Рішення

від 01.02.2018 по справі 397/1359/16-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/1359/16-ц

н/п : 2/397/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2018 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Пляка С.Л.,

при секретарі - Захаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду в сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, Олександрівської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 та третьої особи, що не заявляє позовних вимог - відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі про визнання права власності на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку №516 (кадастровий номер 3520584500:02:000:0516) згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР 002360, зарестрований за №437 від 30.07.2003 року; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3520584500:02:000:0516) серії КР 055279, зарестрований за №32 від 11.08.2006 року, належний ОСОБА_4.

В обгрунтування позову зазначив, що 19.03.2002 року розпорядженням голови Олександрвської РДА Кіровоградської області №131-р відповідно до схеми поділу земель КСП ім. Куйбишева за ОСОБА_2 рахується ділянка №516. На її ім'я був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520584500:02:000:0516, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії КР 002360, зареєстрований за №437 від 30.07.2003 року та отриманий нею. Як стало відомо розпорядженням Олександрівської РДА Кіровоградської області від 01.11.1996 року №469 на підставі довідки ОСОБА_3 сільської ради №430 від 01.12.2002 року де зазначено, що відповідно до схеми поділу земель КСП ім. Куйбишева за гр. ОСОБА_5 рахується ця ж сама ділянка №516; був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520584500:02:000:0516, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на ім'я ОСОБА_4 (що є спадкоємницею ОСОБА_5І) серії КР 055279, зареєстрований за №32 від 11.08.2006 року та отриманий власницею. Тобто одна земельна ділянка з кадастровим номером 3520584500:02:000:0516 розташована на території ОСОБА_3 сільської ради - має двох власників.

30.01.2017 року представником позивача подано заяву про уточнення поовних вимог, в яких просять скасувати розпорядження голови Олександрівської РДА від 09.12.2005 року №612-р в частині передачі у приватну власність земельної ділянки №516, площею 4,95 га ОСОБА_4 кадастровий номер земельної ділянки 3520584500:02:000:0516 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3520584500:02:000:0516) серії КР 055279, зарестрований за №32 від 11.08.2006 року, належний ОСОБА_4 (а.с.58).

За ухвалою суду від 10.04.2017 року, за клопотанням представника позивача, первинну позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради, Олександрівської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Відділ Держгеокадастру у Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку за законом залишено без розгляду (а.с.104-105).

За ухвалою суду від 14.12.2017 року замінено первісну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог відділ в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.186-187).

Представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подано заперечення проти позову, в якому просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 Так, відповідно до п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається додержавного акта на право колективної власності на землю. Відповідно до ст.ст. 1,2,3 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, особи, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай). Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду. Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняте за їх заявою про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).Згідно з вимогами ст. ст.22, 23 ЗК України (у редакції 1990 року) та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта. Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі державного акта на право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого вона є. Позивач в позовній заяві вказує, що відповідно до розпорядження голови Олександрівської РДА Кіровоградської області від 19.03.2002 року за нею рахується земельна ділянка № 516. До позову додано копію державного акта від 30.07.2003 року. Проте, дана земельна ділянка № 516, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області належить ОСОБА_4, яка отримала її в порядку спадкування після Катеринич Т.І.. ОСОБА_5 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала в КСП ім. Куйбишева та отримала земельний пай. Даний факт підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай), серія КР № 0070129 від 09.12.1997 року. Сертифікат на право на земельну частку (пай) було видано ОСОБА_5, на підставі рішення Олександрівської райдержадміністрації від 01.11.1996 року № 463 - як члену колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Куйбишева ОСОБА_3 сільської ради, Олександрівського району Кіровоградської області. В сертифікаті на право на земельну частку (пай) вказано, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка розміром 4,28 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 15631 грн. Сертифікат зареєстровано 09.12.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 2. ОСОБА_5 померла 03.11.1996 року, проте за життя нею був складений заповіт, в якому спадкоємницею всього її майна зазначено ОСОБА_4 Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.06.2001 року, спадкове майно складається з права на земельну частку (пай) розмір 4,28 га в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в КСП ім..Куйбишева, Олександрівського району, Кіровоградської області, який належав спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 0070129, виданого 09.12.1997 року Олександрівською райдержадміністрацією та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09.12.1997 року за № 2. Вартість спадкового майна складає 15631 грн. 20.06.2001 року в сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР № 0070129 внесено зміни та зазначено, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія АЕА №537428. Розмір земельної частки (паю) 4.28 в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної ділянки 37821 грн.. 11.08.2006 року на підставі Розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 09.12.2005 року №612-р, ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №055279. Даний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 32. Згідно плану меж земельної ділянки, земельна ділянка яка є власністю ОСОБА_4 та вказано кадастровий номер земельної ділянки 3520584500:02:000:0516. ДП Кропивницький інститут землеустрою та ОСОБА_4 06.09.2017 року склали акт про встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 згідно якого ДП Кропивницький інститут землеустрою передає межі земельної ділянки № 516, площею 4.9477 під охорону та зберігання, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В 2001 році між ОСОБА_4 та ХПП Цибулівське було укладено договір оренди землі, згідно якого вказана земельна ділянка була здана в оренду. 10 березня 2010 року ОСОБА_4 уклала договір оренди землі з СТОВ Михайлівське на вказану земельну ділянку строком на 15 років, договір зареєстрований у Олександрівському офісі Кіровоградської філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.09.2010 року за № 041037900191. Тобто, земельна ділянка №516 ще з 1996 року була надана ОСОБА_5 як члену КСП ім. Куйбишева , отже заявлений позов є підставним (а.с.193-195).

Позивач підтримала позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_7 підтримала уточнені позовні вимоги, посилаючись на обгрунтування, вказані в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях, поданих представником ОСОБА_6 Крім того, зазначила, що наданий до суду список на виготовлення державних актів КСП ім. Куйбишева Олександрівського району Кіровоградської області, де під №484 внесено ОСОБА_2 згідно Сертифікату №0070676 на ділянку №516 не є належним доказом так як незавірений належним чином, відсутня дата його складання.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради суду пояснила що ОСОБА_9 та ОСОБА_5 були членами КСП ім. Куйбишева та мали право на отримання Сертифікату. Першопочатково списки були передані на початку липня 1996 року до районної державної адміністрації. Були замовлені Сертифікати, які роздавалися сільською радою в 2000-2001 роках, при цьому складалися списки на виготовлення Державних актів. Директор КСП ім. Куйбишева ОСОБА_10 особисто виписував Сертифікати, зазначаючи номер земельної ділянки. Була допущена помилка. Земельна ділянка №616 є вільною. Вирішення питання задоволення позову залишила на розсуд суду.

Представник відповідача ОСОБА_11 районної державної адміністрації надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечує щодо задоволення позову (а.с.44, 45, 230).

Відповідач ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала (а.с.152).

Представник третьої особи Відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, питання щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 залишили на розсуд суду (а.с.39, 123).

Представник третьої особи Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, питання щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 залишили на розсуд суду (а.с.234).

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Так, Державним актом на право приватної власності на землю (кадастровий номер 3520584500:02:000:0516) серії ІІІ-КР №002360, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №437 від 30.07.2003 року та виданим ОСОБА_2 підтверджується, що на підставі розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 19.03.2002 року №131-р ОСОБА_2 передається у приватну власність земельна ділянка №516, площею 4,95 га, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

Актом встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та схемою розташування земельної ділянки підтверджується, що було проведено встановлення в натурі та погодження меж земельної ділянки №516 на території ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. Суміжними землекористувачами (власниками) земельних ділянок ніяких претензій при встановленні меж земельної ділянки не виявлено. Межі земельної ділянки погоджені та не викликають заперечень; точки повооту визначені в натурі (на місцевості); суміжних землекористувачів (власників земельних ділянок) попереджено щодо відповідальності за збереження вищевказаних межових знаків (а.с.9-11).

Розрахунком нормативної грошової оцінки земельної ділянки 3520584500:02:000:0516 визначена проіндексована грошова оцінка даної ділянки на 01.01.2014 року в сумі 92864 грн. (а.с.12).

Відділ Держгекарастру в Олександрівському районі Кіровоградської області повідомив, що відповідно до розпорядження голови Олександрівської РДА Кіровоградської області від 19.03.2002 року №1316-р відповідно до схеми поділу земель КСП ім. Куйбишева за ОСОБА_2 рахується ділянка №516, на її ім'я був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520584500:02:000:0516, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії КР 002360, зареєстрований за №437 від 30.07.2003 року та отриманий власником. Відповідно до розпорядження Олександрівської РДА Кіровоградської області від 01.11.1996 року №463 на підставі довідки ОСОБА_3 сільської ради №430 від 01.12.2002 року де зазначено, що відповідно до схеми поділу земель КСП ім. Куйбишева за гр. ОСОБА_5 рахується ділянка №516, був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520584500:02:000:0516, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на ім'я ОСОБА_4 (що є спадкоємицею ОСОБА_5, яка померла 03.11.1996 року) серії КР 055279, зареєстрований за №32 від 11.08.2006 року та отриманий власницею. Констатують той факт, що при виділенні земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 допущена помилка. Таким чином, право власності на земельну ділянку 3520584500:02:000:0516 є спірним (а.с.13, 123).

Згідно довідки ОСОБА_3 сільської ради №1207 від 03.10.2016 року за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на землях ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області за №516 мірою 4.95 га, кадастровий номер 3520584500:02:000:0516 (згідно Державного акту на право приватної власності ІІІ-КР №002360, зареєстрованим за №437 від 30.07.2003 року в Книзі записів державних актів на право державної власності в Олександрівській РДА (а.с.14).

Розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №131-р від 19.03.2002 року передано у приватну власність земельні частки (паї) за рахунок земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадян - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) загальною площею 2997,5 га ріллі; інші угіддя, які знаходилися в колективній власності КСП ім. Куйбишева, передано до земель загального користування для подальшого перерозподілу (а.с.15).

Згідно довідки ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області №76 від 06.02.2017 року відповідно до Схеми поділу полів колишнього КСП ім. Куйбишева за гр. ОСОБА_9 рахується земельна ділянка №516 площею 4,95 га ріллі (а.с.74).

ОСОБА_9 була матір'ю позивача, яка після укладення шлюбу змінила прізвища на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження та укладення шлюбу (а.с.75, 76).

Згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР№0070676, виданого 25.12.1997 року Олександрівською районною державною адміністрацією та зареєстрованого у Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25.12.1997 року за №548 ОСОБА_9 на підставі рішення Олександрівської райдержадміністрації від 01.11.1996 року №463 належить право на земельну частку (пай) у землі, як перебуває у колективній власності КСП ім. Куйбишева, розміром 4,28 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Також вбачається, що 18.05.2001 року право на вказану земельну частку (пай) передано ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом АВР №891337 (а.с.232).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.05.2001 року, зареєстрованим в реєстрі за №574 підтверджується, що ОСОБА_2, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_9, успадкувала право на земельну частку (пай) розміром 4,28 га в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в Колективному Сільськогосподарському Підприємстві ім. Куйбишева Олександрівського району Кіровоградської області, який належав спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР№0070676, виданого 25.12.1997 року Олександрівською районною державною адміністрацією та зареєстрованого у Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25.12.1997 року за №548 (а.с.78).

Відділ Держгекарастру в Олександрівському районі Кіровоградської області повідомив, що оперуповноваженим відділу БКОЗ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_12 від 23.11.2000 року згідно протоколу з відділу було вилучено Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Куйбишева та список громадян - членів КСП ім. Куйбишева, Книгу реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) по КСП ім. Куйбишева ОСОБА_3 сільської ради (а.с.77, 231). ДП Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру виготовлено Технічний звіт про передачу земельних часток (паїв) в натурі в приватну власність громадянам із земель КСП ім. Куйбишева ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. В списках на виготовлення державних актів КСП ім. Куйбишева ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району за №484 зазначена ОСОБА_2 (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР №0070676) ділянка №516 (а.с.79).

Згідно Списку на виготовлення державних актів КСП ім. Куйбишева Олександрівського району Кіровоградської області під №484 внесено ОСОБА_2 згідно Сертифікату №0070676 на ділянку №516 (а.с.80-89).

Згідно архівної копії розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №612-р від 09.12.2005 року та додатку до нього ОСОБА_4, як власнику Сертифікату на право на земельну частку (пай), надано у власність земельну частку (пай) за рахунок колишнього КСП ім. Куйбишева ОСОБА_3 сільської ради №516 площею 4,95 га ріллі (а.с. 102).

Згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР№0070129, виданого 09.12.1997 року Олександрівською районною державною адміністрацією та зареєстрованого у Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09.12.1997 року за №2 ОСОБА_5 на підставі рішення Олександрівської райдержадміністрації від 01.11.1996 року №463 належить право на земельну частку (пай) у землі, як перебуває у колективній власності КСП ім. Куйбишева, розміром 4,28 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Також вбачається, що 20.06.2001 року право на вказану земельну частку (пай) передано ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом АЕА №537428 (а.с.196, 206 на звороті).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08.06.2001 року, зареєстрованим в реєстрі за №674 підтверджується, що ОСОБА_4, в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_5, успадкувала право на земельну частку (пай) розміром 4,28 га в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в Колективному Сільськогосподарському Підприємстві ім. Куйбишева Олександрівського району Кіровоградської області, який належав спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР№0070129, виданого 09.12.1997 року Олександрівською районною державною адміністрацією та зареєстрованого у Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09.12.1997 року за №2 (а.с.197, 206).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №055279, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №32 від 11.08.2006 року на підставі розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації від 09.12.2005 року №612-р ОСОБА_4 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3520584500:02:000:0516, площею 4,95 га, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.103, 198).

У 2006 році ОСОБА_4 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку власнику власнику земельної частки (паю) №516 (а.с.203-205).

З подано Списку КСП ім. Куйбишева Олександрівського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_5 на підставі сертифіката №0070129 належить ділянка №616 (а.с. 217).

З уточненого списку членів КСП ім. Куйбишева - жителів с. Михайлівка та с. Григорівка, які мають право на земельний пай вбачається, що ОСОБА_5 згідно сертифікату КР 0070129 наділена ділянка №616, а ОСОБА_9 згідно сертифіката КР 0070676 - ділянка №516 (а.с.218-220).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно земельної ділянки кадастровий номер 3520588600:02:000:0516 відсутні (а.с.115).

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади АРК, або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ст.ст.14, 41 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пп. б), г), д) ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч.2 ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, що пов'язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно з ч.2 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п.2 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

В п.17 Перехідних положень чинного ЗК України не вказується на те, що земельний сертифікат надає право власності на земельну ділянку, а лише надає право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до вимог чинного законодавства, тобто надає можливість для реалізації громадянами свого права на конкретно визначену земельну ділянку. Відповідно до змісту ч.2 п.17 Перехідних положень, сертифікати громадян про право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельних часток (паїв) у натурі на конкретній місцевості та видачі їм державних актів про право власності на земельну ділянку.

Підпунктом в) пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2014 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що з 01.01.2002 року відповідно до ст. 125 ЗК України право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 року у відповідності із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок від 5 березня 2009 року № 1066-VІ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, відновленням становища, яке існувало до порушення вимог чинного законодавства, є визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку.

Крім цього, право, посвідчене державними актами на право власності на землю є похідним від відповідного рішення, в даному випадку органу державної влади, про передачу земельної ділянки у власність, а тому з огляду на приписи ч.1 ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку. Таким чином, звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів на землю можливе лише у разі попереднього скасування відповідного рішення (розпорядження) органу місцевого самоврядування чи державної влади, на підставі якого набуто речові права на землю, чи при об'єднанні цих позовних вимог (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.10.2013 у справі №6-93цс13).

Отже, за приписами вказаних норм підставами для скасування правового акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування є його невідповідність вимогам закону та порушення у зв'язку з його прийняттям цивільних прав та інтересів, зокрема і прав власника.

В той же час, відповідно до ст.217 ЦК України, рекомендацій, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року № 9, правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише окремі його частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена судом в постанові від 4 червня 2014 року (справа № 6 - 46 цс 14), відповідно до статі 126 (в редакції чинній до 05.03.2009 року), статей 152, 155 ЗК України державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивачка на законних підставах набула право власності на земельну ділянку, а право власності помилково набуте відповідачем, позбавляє позивача її законного права на зазначену земельну ділянку.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є законними і підлягають задоволенню.

У відповідності ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 141 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити:

Скасувати розпорядження голови Олександрівської РДА від 09.12.2005 року № 612-р., в частині передачі у приватну власність земельної ділянки № 516, площею 4,95 га ОСОБА_4, кадастровий номер земельної ділянки 3520584500:02:000:0516, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КР 055279 (кадастровий номер 3520584500:02:000:0516), зареєстрований за № 32 від 11.08.2006 року та належний ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, 1391,92 грн., сплаченого нею на користь держави судового збору.

На рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області.

Учасники судового розгляду справи, з повним текстом рішення, зможуть ознайомитись 09 лютого 2018 року.

Позивач: ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

Представник позивача: ОСОБА_1 сел. Олександрівка, вул.. Котовського, 12, Олександрівського району Кіровоградської області.

Представник позивача: ОСОБА_7, паспорт серії ЕВ 365678, виданий Олександрівським РВ УМВС України в Кіровоградській області, ІПН НОМЕР_3.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада, 27340, с. Михайлівка Олександрівського району Кіровоградської області.

Відповідач: Олександрівська районна державна адміністрація, 27300, сел. Олександрівка, вул. Незалежності України, 78, Олександрівського району Кіровоградської області.

Відповідач: ОСОБА_4, 20700 м. Сміла пров. Павлова, 16, Черкаської області, ІПН НОМЕР_1.

Представник відповідача: ОСОБА_8, адвокат, АДРЕСА_2.

Представник відповідача: ОСОБА_13, 25014, м. Кропивницький, вул. Тернопільська, 34.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 397667636.

СУДДЯ: /підпис/

Копія вірно:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_14

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №397/1359/16-ц (н/п 2/397/39/18).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_14