Постанова
від 06.02.2018 по справі 594/388/17
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/388/17Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В. Провадження № 22-ц/789/16/18 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія - 19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційної інстанції Тернопільської області в складі:

головуючої - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участю секретаря - Шмигельська І.З.

та сторін: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" Колодовський О.В., представника ПАП "Агропродсервіс" Стецюк Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №594/388/17 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" на рішення Борщівського районного суду від 18 жовтня 2017 року, ухваленого суддею Чир П.В., у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" до ОСОБА_3, приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим,-

ВСТАНОВИЛА:

10 березня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Мрія Центр звернулось до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі - земельної ділянки, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, площею 1,62 га, кадастровий номер НОМЕР_1, який 18.05.2015 року уклали між собою ОСОБА_3 та приватне агропромислове підприємство Агропродсервіс та визнати поновленим на той самий строк та на таких самих умовах спірний договір оренди земельної ділянки, який 10.12.2009 року був зареєстрований у Борщівському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10 травня 2009 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,62 га строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 10 грудня 2009 року.

На виконання умов договору оренди, зокрема п.8, яким передбачено порядок поновлення договору оренди на новий строк, 05.03.2014 року та 07.08.2014 року ТзОВ Мрія Центр направляло ОСОБА_3 листи - повідомлення від 04.03.2014 року та від 06.08.2014 року про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди, однак, відповіді не отримало.

ОСОБА_3 також не направляв ТзОВ Мрія Центр , протягом одного місяця з моменту закінчення договору оренди, будь-яких листів, в тому числі й щодо відмови в поновленні договору оренди.

Після закінчення строку договору оренди ТзОВ Мрія Центр продовжувало користуватися орендованою земельною ділянкою у своїй господарській діяльності, виплатило відповідачу ОСОБА_3 орендну плату за 2015 рік у розмірі 750 кг пшениці.

Однак, 18 травня 2015 року ОСОБА_3 було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки з приватним агропромисловим підприємством Агропродсервіс . Таким чином, діями відповідачів щодо укладення між ними нового договору оренди землі було порушено переважне право ТзОВ "Мрія Центр" на поновлення договору, яке підлягає захисту.

Рішенням Борщівського районного суду від 18 жовтня 2017 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Центр до ОСОБА_3, приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим відмовлено. Вирішено судові витрати по справі покласти на сторони в межах, в яких вони їх понесли.

В апеляційній скарзі ТзОВ "Мрія Центр" просить скасувати рішення Борщівського районного суду від 18.10.2017 р. та ухвалити нове рішення, яким позов ТзОВ "Мрія Центр" до ПАП "Агропродсервіс", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим задовольнити, оскільки вважає, що воно є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апелянт вказав, що ТзОВ "Мрія Центр" дотримано усіх необхідних умов для поновлення договору оренди землі на підставі свого переважного права, передбаченого умовами договору та ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

В суді апеляційної інстанції представник апелянта Колодовський О.В. підтримав доводи апеляційної скарги зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник ПАП "Агропродсервіс" Стецюк Ю.О. апеляційної скарги не визнав та зіслався на заперечення проти апеляційної скарги, надані суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився хоч належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

У відповідності до вимог статтей 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подав суду доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення. Також, ТзОВ Мрія Центр не уклало з орендодавцем обов'язкової додаткової угоди до договору оренди землі і не подало доказів використання земельної ділянки відповідача після закінчення строку договору оренди землі від 10.05.2009 року, а тому відсутні підстави для задоволення вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України (розділ XIII) справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання ним чинності.

Судом першої інстанції установлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,62 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, виданого 05.02.2002 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

10 травня 2009 року між ТзОВ Мрія Центр та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 1,62 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору проведена 10 грудня 2009 року.

Згідно п.8 договору оренди землі від 10.05.2009 року, договір укладається на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 вищевказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 384,74 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі 5 ц зерна щорічно.

18 травня 2015 року між ОСОБА_3 та відповідачем ПАП Агропродсервіс укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,62 га, що належить останньому на праві приватної власності на підставі Державного акта від 05.02.2002 року (кадастровий номер НОМЕР_1) строком на 7 років, в якому встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі, або в натуральній формі - 850 кг зерна. Державна реєстрація договору проведена 05 червня 2015 року.

Частиною четвертою статті 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону, (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного Кодексу України.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін (ст.319, 626 ЦК України).

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч. ч. 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Такі висновки викладені в постановах Верховного суду України від 25.02.2015 року в справі №6-10цс15, 18.03.2015 року в справі №6-4цс15, 15.04.2015 року в справі №6-55цс15, 23.03.2016 року в справі №6-146цс16, 13.04.2016 року в справі №6-2027цс15, 23.11.2016 року в справі №6-2540цс16.

Судом встановлено, що ТзОВ Мрія Центр не подало доказів виконання вказаних вимог закону та договору оренди землі від 10.05.2009 р. і дотримання визначеної процедури повідомлення про свій намір реалізувати переважне право на укладення нового договору оренди земельної ділянки із ОСОБА_3

Судом першої інстанції встановлено, що ні ОСОБА_3, ні члени його сім'ї не отримували від орендаря будь-яких листів чи повідомлень з приводу продовження дії договору оренди, а також він не укладав з ТзОВ Мрія Центр додаткову угоду після закінчення строку договору оренди від 10.05.2009 р.

