Ухвала

від 02.02.2018 по справі 755/1627/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/1627/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши заяву ОСОБА_1, відповідач: ОСОБА_2 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: вжити заходи забезпечення позову до відкриття провадження у справі шляхом накладення арешту на житловий будинок відповідача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 36398500, свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 09 квітня 2012 року; вжити заходи забезпечення позову до відкриття провадження у справі шляхом накладення арешту на корпоративні права відповідача в ТОВ Агрофірма Іванівська , код ЄДРПОУ 34258214, 15562, Чернігівська обл., Чернігівський район, село Іванівка, вулиця Дружби, 33, ОСОБА_2, адреса засновника: 02094, АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду (грн..): 36750.00.

Заявлені вимоги заявник обґрунтовує тим, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що врегульована нормами матеріального права і ґрунтується на його вимогах до відповідача щодо грошових зобов'язань між сторонами, які виникли на підставі договору позики. 21 грудня 2010 року ОСОБА_2 отримав від нього в якості позики грошову суму в розмірі 3 250 000 гривень 00 копійок, що на день отримання позики становило еквівалент 406 250 доларів США. Відповідач зобов'язався повернути позичені грошові кошти до 21 червня 2011 року. На підтвердження вищевказаного, відповідач надав розписку, складену ним власноручно. У вказаній в розписці строк відповідач борг не повернув. Протягом 2011-2016 р.р. відповідач частинами повернув суму боргу в розмірі, еквівалентному 167 880 доларів США. Про кожну суму повернення було зазначено на обороті розписки. З 2016 року відповідач почав уникати спілкування з ним, не відповідати на телефонні дзвінки і т.і. Сума боргу відповідача, що залишилась складає еквівалент 238370 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 25 січня складає 28,86 гривень за один долар США: 238370*28,86=6879358,20 гривень. Позов необхідно забезпечити з метою гарантування належного виконання судового рішення на момент набрання ним законної сили та у зв'язку з тим, що до моменту набрання чинності рішенням суду відповідач матиме реальну можливість передати право власності на наявне в нього майно іншим особам, що може значено утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідач неодноразово повідомлявся йому про те, що звернення до суду з позовною заявою про стягнення боргу нічого не дасть, оскільки у нього немає або вже не дуже зареєстрованого на праві власності майна. І коли він отримає рішення суду, його виконати буде неможливо з огляду на відсутність у відповідача майна, на яке виконавчою службою може бути звернуто стягнення. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у відповідача із майна наявний лише житловий будинок по АДРЕСА_2. Іншого нерухомого майна, достатнього для задоволення його позовних вимог немає. Транспортні засоби не зареєстровані. Квартир немає. Таким чином, вже на сьогоднішній день у відповідача відсутнє майно, вартістю, достатньою для виконання рішення суду в майбутньому. А без арешту вказаного будинку відповідача, він зможе його продати ще до першого судового засідання за поданим позовом, чим дійсно унеможливить виконання судового рішення. У нього є всі підстави вважати, що відповідач може розпорядитися єдиним своїм майном і відчужити його на користь інших осіб для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить і зробить неможливим виконання рішення суду. Заборона відчуження майна та корпоративних прав на період розгляду справи по суті не завдасть шкоди інтересам відповідача. Арешт майна спонукатиме відповідача до скорішого задоволення його позовних вимог, вирішення спору і належної можливості захисту та відновлення судом його порушеного права. Відповідачу не може бути завдано збитків через арешт будинку. Він не позбавляється права володіти та користуватись майном. Може навіть передавати в користування третім особам на права оренди. Судом тимчасово обмежується лише право власника розпоряджатись майном та продати його. Арешт корпоративних прав так само не може завдати збитків відповідачу і не обмежує його права і дозволяє отримувати дивіденди, приймати участь у зборах, голосувати і т.д.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

З матеріалів поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позовних вимог, які будуть пред'являтися позивачем, є вимоги про стягнення заборгованості, щ виникла із договору позики, який оформлено розпискою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27 січня 2018 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України від 27 січня 2018 року, ОСОБА_2 є одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Іванівська .

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.

В той же час, враховуючи заявлені позовні вимоги, у суду відсутні підстави вважати на даній стадії, що існує загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, враховуючи те, що зі змісту заяви вбачається, що частково заборгованість відповідача є погашеною. Крім того, судом не може бути беззаперечно встановлено, що стягнення заборгованості за розпискою є єдиною позовною вимогою, яка буде заявлена позивачем. З огляду на вказані вище обставини, судом не вбачається підстав для задоволення вимог про накладення арешту на житловий будинок, який належить відповідачу. Крім того, також не підлягають задоволенню і вимоги про накладення арешту на корпоративні права відповідача в ТОВ Агрофірма Іванівська , оскільки відповідач не являється єдиним засновником товариства, а накладення арешту на корпоративні права відповідача може вплинути на корпоративні права інших учасників товариства та діяльність самого товариства.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог про забезпечення позову до відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260, 353, 354 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, відповідач: ОСОБА_2 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: