Рішення

від 08.02.2018 по справі 603/786/17

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/786/17

Провадження №2/603/43/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 02.03.2017 року помер батько позивача ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина нажитловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул. Центральна №108 в с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області. Все належне спадкодавцю майно ОСОБА_4 заповів позивачу. ОСОБА_1 прийняла спадщину, що залишилась після смерті батька, звернувшись в межах шестимісячного строку до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у їхній відсутності, позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, у відзиві на позовну заяву просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, позовні вимоги визнали повністю, погодившись з обставинами, викладеними у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із таких підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії VІІ-УР №1339492 від 09.08.1968 року батьками позивача вказано: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

При укладенні шлюбу 09.11.1985 року з ОСОБА_6 позивач змінила своє дошлюбне прізвище Гудій на Боднарчук , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-ИД №061805 від 11.07.2002 року.

Згідно довідок №651, №736, виданих 06.07.2017 року, 23.08.2017 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_4 належав житловий будинок, розташований за адресою: вул. Центральна, 108 с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області.

На даний житловий будинок 09.10.2017 року комунальним підприємством Монастириське районне бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

Згідно даних технічного паспорта на житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: с. Ковалівка, вул. Центральна, 108 Монастириського району Тернопільської області розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 117,4 кв.м, житловою - 86,6 кв.м під літерою А , сарай Б , сарай б , сарай - літня кухня В , літня кухня Г , ворота хв. №1, огорожа №2.

Згідно довідки №685, виданої 25.07.2017 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, станом на 15.04.1991 року в спірному житловому будинку були зареєстровані та проживали: голова двору - ОСОБА_4, дружина голови двору - ОСОБА_7, дочка - ОСОБА_1, зять - ОСОБА_6, внучка - ОСОБА_8, внук - ОСОБА_6

ОСОБА_4 помер 02.03.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №219214 від 03.03.2017 року, актовий запис №03.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул. Центральна №108 в с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Спадкодавець ОСОБА_4 все своє майно заповів позивачу ОСОБА_1, про що 25.11.2009 року складено заповіт, посвідчений секретарем Ковалівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №31.

Згідно інформаційної відповіді №24/01-16 від 06.02.2018 року приватного нотаріуса Монастириського нотаріального округу ОСОБА_9 після смерті 02.03.2017 року ОСОБА_4 за заявою позивача ОСОБА_1 06.07.2017 року заведено спадкову справу за №50.12.09.2017 року після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку та на майновий пай (ксерокопія витягу спадкової справи додана до матеріалів справи).

Як вбачається зі змісту довідки №651, виданої 06.07.2017 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті ОСОБА_4 разом з ним проживала його дружина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляла, прийнявши спадщину, звернувшись в межах шестимісячного строку до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом (лист приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу ОСОБА_9 №271/2-16 від 07.11.2017 року).

Згідно даних погосподарської книги №3 за 1991 - 1995 роки спірне будинковолодіння належить до суспільної групи - колгоспний двір, у якому проживали: голова двору - ОСОБА_4, дружина голови двору - ОСОБА_7, дочка - ОСОБА_1, зять - ОСОБА_6, внучка - ОСОБА_8

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР ( в ред.1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 згідно письмових заяв, посвідчених головою ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_6 згідно письмової заяви від 10.11.2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Монастириського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованої в реєстрі за №648, не прийняли спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_4, відмовились від свого права на частку у майні колишнього колгоспного двору на користь ОСОБА_1

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що доведено обставини, викладені у позовній заяві, а отже, позивач, як спадкоємець за заповітом, яка прийняла спадщину, має право на житловий будинок з надвірними будівлями, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за заповітом після померлого 02.03.2017 року ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 259, 263 - 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1225, 1261, ЦК України, ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР (в ред.1963 року), суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с.Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 04396162, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Центральна, 108 в с.Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 117,4 кв.м, житловою - 86,6 кв.м під літерою А , сарай Б , сарай б , сарай - літня кухня В , літня кухня Г , ворота хв. №1, огорожа №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючийсуддя ОСОБА_11