Рішення

від 09.02.2018 по справі 235/6562/17

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/235/51/18

Справа № 235/6562/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона є пенсіонером за інвалідністю 3-ї групи за загальним захворюванням.

З 09 січня 2002 року позивачці призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку.

В листопаді 2017 року позивачка звернулась до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області з заявою про перегляд розміру призначеної їй пенсії з урахуванням довідок про отриману нею заробітну плату в період з липня 1995 року по червень 2000 року. До заяви були подані відповідні документи, в тому числі, і довідки про заробітну плату видані ПП Приватний архів м. Горлівки № 211/1 від 19.03.2013 p., № 211/2 від 19.03.2013 p., та витягу з ЄДР осіб та фізичних осіб підприємців № 066746.

Зазначені довідки відповідач при призначенні пенсії безпідставно не взяв до уваги, про що виніс рішення від 10 листопада 2017 року, обґрунтувавши його тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 та розпорядження Кабінету Міністрів України №1085 - р від 07.11.2014 на непідконтрольній українській владі території органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Крім того, Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014р. №1207-УІІ визнано особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території.

Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який документ, виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, довідки 1111 Приватний архів м. Горлівки №211/1 від 19.03.2013 p.; № 211/2 від 19.03.2013 p., витяг з ЄДР осіб та фізичних осіб підприємців № 066746, які надала позивачка не підлягає реєстрації та виконанню.

Відповідач повідомив, що згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014р. №13-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 31.07.2014р. за № 895/25672, №13-2 від 30.07.2015), заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Позивачка вважає, що вказане рішення керівника Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області не відповідає нормам законодавства та порушує її права з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 64 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування територіальні органи Пенсійного фонду мають право отримувати від підприємств, установ та організацій документи, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та перевіряти їх.

Пунктом 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.11.2005 року за № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 року за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, організацій незалежно від форм власності до оформлення документів та перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 17 вищезазначеного Порядку довідка про заробітну плату особі видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 №1207-УІІ - будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

У відповідності до ч. З цього Закону - будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Посилання відповідача в даному випадку на вказані норми закону є необґрунтованими і не підтверджені жодними доказами так як зазначені архівні довідки були видані 19.03.2013 року. На той час Закон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 №1207-УІІ, ще не діяв, а територія на якій були складені вказані довідки, ще не були тимчасово окуповані.

Також неможливість проведення перевірки вказаних в зазначених довідках даних, не є підставою для неврахування довідок про заробітну плату виданою ПП Приватний архів м. Горлівки № 211/1 від 19.03.2013 p., № 211/2 від 19.03.2013 p., та витягу з ЄДР осіб та фізичних осіб підприємців № 066746, оскільки Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Порядком № 22-1 застосування таких наслідків не проведення перевірки наданих органу ПФУ даних не передбачено.

Позивачка просить суд визнати незаконним рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 10 листопада 2017 року про відмову ОСОБА_1 у реєстрації та урахуванні при призначенні пенсії довідки ПП Приватний архів м. Горлівки № 211/1 від 19.03.2013 p., № 211/2 від 19.03.2013 p., витяг з ЄДР осіб та фізичних осіб підприємців № 066746 Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області здійснити з 10 листопада 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату виданою ПП Приватний архів м. Горлівки № 211/1 від 19.03.2013 p., № 211/2 від 19.03.2013 p., та витягу з ЄДР осіб та фізичних осіб підприємців № 066746.

Відповідач - Красноармійське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області, у відзиві на адміністративний позов зазначив, що в листопаді 2017 року позивачка звернулась до Управління із заявою про перегляд розміру призначеної пенсії із урахуванням довідок про отриману заробітну плату в період з 1995 по 2000 рік, та надала довідки про заробітну плату видані ПП Приватний архів м. Горлівки.

Управлінням не було прийнято надані довідки з наступних підстав.

Відповідно до постанови КМУ №595 від 07.11.2014 та розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 року на непідконтрольній території органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визнано особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території.

Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважається незаконною, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який документ, виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою ст. 9 зазначеного Закону, є недійсними і не створює правових наслідків.

Враховуючи викладене, довідки ПП Приватний архів м. Горлівки №211/1 та 211/2 від 19.03.2013, не підлягають виконанню.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів 15 грудня 2017 року почала діяти нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 10 ст.1 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 ст. 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України,за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг відноситься до справ незначної складності і підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року відкрито провадження у справі. 10.01.2018 року ухвалою суду продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 3.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до посвідчення серії АБ № 090829 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком безстроково (а.с.7).

Згідно архівної довідки від 19.03.2013р., яка видана Приватним підприємством Приват архів , Приватне підприємство видає довідки соціально-правового характеру фізичним та юридичним особам на підставі Статуту зареєстрованого у виконкомі Горлівської міської ради народних депутатів від 18.04.2012 року за № 1910/38125573 (а.с.8).

Згідно архівної довідки від 19.03.2013р., яка видана Приватним підприємством Приват архів , в документах архівного фонду ДП Макіївське управління житлово-комунального господарство по особовим рахункам нарахування заробітної плати рахується ОСОБА_1 так в документах , та в довідці містяться дані про нараховану заробітну плату за 07.1995-06.2000роки. В довідку включені всі виплати, на підставі основні правила роботи державних архіві України (а.с.9).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців Приватне підприємство Приват архів зареєстроване 18.04.2012р., ідентифікаційний код 38125573 (а.с.10).

Красноармійське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області листом від 10.11.2017 року відмовило ОСОБА_1 в реєстрації та виконанні довідок (а.с.11).

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Ч.1 статті 7 цього Закону передбачено, що для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Крім того, відповідно до статті 3 цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Тому посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов на даний Закон є помилковим.

Крім того, довідки про заробітну плату видані ПП Приватний архів м. Горлівки № 211/1 від 19.03.2013 p., № 211/2 від 19.03.2013 p., ще до подій, які почали відбувались у 2014 році, що є загальновідомим.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою) (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Місто Горлівка, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014р. №1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) відноситься населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Проте довідки, яку відповідач не прийняв, видана не органом державної влади, а приватним архівом, в якому зберігаються документи підприємства, на якому працювала позивачка.

Суд вважає, що названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, можливо застосувати й до документів, які надавалися позивачкою ОСОБА_1 відповідачеві для перерахування пенсії.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При вирішенні звернення позивачки відповідач повинен був керуватися принципом верховенства права (ст. 6 КАС України), відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, упереджено, без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 640 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,6-9, 19, 44,77, 241 - 246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, Донецька область, м. Покровськ, вулиця Чайковського, будинок 82) до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345, адреса: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Центральна, 154) про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати незаконним рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 10 листопада 2017 року про відмову ОСОБА_1 у реєстрації та урахуванні при призначенні пенсії довідки ПП Приватний архів м. Горлівки № 211/1 від 19.03.2013 p., № 211/2 від 19.03.2013 p., витяг з ЄДР осіб та фізичних осіб підприємців № 066746.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області здійснити з 10 листопада 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату виданою ПП Приватний архів м. Горлівки № 211/1 від 19.03.2013 p., № 211/2 від 19.03.2013 p., та витягу з ЄДР осіб та фізичних осіб підприємців № 066746.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 37869345, на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Повне судове рішення ухвалено 9 лютого 2018 року.

Суддя