листа відповідно до штампу його вхідної кореспонденції - відмітка вх.№156 від 06.06.2017р.), що для підтримання ліфтів у житловому будинку по вул.Бородинська, 7 необхідні запасні частини (в листі зазначено їх перелік). Означене також вбачається з заяви свідка ОСОБА_9 (майстра з технічного обслуговування ліфтів та за суміщенням електромеханіка по ліфтам Позивача), наданих до суду апеляційної інстанції (а.с.а.с.6,7 т.3)

Також Відповідачем було надано до матеріалів справи копію листа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Козача 5 №191 від 30.06.2017р. (а.с.71 т.1) за підписом ОСОБА_13 на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , в якому йдеться про заявки до колл-центру від мешканців будинку по вул. Козача, 5 у квітні 2017р., а також про подання ним 27.05.2017р. заявки за №4475 до Позивача щодо шуму з машинного відділення ліфту №3 під'їзду №2, проте зазначено, що жодних дій з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех здійснено не було.

Своєю чергою, зі змісту службових записок начальника відділу оперативно-диспетчерського зв'язку та комп'ютерних систем Відповідача - ОСОБА_11 (а.с.а.с.74-76 т.1), доданих Відповідачем на підтвердження своєї позиції, вбачається, що:

- останнім було прийнято рішення про щомісячний контроль відвідування майстрами компанії Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех технічних приміщень ліфтового господарства (службова записка №1 від 30.06.2017р.),

- за результатами перевірки автоматичного журналу оперативно-диспетчерської системі ліфтового господарства КДЛ-2 було встановлено невідповідність фактичним даним, як відображені в журналах відвідувань машинних відділень (службова записка №2 від 30.06.2017р. та службова записка від 07.07.2017р.),

Матеріали справи містять також копію службової записки начальника відділу оперативно-диспетчерського зв'язку та комп'ютерних систем Відповідача - ОСОБА_11 від 31.07.2017р. (а.с.80 т.1), надану разом з журналом оперативно-диспетчерської системи ліфтового господарства КДЛ-2 (не містить підпису і печатки) (а.с.а.с.80 зворотна сторона - 83 т.1) в якій зазначено, що:

- у технічних приміщеннях №№1, 2 за адресою вул. Електрична, буд.249 в березні та червні 2017р. щомісячний технічний огляд не проводився;

- у технічному приміщенні №3 за адресою вул. Електрична, буд. 249 в травні та липні 2017р. щомісячний технічний огляд не проводився;

- у службовій записці зазначено, що у технічному приміщенні №4 за адресою вул. Бородінська, буд. 7 в липні 2017р. щомісячний технічний огляд не проводився;

- у технічних приміщеннях №№1,2 за адресою вул. Козача, буд.5 з 10.03.2017р. щомісячний технічний огляд також не проводився.

- у технічному приміщенні №5 за адресою вул. Бородінська, буд. 7 в лютому та травні 2017р. щомісячний технічний огляд не проводився;

- у службовій записці зазначено, що у технічному приміщенні №4 за адресою вул. Бородінська, буд. 7 в лютому, травні та червні 2017р. щомісячний технічний огляд не проводився;

- у технічному приміщенні №3 за адресою вул. Бородінська, буд. 7 в січні, лютому та червні 2017р. щомісячний технічний огляд не проводився;

Між тим, Позивачем до матеріалів справи було надано копії журналів проведення ТО ліфтової установки за адресою: вул. Бородінська, буд.7 та вул. Електрична, буд.249 (а.с.а.с.124-129 т.1) з яких вбачається, що:

- за адресою вул. Електрична, буд.249, 1 під'їзд, було внесено записи про проведення технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 22.03.2017р. та 27.06.2017р.,

- за адресою вул. Електрична, буд.249, 3 під'їзд, було внесено записи про проведення технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 24.05.2017р. та 26.07.2017р.

- за адресою вул. Бородінська, буд.7, 5 під'їзд, було внесено записи про проведення технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 16.02.2017 та 18.05.2017р.

- за адресою вул. Бородінська, буд.7, 4 під'їзд, було внесено записи про проведення технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 22.02.2017р., 18.05.2017р. та 07.06.2017р.

- за адресою вул. Бородінська, буд.7, 3 під'їзд, внесено записи про проведення технічного огляду ліфта електромеханіком, зокрема, 26.01.2017р., 16.02.2017р. та 06.06.2017р.

Місцевим судом також було встановлено, що 31.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтех та Товариством з обмеженою відповідальністю РТО-Ліфт Запоріжжя було укладено договір №223 про надання послуг (а.с.а.с.131 т.1).

Дія цього договору продовжувалася додатковими угодами №1 від 31.12.2014р. та №2 від грудня 2015р. (а.с.а.с.132,133) після чого його дію було автоматично пролонговано на 2017р.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю РТО-Ліфт Запоріжжя (аварійної служби) на замовлення Позивача виконувалися послуги, в тому числі, за такими адресами:

- вул. Європейська, 16 (Додаток №1 до додаткової угоди №3 до договору № 223, Додаток №1 до додаткової угоди №4 до договору №223 та Додаток №1 до додаткової угоди №5 до договору №223 (а.с.а.с.135,137,139 т.1);

- вул. Українська, 31 (Додаток №1 до додаткової угоди №5 до договору №223);

- вул. Козача, 5 (Додаток №1 до додаткової угоди №3 до договору №223, Додаток №1 до додаткової угоди №4 до договору №223 та додаток №1 до додаткової угоди №5 до договору №223).

Вартість наданих послуг аварійної служби Товариства з обмеженою відповідальністю РТО-Ліфт Запоріжжя становила: за травень 2017р. - 6100,00грн.; за червень 2017р. - 6100,00грн. та за липень 2017р. - 6100,00грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт з обслуговування ліфтів (а.с.а.с.141-143 т.1) та виставленими рахунками (а.с.а.с.144-146 т.1). Означені послуги були в повному обсязі оплачені Позивачем згідно з банківських виписок останнього (а.с.а.с.147-150 т.1).

Також в матеріалах справи наявні надані Відповідачем копії паспортів ліфтів (а.с.а.с.15-151 т.2), на титульних сторінках яких містяться написи: при передачі ліфта новому власнику разом з ліфтом має бути передано цей паспорт .

Своєю чергою, Позивачем було надано накази №15/1, 15/2, 15/3, 15/4, 15/5 Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех , якими визначено майстра ОСОБА_14 відповідальним за організацію робіт з технічного обслуговування ліфтів, тоді як відповідальними за справний стан ліфтів були призначені електромеханіки ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 (а.с.а.с.152-156 т.1). В матеріалах справи також наявні табелі використання робочого часу, зокрема, цих працівників, за травень-липень 2017р. (а.с.а.с.157-159 т.1), розрахунок заробітної плати цих працівників (а.с.а.с.160-162 т.1), графіки індивідуального розрахунку заробітної плати (доплат) за обслуговування ліфтів за спірними адресами (а.с.а.с.163-168 т.1) та копії платіжної відомості Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех (а.с.а.с.164-171 т.1)

В матеріалах справи наявні подані до суду апеляційної інстанції показання цих осіб (ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_10Г.), викладених у заявах свідків (а.с.а.с.5-8 т.3), зі змісту яких слідує, що останні керувалися у своїй роботі Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в України, а також наказами безпосереднього керівника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех , обсяг і перелік їх робіт за спірний період з обслуговування кожного з ліфтів включав: регламентні роботи, місячні ремонти, квартальні ремонти. Так, за період з 01.05.2017р. по 31.07.2017р, не було допущено жодного простою ліфтів (відсутні виклики на усунення простою). Також у показаннях було зазначено, що дати вчинення означених дій фіксувались в журналі технічного огляду ліфтових установок, які перебувають в машинних відділеннях ліфтів (додаються за адресою вул. Товариська, 60, вул. Бородинська, 7, вул. Електрична, 249, вул. Звенигородська, 18А, вул.. Електрична, 247 - а.с.а.с.18-37 т.3), проте журнали проведення технічного огляду ліфтових установок за іншими адресами не були повернуті Позивачу власниками будинків. Окрім того, зазначені особи зазначили, що примірник ключів від машинних відділень ліфтів зберігалися на диспетчерських пультах Комунального підприємства Центр управління інформаційними технологіями і отримувались електромеханіками перед проведення робіт.

Аналогічні за змістом показання надав директор Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех - ОСОБА_7 (заява свідка - а.с.а.с.3,4 т.3)

Окрім того, в обґрунтування своїх позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтех було долучено до матеріалів справи рішенні Господарського суду Запорізької області від 27.06.2017р. за аналогічною справою №908/906/17 (а.с.а.с.25-29 т.1), яким було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя (Відповідачем в розглядуваній справі) зобов'язань у грудні 2016р. - квітні 2017р. за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. та задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех , стягнуто з Відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя ) на користь Позивача основного боргу в розмірі 1331,33грн., пені в розмірі 5388,13грн., 3% річних в розмірі 607,05грн., втрат від інфляції в розмірі 3005,57грн, судового збору в розмірі 1599,84грн. та витрат на послуги адвоката в розмірі 4500,00грн.

Означеним рішенням також було встановлено, що всупереч умовам підрядного договору №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. та вимог закону, з боку Замовника (Відповідача в розглядуваній справі) зобов'язання щодо оплати прийнятих підрядних робіт належним чином виконані не були.

Так, 11.07.2017р. рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2017р. у справі №908/906/17 набрало законної сили, а 14.07.2017р. на виконання зазначеного рішення було видано наказ.

17.07.2017р. наказ було пред'явлено на виконання до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, якою 20.07.2017р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.30 т.1).

Місцевим судом також було встановлено, що під час процедури примусового виконання рішень, 28.08.2017р. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех надійшли кошти на виконання зазначеного рішення у справі №908/906/17 від Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області (підсумкова виписка з рахунку Позивача - а.с.31 т.)

З матеріалів справи також вбачається, що внаслідок систематичного ухилення Відповідача від підписання актів здачі-прийняття робіт та їх оплати, Позивач просив Замовника сплатити наявну у нього заборгованість та достроково розірвати підрядний договір №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., що вбачається з претензій останнього №01/08/17-1 від 01.08.2017р. (а.с.а.с.32-34 т.1) та №07/08/17-1 від 07.08.2017р. (а.с.а.с.36-38 т.1)

Між тим, враховуючи, що Замовник (Відповідач) в порушення п.5.3 укладеного договору №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. не сплатив 61664,16грн. вартості наданих Позивачем послуг у травні-липні 2017р., та, в супереч 5.2 договору, не повернув Підрядникові у встановлений строк примірники актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень-липень 2017р., останній звернувся з позовними вимогами до суду про стягнення з Замовника (Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя ) означеної суми заборгованості, та нарахувавши на неї 3% річних в сумі 203,25грн., інфляційних втрат в сумі 383,96грн. та пені в сумі 1693,72грн. Також Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 14000,00грн.

Своєю чергою, рішення Господарського суду Запорізької області, встановивши доведеність матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. в частині здійснення оплати виконаних Позивачем робіт, позовні вимоги задовольнив частково - стягнув з Відповідача основного боргу за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. в сумі 61664,16грн., 3% річних в сумі 486,56грн., інфляційних втрат в сумі 1233,29грн. та пені в сумі 4012,40грн., а також витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 8000,00грн. При цьому, частковість задоволення позовних вимог була зумовлена допущенням Позивачем арифметичної помилки про розрахунку суми пені. Окрім того, судом першої інстанції було зазначено, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката в сумі 14000,00грн. не є співрозмірним обставинам розглядуваної справи (є явно завищеним), внаслідок чого останній обмежив цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Враховуючи правову природу та зміст укладеного між сторонами підрядний договір №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регулюються, насамперед, відповідними приписами законодавства, які регламентують правовідносини з підряду.

