Рішення

від 01.02.2018 по справі 602/140/17

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 602/140/17

Провадження № 2/602/6/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2018 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Радосюка А. В.

при секретарі Яблонській М. М.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області, Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації про виплату заробітної плати,-

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області, Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації про виплату заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 13 червня 2007 року розпорядженням голови Лановецької РДА була прийнята на посаду начальника відділу освіти Лановецької РДА. 26 травня 2016 року розпорядженням голови Лановецької РДА її було звільнено з посади начальника відділу освіти з підстав, встановлених пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу , а повний розрахунок з нею проведено 08 червня 2016 року. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України Про державну службу в новій редакції. З метою реалізації окремих положень вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 06 квітня 2016 року прийнято постанову №292 Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році , яка також набрала чинності 01 травня 2016 року. У відповідності до вищезазначених нормативно-правових актів державним службовцям при встановленні категорії, що відповідає посаді начальника відділу освіти райдержадміністрації встановлено посадовий оклад в розмірі 4480 грн. та надбавку за ранг в розмірі 500 грн.. Крім того, до заробітної плати включено надбавку за вислугу років на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Разом з тим, незважаючи на вказані зміни в оплаті праці, відповідачем не в повній мірі нарахована та виплачена їй заробітна плата в розмірі 4240,46 грн., вихідна допомога в розмірі 4389,20 грн. та компенсація за невикористану відпустку в розмірі 5039,72 грн.. Враховуючи те, що відповідачі в добровільному порядку відмовляються виплатити їй вказану заборгованість, тому позивач просить суд стягнути її з відповідача, а також понесені нею витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити, пославшись при цьому на обставини, вказані в позовній заяві.

Представник відповідача - Лановецької районної державної адміністрації ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила суд в задоволенні позову відмовити. При цьому представник відповідача пояснила, що позивача було звільнено з займаної посади 26 травня 2016 року, а розпорядження голови РДА Про присвоєння рангу державного службовця було видане 03 червня 2016 року, тобто після звільнення позивача., а це означає, що їй не можливо було призначити 6 ранг і відповідну надбавку за ранг. Також, при звільненні позивача розрахунок із нею проводився відповідно до штатного розпису відділу освіти станом на 01 січня 2014 року.

Представник відповідача - Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила суд в задоволенні позову відмовити, пояснивши при цьому, що позивача було звільнено з займаної посади 26 травня 2016 року і проведено з нею повний розрахунок. Кошти за рахунок ФССзТВП були виплачені позивачу 08 червня 2016 року, тому що повернення коштів відповідно до листа непрацездатності проводиться протягом 10 днів з дня подачі заявки-розрахунку. Доплата за 6 ранг та інші доплати позивачу не були виплачені, оскільки на час встановлення вказаного рангу та нового посадового окладу вона вже не працювала.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд встановив наступні обставини.

Так, в ході судового засідання встановлено, що ОСОБА_4 з 13 червня 2007 року по 26 травня 2016 року працювала на посаді начальника відділу освіти Лановецької районної державної адміністрації та була звільнена з посади розпорядженням голови Лановецької районної державної адміністрації від 24 травня 2016 року №49-к у зв'язку з реорганізацією відділу освіти районної державної адміністрації, відмовою від переведення на іншу посаду (а.с.10). Даний факт також зайшов своє підтвердження копією трудової книжки серії БТ-ІІ №4244522 (а.с.7-9).

Розпорядженням голови Лановецької районної державної адміністрації від 03 червня 2016 року №54-к Про присвоєння рангу державного службовця відповідно до статті 39 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIII, пункту 10 Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №306, присвоєно нові ранги державних службовців працівникам Лановецької районної державної адміністрації з 01 травня 2016 року (а.с.26-27).

Крім того, розпорядженням голови Лановецької районної адміністрації від 16 червня 2016 року №190-од Про упорядкування структури районної державної адміністрації керівників структурних підрозділів Лановецької РДА було зобов'язано упорядкувати структуру підрозділів відповідно до вимог статей 3, 6 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року, постанови КМУ від 12.03.2015 року №179 Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій та подати в тижневий термін штатні розсписи на затвердження голові районної державної адміністрації (а.с.28).

Згідно довідки від 04 липня 2016 року, виданої відділом освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації, ОСОБА_4 заробітна плата станом на 01.06.2016 року виплачена в повному обсязі. Кошти по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФССзТВП виплачені 08 червня 2016 року (а.с.11).

Як вбачається з копії листка непрацездатності №399660 в травні 2016 року ОСОБА_4 з 10 травня по 20 травня 2016 року перебувала на лікарняному (а.с.13).

25 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до голови Лановецької РДА з листом про проведення з нею розрахунку заробітної плати, вихідної допомоги і компенсації за невикористану відпустку у відповідності до законодавства, чинного на момент звільнення та виплату їй різниці між фактично отриманими коштами та розміром виплат, належних їй відповідно до закону (а.с14).

Листом від 25.11.2016 року Лановецькою районною державною адміністрацією відмовлено ОСОБА_4 у виплаті вказаної різниці з мотивів проведення з нею повного розрахунку при звільненні (а.с.15).

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.50 Закону України Про державну службу заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

В силу вимог ч.3 ст.51 Закону України Про державну службу Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік з урахуванням юрисдикції державних органів, а також виходячи з того, що мінімальний розмір посадового окладу групи 1 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше семи мінімальних розмірів посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення.

Відповідно до ст.52 Закону України Про державну службу надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.

Як вбачається із Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів (додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292 Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році ) посадовий оклад керівника самостійного відділу, служби, повноваження якого поширюються на територію одного району (посада позивача ОСОБА_4 на момент звільнення) становить 4480 грн..

Відповідно до Розміру надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців та Переліку посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці (додатки №2 та №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292 Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році ) надбавка за ранг керівника підрозділу у складі самостійного структурного підрозділу державного органу (посада позивача ОСОБА_4 на момент звільнення) становить 500 грн..

Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292 Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIIІ Про державну службу .

В силу вимог п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIIІ Про державну службу цей Закон набрав чинності з 1 травня 2016 року.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №306 Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями надбавка за ранг встановлюється з дня його присвоєння.

Як вбачається з положень вищевказаних нормативно-правових актів посадовий оклад та ранг державного службовця в розмірах, передбачених Законом України Про державну службу , повинні були встановлені позивачу з 01 травня 2016 року, чого відповідачем зроблено не було і виплачено ОСОБА_4 заробітну плату при звільненні за старим посадовим окладом і рангом.

Згідно ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 ) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 ) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 , - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Аналогічні положення закріплено в частині 4 статті 87 Закону України Про державну службу , згідно якої у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В порушення зазначених вимог трудового законодавства повний розрахунок з ОСОБА_4 було проведено 08 червня 2016 року, що підтверджується довідкою від 04 липня 2016 року, виданою відділом освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації.

В силу вимог ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, всі вищенаведені факти свідчать про те, що відповідачем було порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області в користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 13669 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 38 копійок , в тому числі: 4240 гривень 46 копійок невиплаченої частини заробітної плати за травень та червень 2016 року, 4389 гривень 20 копійок невиплаченої частини вихідної допомоги, 5039 гривень 72 копійки невиплаченої частини компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану .

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 2500 грн. позивачем надано суду Договір №5/17 від 02 березня 2017 року про надання юридичних послуг, в п.2 якого вказано, що замовник зобов'язується оплатити виконавцю винагороду за взаємним погодженням сторін в сумі, що становить 2500 грн. протягом 10 днів з моменту укладення даної угоди, але не менше 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи (а.с.17).

Суд вважає, що позивачем та його представником не доведено належними та допустимими доказами факту надання юридичних послуг на виконання договору та оплати за них, а значить що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, оскільки договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, будь-яких квитанцій, рахунків-фактур чи актів виконаних робіт позивачем та його представником на підтвердження факту оплати за надані юридичні послуги суду не надано.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області в користь держави 640 гривень 00 копійок судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 18, 77-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст.44, 47, 116, 117 КЗпП України, Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIIІ , постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292 Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році , постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №306 Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями , суд,-

вирішив :

Позов ОСОБА_4 (мешканка м.Ланівці, провулок Залізничний, 8 Тернопільської області, паспорт серії МС №575787, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області (місце розташування: м.Ланівці, вул.Незалежності, 19 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058249), Відділу освіти, молоді та спорту Лановецької районної державної адміністрації (місце розташування: м.Ланівці, вул.Незалежності, 19 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 38422934) про виплату заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області (місце розташування: м.Ланівці, вул.Незалежності, 19 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058249) в користь ОСОБА_4 (мешканка м.Ланівці, провулок Залізничний, 8 Тернопільської області, паспорт серії МС №575787, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 13669 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 38 копійок , в тому числі: 4240 гривень 46 копійок невиплаченої частини заробітної плати за травень та червень 2016 року, 4389 гривень 20 копійок невиплаченої частини вихідної допомоги, 5039 гривень 72 копійки невиплаченої частини компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану.

Стягнути Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області (місце розташування: м.Ланівці, вул.Незалежності, 19 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058249) в користь держави 640 гривень 00 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення буде складене 09 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_5