Постанова

від 05.02.2018 по справі 375/1716/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1716/17 Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л. М. Провадження № 33/780/129/18 Доповідач у 2 інстанції Авраменко Категорія 138 05.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області Авраменко М.Г.,

за участі:

особи, яку притягують до адміністративної відповідальності-ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_3

іншого учасника ДТП - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягують до адміністративної відповідальності на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року, якою

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця не працюючого, мешканця АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено штраф у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становлять 340 грн, -

В С Т А Н О В И В:

В постанові суду зазначено, що 23 листопада 2017 року біля 09 год. 15 хв. в смт. Рокитне по вул. Незалежності, керуючи автомобілем НОМЕР_1 при виконанні маневру лівого повороту не впевнився, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем Мерседес 124200 Д д.н.з. НОМЕР_3) під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України. Суд першої інстанції визнав ОСОБА_5 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та наклав стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яку притягують до адміністративної відповідальності подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року, а провадження по справі закрити.

На думку апелянта, ДТП сталося з вини водія автомобіля Мерседес ОСОБА_4, який в порушення п. 2.3 (б) - водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою… та п. 14. 2 (б) - водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч , не будучи уважним, не впевнившись у безпеці виконання маневру обгону, розпочав даний обгін, в результаті чого сталося зіткнення двох автомобілів та іх пошкодження. В свою чергу, апелянт вважає, що повністю виконав вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6 не складався, жодних доказів в підтвердження порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України матеріали справи не містять, що виключає законні підстави визнання його винним у порушенні п.16.4 Правил.

Не викликалась до суду, як свідок дружина ОСОБА_7, яка знаходилась в автомобілі, проте інший водій ОСОБА_4 був присутній в суді першої інстанції, що свідчить про неповноту та однобічність дослідження обставин.

Про наявність оскаржувальної постанови апелянт дізнався лише 07.01.2018, участі в судовому засіданні не приймав, тому не мав можливості захистити свої права та інтереси, надавати суду свої пояснення щодо обставин ДТП чи скористатися правовою допомогою. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року.

На вказану апеляційну скаргу подав заперечення іншого учасника ДТП, який просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм автомобіля НОМЕР_2, правил дорожнього руху, а саме п. 10.1 ( Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху ), так, як саме ОСОБА_5 змінив напрямок руху свого автомобіля вліво, коли ОСОБА_4 рухався прямо в стані обгону автомобіля зліва від нього, керуючи автомобілем Мерседес-Бенс д.н.з. НОМЕР_4) і не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом виконання п. 12.3 ПДР України, так як водій, так як водій ВАЗ-2101 здійснив маневр вліво дуже різко, без ввімкнення світлового покажчика повороту, хоча і рухався ОСОБА_4 з дозволеною швидкістю.

Також, на думку ОСОБА_4, водій автомобіля ВАЗ -2101, повинен був діяти у відповідності до п. 10.4 ПДР - перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен був завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Вислухавши пояснення ОСОБА_5 та його захисника в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_4 проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягаює до задоволення.

Наведені ОСОБА_5 підстави для поновлення строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Із матеріалів провадження вбачається, що останній копію постанови від 22 грудня 2017 року отримав 07 січня 2018 року. Дана обставина дає підстави для визнання причин пропуску строку на подачу апеляційної скарги поважними у зв'язку із чим вказаний строк підлягає поновленню.

За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Цих вимог закону, при прийняті рішення щодо ОСОБА_5 судом першої інстанції дотримано не було. Так, поза увагою судді залишилась та обставина, що матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на доведеність наявності в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, яке проявилось у недотриманні ним вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження. В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_5 суд першої інстанції послався на пояснення іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, схему ДТП, протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 019558 від 23.11.2017 . Однак поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що пояснення ОСОБА_5 є прямо протилежними поясненням іншого учасника ДТП - ОСОБА_4 за своїм змістом вони послідовні і із цих пояснень не вбачається визнання ОСОБА_5 своєї вини у порушені вимог ПДР України. У протоколі про адміністративне правопорушення є запис ОСОБА_5 про його непогодження із висновками інспекторів ДАІ про допущення ним порушення вимог ПДР України.

Надавши перевагу одним поясненням перед іншими, суддя у постанові не навів переконливих мотивів свого рішення.

Приймаючи рішення про винність ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, яким дав не вірну правову оцінку. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини, оскільки лише констатує порушення водієм відповідних пунктів ПДР України.

Покази ОСОБА_5 та ОСОБА_7 суперечать показам ОСОБА_4

Як убачається із пояснень водія ОСОБА_5, перебуваючи за кермом автомобіля НОМЕР_2 з пасажиром ОСОБА_7, рухався з невеликою швидкістю - близько 20-30 км/год., оскільки приблизно за 250-300 м. від перехрестя мав намір повернути ліворуч до території СТОВ Нива . Зустрічних транспортних засобів на дорозі не було. Приблизно за 80-100 м. увімкнув лівий показчик повороту та зайняв крайнє ліве положення для виконання маневру повороту ліворуч. Перед цим ОСОБА_5 подивився в зеркало заднього виду та не бачив, щоб автомобіль Мерседес здійснював маневр обгону, він продовжував рухатись за автомобілем, покажчика повороту для виконання обгону ввімкнено не було. В момент початку виконання маневру повороту ліворуч ОСОБА_5 відчув удар в керований ним автомобіль. В автомобілі ОСОБА_5 в результаті ДТП пошкоджено ліву сторону - переднє та заднє крила, обоє дверей.

Водій Мерседес-Бенс д.н.з. НОМЕР_4), ОСОБА_4 пояснив, що рухався за автомобілем НОМЕР_2 з дозволеною швидкістю, але потім ОСОБА_5 повернув різко вліво,що спричинило зіткнення автомобілів. Вдарив автомобіль ВАЗ -2101 в задню ліву дверку правим крилом свого автомобіля. Після зупинки водій автомобіля ВАЗ -2101 включив лівий поворот.

Відповідно до вимог п. 10.4 ПДР України водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, проте, водій Мерседес - ОСОБА_4 з яким відбулося зіткнення, рухався в попутному напрямку, тобто, не мав переваги в русі.

Таким чином, з матеріалів справи убачається, що водій ОСОБА_5 перед початком перестроювання переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, рухався з невеликою швидкістю - близько 20-30 км/год., завчасно зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в тому напрямку.

Матеріалів , які б спростовували, те що ОСОБА_5 включив лівий поворот після зупинки автомобіля у справі немає.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що за обставин, встановлених судом під час розгляду апеляційних скарг, водій ОСОБА_5, не порушував вимоги ПДР України, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити, а постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 22.12.2017 щодо ОСОБА_5 - скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутності його в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: М.Г. Авраменко