Як встановлено ч.1 ст.318 Господарського кодексу України та ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, тоді як до обов'язків Підрядника віднесено виконання робіт на свій ризик за завданням Замовника.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем підрядний договір №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. є належною підставою для виникнення у Відповідача зобов'язань з оплати виконаних за ним робіт, право на отримання коштів (штрафних санкцій в разі прострочення) за які є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) та ст.15 Цивільного кодексу України.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у стягненні з Відповідача вартості виконаних Позивачем робіт з технічне обслуговування і поточного ремонту ліфтів за підрядним договором №91 від 01.04.2016р. згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень-липень 2017р. та нарахованих на суму заборгованості 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

При цьому, з приводу доводів викладених в апеляційній скарзі щодо недоведеності Позивачем факту проведення ним (чи відсутності необхідності у проведенні) протягом травня-липня 2017р. заходів спрямованих на безпечне використання ліфтів на об'єктах Відповідача (ремонтних робіт, технічного обстеження ліфтів) за підрядним договором №91 на технічне обслуговування і поточний ремонт ліфтів від 01.04.2016р. відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, посилаючись також на журнали проведення технічного обстеження ліфтових установок, де останні записи про проведення ремонтів (місячних та квартальних) були занесені 10.03.2017р., що свідчить про невиконання умов п.3.1.2 договору з боку Позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що:

- посилання апелянта на Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженого наказом Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №190 від 01.09.2008р. не відміняють обставин не здійснення Замовником негайних зауважень відносно недоліків роботи за спірний період в порядку ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України, а його міркування відносно особливості заповнення журналів технічного огляду ліфтових установок та їх інтерпретації на користь його позиції щодо недобросовісності (підробка записів, які не відображають дійсні факти) має характер недоведених припущень, які не можуть бути прийняті до уваги в світлі встановленої ч.5 ст.12 Цивільного кодексу України презумпції добросовісної та розумної поведінки.

- обставини заповнення/не заповнення певних розділів паспортів ліфтів безпосередньо не відміняє факту здійснення робіт за спірний період, тим більше належних доказів простою ліфтів з вини Підрядчика матеріали справи в спірний період не містять.

- кваліфікація Скаржником листа №257 від 31.07.2017р. як заяви про відступи/недоліки в роботі Позивача також є безпідставними, оскільки за своїм змістом вказаний лист таких заяв не містить - невстановленість форми таких заяв умовами договору не перешкоджає кваліфікувати правове значення листа в силу його змісту.

- Скаржник не довів можливість кваліфікації відомостей наданого ним журналу оперативно-диспетчерської системі ліфтового господарства КДЛ-2 та спосіб спростування ними (відомостями) достовірності об'єму робіт, вказаних в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, від підписання яких (з мотивованими запереченнями чи без) Замовник ухилився (був зобов'язаний підписати і повернути не пізніше трьох днів з дня отримання актів, тобто - за червень і липень 2017р. до 03.08.2017р., а за травень 2017р. - до 11.08.2017р.), враховуючи також відсутність у нього (Замовника) будь-яких претензій щодо якості виконаних робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ліфтів у будинках за адресами:

- вул. Європейська, 16;

- вул. Товариська, 60;

- вул. Українська, 31;

- вул. Звенигородська, 18А;

- вул. Електрична, 247, які також були включені до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень-липень 2017р.

Окрім того, як вірно було зазначено місцевим господарський судом, ведення журналу оперативно-диспетчерської системі ліфтового господарства КДЛ-2 нормами чинного законодавства не передбачено.

Своєю чергою, судом першої інстанції також вірно було встановлено, що всі інші надані Відповідачем докази неналежного виконання Підрядником робіт з обслуговування ліфтів за адресами вул.Козача, 5, вул. Бородинська, 7, вул. Електрична, 249. (службові записки його працівників, лист Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Козача 5 №191 від 30.06.2017р.) не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент розгляду справи судом першої інстанції).

При цьому, наявні в матеріалах справи пояснення начальника відділу оперативного диспетчерського зв'язку та технічного контролю Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя - ОСОБА_11 від 09.01.2018р. (а.с.а.с.73-76 т.3) в світлі чинного на момент їх подання Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.01.2017р.) також не можуть прийматися в якості належного засобу доказування. Своєю чергою, зауваження представника Відповідача відносно технічної помилки в заявах свідків щодо однієї з дати виконання робіт (а.с.3 зворотна сторона та а.с. 8 зворотна сторона т.3 - 36.05.2017р. відносно буд. 249 по вул. Електричній) не спростовує достовірність цих засобів доказування, відомості яких узгоджуються із іншими матеріалами справи та не були спростовані з урахуванням вимог ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Втім, належних доказів припинення Відповідачем розглядуваного грошового зобов'язання перед Позивачем матеріали справи не містять.

Таким чином, прострочення оплати Відповідача у розумінні ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, є порушенням відповідного грошового зобов'язання згідно із ст.610 Цивільного кодексу України та зумовлює правомірне застосування визначених ст.ст.611, 625 цього Кодексу наслідків, а саме - стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та пені, передбаченої умовами договору.

Перевіривши розрахунки позовних вимог, які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (з урахуванням останньої заяви про зменшення позовних вимог) (а.с.а.с.169,171 т.2) та розрахунки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з правомірністю стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 486,56грн., інфляційних втрат в сумі 1233,29грн. та пені в сумі 4012,40грн.

Щодо стягнення місцевим господарським судом з Відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 8000,00грн. (співрозмірним обставинам розглядуваної справи) суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що до складу судових витрат входить також оплата послуг адвоката, при цьому, з урахуванням п.п.6.3., 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., суд при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, може брати до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката було надано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №3-с від 20.03.2017р. (а.с.47 т.1), свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №988 від 30.08.2012р. (а.с.46 т.1), акти здачі-прийняття наданих послуг до договору (а.с.а.с.48, 114, 213 т.1) та квитанції до прибуткового касового ордеру від адвоката на суму 7000,00грн. (а.с.49 т.1), 5000,00грн. (а.с.115 т.1), 2000,00грн. (а.с.214 т.1)

Таким чином, матеріалами справи було доведено факт надання Позивачу послуг адвоката на заявлену суму в розмірі 14000,00грн., яка була правомірно зменшена місцевим господарським судом до 8000,00грн. у відповідності до її співрозмірності з обставинами розглядуваної справи, її складності, кількості судових засідань та підготованих під час розгляду справи адвокатом документів, а також стягуваної в межах розглядуваної справи суми заборгованості, що зумовлює відхилення доводів апеляційної скарги в цій частині.

Своєю чергою, Позивач звернувся до суду апеляційного інстанції з заявою про стягнення з Відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката, наданих під час апеляційного перегляду справи в розмірі 6000,00грн. (а.с.а.с.218,219 т.2), надаючи у підтвердження своїх вимог копію додаткової угоди від 08.12.2017р. до договору №3-с про надання правової допомоги від 20.03.2017р., акт про правову допомогу від 11.12.2017р. на загальну суму 6000,00грн. та квитанцію до прибуткового касового ордеру №11/12-1 від 11.12.2017р. на суму 6000,00грн. (а.с.а.с.220-222 т.2).

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.), розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, колегія судів апеляційного суду дійшла висновку про можливість стягнення з Відповідача заявлених судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 6000,00грн. (в повному обсязі), оскільки їх розмір є повністю співмірним характеру участі адвоката під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (враховуючи також час на дорогу з м. Запоріжжя та назад), та ставленням до виконання вимог суду щодо надання витребуваних доказів, тоді як Відповідач не навів жодних доказів їх неспівмірності в порядку ст.126 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.)

Таким чином, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , м. Запоріжжя залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя , м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.11.2017р. (повний текст підписано 21.11.2017р.) у справі №908/1765/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.11.2017р. (повний текст підписано 21.11.2017р.) у справі №908/1765/17 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Наш дім Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд.49, оф.38, ідентифікаційний код 39174349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтех (69006, АДРЕСА_2 А, ідентифікаційний код 38069561) витрати на оплату послуг адвоката з представництва на стадії апеляційного провадження в розмірі 6000,00грн.

4. Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши його у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

5. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 07.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2018р.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1-2 - сторонам, 3-у справу, 4- ГСЗО

Надіслано судом до ЄДРСР - 09.02.2018р.