Рішення

від 09.02.2018 по справі 598/296/17

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/296/17

провадження № 2/598/24/2018

РІШЕННЯ

іменем України

"09" лютого 2018 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого суду ОСОБА_1

при секретарі Сливка М.М.

з участю представника позивача ОСОБА_2 представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Калина-2002 до ОСОБА_4 про визнання поновленим договору оренди землі, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ПАП Добрий самарянин ,

встановив:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом с/г ТзОВ Калина-2002 до ОСОБА_4 про визнання поновленим договору оренди землі, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ПАП Добрий самарянин .

Зокрема, позивач просить визнати поновленим договір оренди землі площею 2,07 га. (кадастровий номер 6122484800:01:002:0255) укладений 09 червня 2006 року між ОСОБА_4 та с/г ТзОВ Калина-2002 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 09 червня 2006 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,07 га строком на 10 років. Відповідно до п.8 вказаного договору оренди землі, після закінчення договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 20 квітня 2016 року позивач направляв відповідачу лист-повідомлення про продовження договору оренди з проектом додаткової угоди. Однак він у визначений законом місячний термін не розглянув вказаний лист та додаткову угоду та не повідомив орендаря про прийняте ним рішення. Враховуючи наведене, позивач вважає, що він скористався своїм переважним правом на продовження договору оренди, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав наведених в ньому, а також додаткового пояснив, що ними належним чином виконувались умови договору. Навесні 2017 року вони обробили земельну ділянку, однак нічого не посіяли тому, що посіяло ПАП Добрий самарянин .

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в задоволенні позову просить відмовити. В своїх заперечення відповідач зазначив, що жодних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди до договору оренди землі він не отримував. Крім того, позивав неналежно виконував обов'язки за договором оренди і відповідач неодноразово в усній формі заявляв, що надалі не має намір продовжувати договір оренди. На даний час земельна ділянка перебуває в користуванні ПАП Добрий самарянин , а тому позивач не продовжує нею користуватись.

Представник третьої особи без самостійних вимог в судовому засіданні в задоволенні позову заперечила з підстав наведених відповідачем.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши наявні докази в межах позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити.

При цьому суд виходив з наступного.

09 червня 2006 року між ОСОБА_4 та сільськогосподарським ТзОВ Калина-2002 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,07 га строком на 10 років (а.с.7, 8).

Відповідно до п.8 вказаного договору оренди землі, після закінчення договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

19 квітня 2016 року позивач направляв відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди разом із проектом додаткової угоди, що підтверджується описом вкладення у поштове рекомендоване відправлення. Згідно квитанції вказаний лист було відправлено відповідачу 20 квітня 2017 року, оскільки, як пояснив представник позивача, 19 квітня 2017 року вони відправляли близько 170 листів і на пошті не встигли їх відправити в той самий день (а.с.12).

Також позивач вказував, що на момент закінчення строку дії договору оренди землі та після його спливу, він користувався спірною земельною ділянкою та весною 2017 року провів дискування грунту, що підтверджується договором № 22-04 про надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт від 03 квітня 2017 року та актом № АН-0000001 здачі-прийняття робіт (а.с.79-82). Надалі, як стверджує представник позивача, на земельній ділянці ОСОБА_4 засіяли ПАП Добрий самарянин , а тому вони вже не змогли здійснити посів.

Позивач належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди землі, що також підтверджується платіжними відомостями № ВпП-000005 від 10 листопада 2015 року та № ВпП-2 від 04 листопада 2016 року.

Разом з тим 30 грудня 2016 року відповідач уклав договір оренди спірної земельної ділянки з ПАП Добрий самарянин , що на думку позивача, є порушенням його переважного права на поновлення договору оренди землі, оскільки ним було повністю дотримано вимоги, зазначені ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Аналізуючи додаткову угоду позивача та договір оренди землі укладений між відповідачем та ПАП Добрий самарянин судом встановлено, що позивач пропонував відповідачу кращі умови по орендній платі, а саме 3300 грн. на рік.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами першою-п'ятою ст .33 Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Позивач зазначав, що він добросовісно, належним чином виконував свої обов'язки за договором та більше як за місяць до спливу строку його дії, направив ОСОБА_4 листи-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на оренду земельної ділянки з проектом додаткової угоди.

Установлено, що ОСОБА_4 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звернувся до позивача з листом-повідомленням про відмову у його продовженні.

На період дії строку договору оренди земельної ділянки та після закінчення строку його дії, тобто після 09 червня 2016 позивач належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконувало свої обов'язки орендаря, використовувало земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачувало відповідачу орендну плату, що підтверджено належними доказами.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ТзОВ Калина-2002 посилалось на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого спірним договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі , внаслідок чого було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Права наймача, встановлені статтею 777 ЦК України , є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендаря щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, передбачене статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Суд критично оцінює заперечення відповідача про те, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки він не отримував листа із проектом додаткової угоди, так як законодавство вимагає лише, щоб орендар її надіслав. Крім того, орендодавець не звертався до орендаря із відповідним повідомленням про відмову у продовженні договору оренди.

Таким чином, враховуючи наведене, суд проходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Також, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача в користь позивача 1378 грн. сплаченого ним судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.124 ЗК України, ст.ст. 626, 777, 792 ЦК України, ст.ст. 89, 141, 223, 263-265, 273 ЦПК України, Законом України Про оренду землі , суд,

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати поновленим договір оренди землі площею 2,07 га. (кадастровий номер 6122484800:01:002:0255) укладений 09 червня 2006 року між ОСОБА_4 (житель ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.код НОМЕР_1) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Калина-2002 (адреса АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31273470).

Стягнути з ОСОБА_4 в користь с/г ТзОВ Калина- 2002 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 12 лютого 2018 року.

Суддя А.І.Левків