В матеріалах справи наявні тільки списки відправлення простих поштових відправлень із штампом ВПЗ Оришківці Гусятинського району, у яких зазначено прізвище відповідача та назву документа, що відправлявся.

Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про те, що подані позивачем списки відправлення простих поштових відправлень не можуть бути доказом належного повідомлення відповідачу про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки вони не підтверджують факт відправлення кореспонденції ОСОБА_3

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила), якими визначено порядок відправлення поштової кореспонденції в Україні.

Так, абзацом 8 п.2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.

Абзацом 25 п.2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Таким чином, згруповані поштові відправлення - це обов'язково зареєстровані відправлення, на які видаються відповідні розрахункові документи та вручаються одержувачу.

Інших доказів щодо направлення відповідачу листів-повідомлень з додатковими угодами позивачем не надано.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця. Тобто, у цьому випадку слід розуміти не тільки направлення, а й отримання орендарем відповідного листа - повідомлення, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі № 6-10цс15, від 13.04.2016 р. у справі № 6 - 2988цс15.

Однак, ТзОВ Мрія Центр не подало суду не тільки доказів щодо отримання, а й доказів щодо відправлення орендодавцю зазначених листів - повідомлень.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як пояснив представник ТзОВ "Мрія Центр", після закінчення строку договору оренди землі із ОСОБА_3 товариство продовжувало користуватись спірною земельною та сплатило орендну плату за 2015 р., тобто вчинило конклюдентні дії, які є підставою для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому позивач послався на копію відомості з виплати орендної плати (а.с. 44-45), договір на надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки №01/04/2015-16/ОГ від 01.04.2015 року, укладеним із ТОВ Райз М (а.с.48-51), актом розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганської сільської ради Борщівського району від 02.04.2015 року, який є додатком до даного договору (а.с.52-53), акти виконаних робіт із додатками до них даними форм статистичної звітності на 01.12.2015 р. (а.с. 54-69).

Однак, із цих документів неможливо однозначно зробити висновок, що в 2015 році позивачем оброблялася саме земельна ділянка відповідача, оскільки вони складені на загальну площу земельних ділянок, на яких надавались послуги, і не містять інформації щодо конкретної земельної ділянки відповідача.

Крім того, подані позивачем докази стосуються лише використання землі з квітня 2015 р., ТзОВ "Мрія Центр" не подало доказів користування спірною земельною ділянкою на час закінчення договору оренди землі із ОСОБА_3

Також, позивач не подав жодних доказів щодо укладення у місячний строк додаткової угоди із відповідачем про поновлення договору оренди від 10.05.2009 р., що є обов'язковою умовою, визначеною законом, для поновлення договору оренди землі з підстав, які визначені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач ПАП "Агропродсервіс" на час укладення оспорюваного договору оренди землі мав правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ Мрія Центр , припинений у зв'язку із закінченням строку його дії, а позивач на власний розсуд розпорядився своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, тобто не скористався ним.

Згідно акту здачі-приймання об'єкта оренди по Циганській сільській раді Борщівського району Тернопільської області від 18 травня 2015 року, ОСОБА_3 передав спірну земельну ділянку орендарю ПАП Агропродсервіс . (а.с. 193)

Як вбачається з доданих копій податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, поданого ПАП Агропродсервіс за звітний період - IV квартал 2015 року до органу податкової служби - Тернопільської міжрайонної ДПІ, в таких міститься інформація щодо користування земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3 (а.с.46-47).

У 2015 році ПАП Агропродсервіс виплатило відповідачу ОСОБА_3 орендну плату, що підтверджується наданою копією платіжної відомості про виплачений дохід ОСОБА_3

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не відповідає постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 р. у справі № 6 - 2539цс16, оскільки у цій справі судом встановлено інші обставини.

Отже, позивач не подав доказів щодо недійсності договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3. та ПАП "Агропродсервіс", тому підставно відмовив у задоволенні позову ТзОВ "Мрія Центр".

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, котре, на думку колегії суддів, відповідає принципам верховенства права, непорушності права власності - як основним принципам континентальної системи права, а також практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до норми ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Із аналізу практики розгляду Європейським судом з прав людини справ щодо порушення права володіння майном поняття "майно", як і "власність" має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних. Зокрема, у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції розглядались справи щодо порушення права власності, де об`єктами були прибутки, що випливають із власності, зокрема орендна плата (рента), передбачена договором, добровільно укладеним відповідно до законодавства "Mellacer та інші проти Австрії", заяви №№10522/83, 11011/84, 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 року.

Інші докази та обставини, на які посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" відхилити.

Рішення Борщівського районного суду від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 12 лютого 2018 року.

Головуючої Шевчук Г.М.

Судді: Міщій О.Я.

Ткач З.Є.

СудАпеляційний суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення06.02.2018
Оприлюднено12.02.2018
Номер документу72141524
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —594/388/17

Постанова від 29.05.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сімоненко Валентина Миколаївна

Ухвала від 26.04.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Постанова від 06.02.2018

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Ухвала від 06.02.2018

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Постанова від 06.02.2018

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Ухвала від 28.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Ухвала від 24.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Ухвала від 16.11.2017

Цивільне

Апеляційний суд Тернопільської області

Шевчук Г. М.

Рішення від 18.10.2017

Цивільне

Борщівський районний суд Тернопільської області

Чир П. В.

Ухвала від 22.03.2017

Цивільне

Борщівський районний суд Тернопільської області

Чир П. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні