Рішення

від 07.02.2018 по справі 912/3808/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 рокуСправа № 912/3808/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3808/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода",

до відповідача Олексіївської сільської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- Добровеличківської районної державної адміністрації,

- ОСОБА_2,

про визнання переважного права на поновлення договору, визнання недійсними рішень, визнання укладеною додаткової угоди

Представники сторін:

від позивача - Жабський Д.В., довіреність від 09.01.2018;

від відповідача - Любченко В.М., довіреність № 442 від 03.11.17;

віт третіх осіб - участі не брали.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Олексіївської сільської ради в якій просило, з урахуванням заяв про зміну предмету позову від 17.01.2017 та від 02.03.2017:

- визнати переважне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900152;

- визнати недійсним рішення Олексіївської сільської ради №141 від 27.07.2016 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 50,0 га";

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за №040836900152, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 07.10.2008,

зареєстрованого 07.10.2008 за № 040836900152

с. Олексіївка 30.06.2016

Орендодавець: Олексіївська сільська рада, в особі сільского голови Скорохода Анатолія Володимировича, що діє на підставі

---

з одного боку, та

Орендар: товариство з обмеженою відповідальністю "Згода", в особі генерального директора Соловчука Івана Михайловича, який діє на підставі Статуту з другого, уклали дану угоду про нижченаведене:

Орендодавець та Орендар домовилися поновити на вісім років строк дії договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого 07.10.2008 за № 040836900152.

Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Інші умови договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого 07.10.2008 за №040836900152 залишаються незмінними.

Реквізити та підписи сторін.

Орендодавець Орендар

Олексіївська сільська рада Товариство з обмеженою відповідальністю

"ЗГОДА"

27036, Кіровоградська область 27000, Кіровоградська область

Добровеличківський район смт. Добровеличківка, вул. Леніна,84

с. Олексіївка, вул.Леніна,1Б Код ЄДРПОУ 23100419

---

А.В. Скороход

---

І.М. Соловчук".

- визнати недійсним рішення Олексіївської сільської ради №69 від 29.01.2016 в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

Ухвалою від 17.10.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Добровеличківську районну державну адміністрацію.

Ухвалою від 03.03.2017 господарський суд залучив на підставі норм ст. 27 ГПК України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_2.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2017, позов задоволено повністю.

Визнано переважне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900152.

Визнано недійсним рішення Олексіївської сільської ради №141 від 27.07.2016 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 року на земельну ділянку площею 50,00 га".

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за №040836900152, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" в викладеній вище редакції.

Визнано недійсним рішення Олексіївської сільської ради №69 від 29.01.2016 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства" в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнуто з Олексіївської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" 5512,00 грн судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі № 912/3808/16 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

06.11.2017 матеріали справи №912/3808/16 надійшли до господарського суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2017 дану справу призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 08.11.2017 господарський суд у складі судді Кабакової В.Г. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2017, зобов'язав сторони подати необхідні докази.

Ухвалами суду від 30.11.2017, від 07.12.2017 та від 14.12.2017 розгляд справи відкладався, від учасників справи витребовувались необхідні докази по справі.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Ухвалою від 29.12.2017 господарський суд постановив розглядати справу № 912/3808/16 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та вважати судове засідання призначене у даній справі на 09.01.2018 о 16:00 підготовчим засіданням.

Ухвалою від 09.01.2018 господарський суд продовжив строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів та відклав розгляд справи на 26.01.2018.

Від позивача на адресу суду 25.01.2018 надійшли письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог з доказами отримання їх відповідачем, за змістом яких позивач підтримує зазначені вище позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 26.01.2018 з доказами отримання його позивачем, за змістом якого позовні вимоги не визнає. Позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог залишилась незмінною.

З огляду на те, що позиції сторін щодо позовних вимог та їх заперечень залишились незмінними, тому господарський суд враховує їх при вирішенні спору.

Треті особи своїм правом на участь в судовому засіданні як і в попередніх не скористались, письмових позицій з приводу позовних вимог не надали.

Добровеличківська районна державна адміністрація (надалі - Добровеличківська РДА) письмових пояснень щодо поданого позову не подала, правом на участь у судовому засіданні не скористалась, хоча належним чином повідомлена про час та місце проведення усіх судових засідань у даній справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

ОСОБА_2 також письмових пояснень щодо позовних вимог не подала, участі в судовому засіданні, як і в попередніх не приймала, письмові пояснення до господарського суду чи будь-які заяви, клопотання від даної особи до господарського суду не надійшли.

ОСОБА_2 належним чином повідомлена про місце, дату і час проведення засідання суду у даній справі, свідченням чого є витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, а саме - 2500631739547, який містить інформацію про вручення адресату ухвали господарського суду від 26.01.18, що долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 26.01.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 07.02.2018.

Розглянувши наявні матеріали справи матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Добровеличківською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" (Орендар) 07.10.2008 укладено договір оренди (надалі - Договір, а.с. 8-10), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Олексіївської сільської ради, площею 50,00 га, в тому числі 50,00 га ріллі.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 533348,00 грн (пункт 5 Договору).

Відповідно до пункту 9 вказаного Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі, 3,0% від грошової оцінки землі, в розмірі 16000,44 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю, відповідно до пункту 10 Договору, здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до пункту 8 Договору останній укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 15 Договору сторони обумовили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Невід'ємними частинами Договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та поновлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками та зареєстрований у Добровеличківському відділі ДП КРФ УДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.10.2008 №040836900152.

В подальшому Добровеличківська РДА (Орендодавець) та ТОВ "Згода" (Орендар) уклали угоду про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2008, відповідно до умов якої погодили наступні зміни:

- продовжено строк дії договору до 07.10.2016;

- розмір орендної плати змінено з 3% до 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель;

- передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строки згідно чинного законодавства.

Угода про внесення вказаних змін підписана представниками сторін Договору, скріплена печатками та зареєстрована у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2012 за № 352178064000030.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Пунктом 20 Договору сторони обумовили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Сторонами не заперечується факт передачі в оренду ТОВ "Згода" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки загальною площею 50,00 га, в тому числі 50,00 га рілля.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За умовами статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

З положеннями вказаних норм Закону кореспондуються умови, передбачені пунктом 43 Договору, згідно яких цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, умови Договору з врахуванням угоди про внесення змін до нього, користуватися зазначеною в Договорі земельною ділянкою позивач мав право до 07.10.2016.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року розмежовано землі державної та комунальної власності.

Власником орендованої земельної ділянки за Договором стала Олексіївська сільська рада, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності від 21.07.2014 № 24516945 (а.с.50), Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59205882 від 17.05.2016 (а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач своїм листом від 18.07.2014 № 40-01-21/1 (а.с.19) попередив позивача, що на земельні ділянки, в тому числі площею 50,00 га, які орендує позивач, отримано речове право. Власником вказаної земельної ділянки є Олексіївська сільська рада. У зв'язку із зміною власника земельної ділянки, ці земельні ділянки не потрібно обробляти, оскільки вони будуть надані в оренду іншому орендареві.

У відповіді на вказане попередження листом № 1041 від 27.10.2014 (а.с. 20) позивач зазначив, що договори оренди землі укладені між ТОВ "Згода" та Добровеличківською РДА не містять умов про розірвання договору у разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи, а тому у ТОВ "Згода" відсутні підстави для припинення обробітку земельних ділянок вказаних у попередженні.

В подальшому позивач на виконання умов пункту 8 Договору та положень частини 2 статті 33 Закону звернувся до Олексіївської сільської ради з листом-повідомленням № 780 від 30.06.2016 (а.с.21-23) про намір скористатися переважним правом на поновлення Договору, до якого позивачем додано проект відповідної додаткової угоди, згідно якої Договір оренди землі від 07.10.2008 за № 040836900152 поновлюється на той же строк (8 років згідно угоди про внесення змін від 30.03.2012 №3521780664000030) та на тих же умовах.

За результатами розгляду такого листа-повідомлення Олексіївська сільська рада рішенням дев'ятнадцятої сесії Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області сьомого скликання від 27.07.2016 № 141 відмовила ТОВ "Згода" в поновленні договору оренди від 07.10.2008 на земельну ділянку площею 50,00 га з підстав недосягнення домовленостей щодо відсотків орендної плати у додатковій угоді на вищезгадану земельну ділянку та направила відповідне повідомлення позивачу.

Позивач, зазначає, що така відмова Олексіївської сільської ради в поновленні Договору є протиправною та необґрунтованою оскільки ТОВ "Згода" та Олексіївською сільською радою не узгоджувалися питання щодо зміни істотних умов Договору, в тому числі щодо розміру орендної плати.

Поряд з цим, до закінчення строку дії Договору (07.10.2016) 29.01.2016 четвертою сесією Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області сьомого скликання прийнято рішення № 69 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства" (а.с.84).

Згідно вказаного рішення сесія сільської ради вирішила:

- надати в оренду строком на 49 років гр. ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 137,2275 га, у тому числі: площа 27,9943 га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_2), площа 39,9967га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_3), площа 50,001 га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_4), площа 19,2355 га - рілля (кадастровий номер НОМЕР_5) для ведення фермерського господарства без розробки документації із землеустрою (код класифікатора видів цільового призначення земель - 01.02) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у запасі, розташовані на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (пункт 1);

- гр. ОСОБА_2 виготовити нормативну грошову оцінку на земельні ділянки та встановити річну орендну плату за користування вказаними земельними ділянками у розмірі 5(п'яти) відсотків від їх нормативної грошової оцінки (пункт 2);

- доручити сільському голові Олексіївської сільської ради укласти договір оренди з гр. ОСОБА_2 на використання даних земельних ділянок (пункт 3);

- зобов'язати гр. ОСОБА_2:

1) виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96, 103 Земельного кодексу України;

2) використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням та у відведених межах.

3) приступити до використання земельних ділянок після встановленні їх меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації (пункт 4);

- контроль за використанням даного рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань врегулювання земельних відносин, благоустрою та соціального розвитку села (пункт 5).

За твердженням позивача рішення Олексіївської сільської ради № 69 від 29.01.2016 року "Про надання земельних ділянок на умовах оренди гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства" в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 суперечить нормам чинного законодавства, що регулює земельні відносини та порушує права позивача.

У постанові ВГСУ від 11.10.2017, якою справу скеровано на новий розгляд, зазначено, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки слід визнати порушеним, якщо, зокрема, укладено договір оренди із новим орендарем при отриманні повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладено договір з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб (постанови ВСУ від 25.02.2015 у справі № 6-10цс15, від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15, від 18.03.2015 у справі № 6-4цс15).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Наслідком вирішення господарського спору повинно бути відновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Натомість господарські суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували, не перевірили, чи є рішення Олексіївської сільської ради № 69 від 29.01.2016 вичерпаним його виконанням, а саме укладенням договору оренди з третьою особою, враховуючи, що порушення прав позивача в такому випадку пов'язане саме з укладенням договору оренди з третьою особою для здійснення нею відповідного виду діяльності.

Крім цього, суди попередніх інстанцій, всупереч змісту переважного прав на поновлення договору оренди, визнаючи поновленим договір оренди з позивачем на попередніх умовах, не перевірили, чи є умови, запропоновані позивачем для поновлення договору оренди, рівними чи більш сприятливими порівняно з укладеним попереднім договором оренди, тобто, не перевірили дотримання прав відповідача як орендодавця при поновленні договору оренди земельної ділянки.

Вирішуючи спір у даній справі господарський суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, в тому числі на земельні частки (паї) (частина 3 статті 2 Земельного кодексу України).

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

При цьому відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності віднесені усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Зі змісту матеріалів справи випливає, що земельна ділянка площею 50,00 га, в тому числі 50,00 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1, що передавалась в оренду ТОВ "Згода" за договором оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за №040836900152, відноситься до земель комунальної власності Олексіївської сільської ради, у зв'язку з чим відповідач наділений правом розпорядження такою земельною ділянкою.

Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Господарський суд враховує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право комунальної власності Олексіївської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Поряд з цим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право оренди ТОВ "Згода" на цю земельну ділянку строком до 07.10.2016.

Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01.).

Рішенням № 69 від 29.01.2016 відповідач передав ОСОБА_2 земельні ділянки в оренду для ведення фермерського господарства (код 01.02.) без розробки документації із землеустрою, чим порушив вимоги статті 123 Земельного кодексу України, у відповідності до норм якої рішення про надання земельної ділянки в користування із зміною цільового призначення земельної ділянки повинно прийматися на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, рішення відповідача № 69 від 29.01.2016 прийняте з порушенням норм статті 123 Земельного кодексу України.

До того ж прийняттям рішення № 69 від 29.01.2016 в частині передачі в оренду ОСОБА_2 Олексіївська сільська рада порушила умови Договору, оскільки термін його дії не закінчився, такий Договір не розірваний в установленому законом порядку і земельна ділянка на момент прийняття спірного рішення перебувала в оренді позивача.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Всупереч вказаним нормам Олексіївська сільська рада, грубо нехтуючи правом оренди земельної ділянки, що наданий ТОВ "Згода" згідно Договору, приймає рішення про надання цієї ж земельної ділянки іншій особі.

Однак, відповідачем надано рішення Олексіївської сільської ради від 10.03.2017 №216 "Про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 29.01.2016 року №69" згідно якого на підставі заяви ОСОБА_2 внесено зміни до пункту 1 оскарженого позивачем рішення № 69, зокрема, виключено з цього пункту рішення положення щодо надання в оренду строком на 49 років гр. ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 50,00 - рілля (кадастровий номер НОМЕР_1) (а.с. 136).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 9, 10 ст. 59 Закону).

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009 від 16.04.09) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, стосовно скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційним судом України закріплено кілька правових позицій, застосування яких, як вбачається зі змісту рішення Конституційного суду України, пов'язується з юридичними ознаками акта органу місцевого самоврядування та підставами його скасування.

Так, за загальним правилом, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Разом з тим, у разі, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Олексіївської сільської ради від 29.01.2016 № 69 стосується конкретної фізичної особи ОСОБА_2, однак воно не вичерпало свою дію фактом його виконання, договір з ОСОБА_2 не укладений, доказів виконання нею передбачених рішенням вимог не надано.

Так, у заяві сільського голови Олексіївської сільської ради від 14.11.2017 № 117-01-22/1 зазначено, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 між Олексіївською сільською радою та гр. ОСОБА_2 не укладався (т. 2 а.с. 1). Позивач як і третя особа зазначеного не спростував.

Крім того матеріали справи містять довідку від 03.01.2018 № 05-01/23/1, видану виконкомом Олексіївської сільської ради гр. ОСОБА_2 про те, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 50,001 га за рішенням № 69 від 29.01.2016 даною громадянкою не оброблялася і договір оренди не зареєстровано (т. 2 а.с. 51).

Відтак, Олексіївська сільська рада мала право на внесення до нього змін, зокрема шляхом прийняття 10.03.2017 рішення № 216 "Про внесення змін до рішення сесії сільської ради від 29.01.2016 № 69".

Таким чином, станом на день розгляду справи відсутнє рішення про надання земельної ділянки площею 50,00 га - ріллі (кадастровий номер НОМЕР_1) гр. ОСОБА_2 та з нею не укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки.

У зв'язку з тим, що в даній частині позовних вимог відсутній предмет спору, господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закриває провадження в частині визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради №69 від 29.01.2016 в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

У відповідності до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5). У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додатковї угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6).

Враховуючи вказану правову норму, законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у частині 6 цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Господарським судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та умови пункту 8 Договору, яким передбачено що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач 30.06.2016, тобто за 90 днів до закінчення строку дії Договору звернувся до відповідача з листом про його поновлення. До листа позивачем було додано три примірники додаткової угоди про поновлення договору.

Згідно частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вже зазначалось вище, листом від 27.07.2016 № 75-01-22/1 відповідач повідомив, що розмір орендної плати є однією з істотних умов договору і пропозиція по орендній платі, запропонована ТОВ "Згода" не влаштовує територіальну громаду. У зв'язку з недосягненням згоди щодо розміру орендної плати рішенням сесії Олексіївської сільської ради договір оренди не продовжено.

Відповідно до виписки з рахунку ТОВ "Згода" (а.с. 26-29), платіжних доручень (а.с. 30-31), довідки Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції № 2524/10/25-0 від 04.10.2016 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС (а.с.32) позивач вчасно і у повному обсязі сплачував орендну плату за земельну ділянку, що передана йому в оренду за спірним Договором.

У листі-повідомленні про поновлення Договору та доданій до нього Додатковій угоді позивач не змінював умов Договору, а просив його поновити на той же строк та на тих же умовах. Тобто на 8 років із орендною платою у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі.

Свою відмову в поновленні договору оренди землі відповідач оформив рішенням № 141 від 27.07.2016 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 року на земельну ділянку площею 50,00 га", зазначивши у вказаному рішенні, що така відмова надана позивачу у зв'язку з недосягненням домовленостей щодо відсотків орендної плати у додаткових угодах на вищезгадану земельну ділянку.

Проте, як зазначено у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар узгоджує істотні умови договору за необхідності, тобто, в разі їх зміни, водночас позивач просив поновити Договір на тих же умовах та на той же строк, а відтак не потребують погодження умови, які вже були погоджені сторонами Договору при його укладенні.

Рішенням № 141 від 27.07.2016 (а.с. 51) Олексіївська сільська рада відмовила ТОВ "Згода" в поновленні Договору у зв'язку із недосягненням домовленостей щодо відсотків орендної плати у додаткових угодах. Проте жодних переговорів для досягнення домовленостей щодо орендної плати між сторонами не велось, навпаки відповідач прийняв таке рішення № 141 за наявності рішення № 69 від 29.01.2016 про надання спірної земельної ділянки в оренду на 49 років ОСОБА_2 із встановленням орендної плати у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі. З огляду на вказане відповідач не мав наміру поновлювати Договір з позивачем ні на яких умовах, оскільки ним, порушуючи переважне право позивача, прийняте рішення про передачу в оренду земельної ділянки в оренду іншій особі.

Враховуючи зазначене Олексіївська сільська рада безпідставно відмовила ТОВ "Згода" у поновленні Договору на новий строк, прийнявши рішення № 69 від 29.01.2016 про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 і прийнявши рішення № 141 від 27.07.2016 про заперечення у поновленні Договору.

Договору із ОСОБА_2 відповідач не уклав, проте зі змісту оскаржуваного рішення № 69 від 29.01.2016 випливає, що відповідач мав намір укласти із вказаною громадянкою Договір на 49 років із орендною платою у 5% від нормативної грошової оцінки землі, не повідомивши позивача про наявність таких обставин та не ініціювавши відповідних перемов щодо узгодження істотних умов договору.

Вказане додатково підтверджує порушення відповідачем права на реалізацію позивачем переважного права на поновлення Договору.

Договір оренди землі з позивачем не був розірваний чи визнаний недійсним, земельна ділянка у позивача не вилучалася і по теперішній час перебуває в користуванні позивача. Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не подано.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України та частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту г) частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, рішення № 141 від 27.07.2016 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 року на земельну ділянку площею 50,00 га" прийняте відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства та з порушенням права позивача на реалізацію переважного права на оренду земельної ділянки за Договором, а тому зазначене рішення підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимоги позивача про визнання переважного права ТОВ "Згода" на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008 , зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900152, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст.777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Згідно з ч.1 ст.285 ГК України, орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Застосована в ч.1 ст.285 Господарського кодексу України та ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України фраза, що орендар має переважне право перед іншими особами, свідчить, що переважне право може бути лише в разі наявності інших осіб, що мають намір взяти в оренду той самий предмет, і волі та бажання орендодавця передати даний предмет в оренду.

Аналогічно переважне право стосовно оренди приватного майна може бути лише за інших рівних умов для всіх претендентів на орендоване майно, оскільки інакше суперечило б праву та інтересу власника здати в оренду майно на більш сприятливих умовах.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Вищевикладене та положення ч.1 ст.41 Конституції України, ч.ч.1,2 ст.319 Цивільного кодексу України свідчать, що право вибору власника здавати своє майно в оренду чи використовувати для власних потреб є повним, безумовним та необмеженим.

Разом з тим, за наявності наміру передати майно в оренду та наявності попереднього орендаря, який належно виконував свої обов'язки за договором оренди, за інших рівних умов право вибору орендодавцем орендаря прямо обмежено передбаченим ч.1 ст.285 Господарського кодексу України та ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України переважним правом такого попереднього орендаря.

Дане обмеження узгоджується з загальним положенням ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України, згідно якої власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, в окремих випадках розсуд власника може бути обмежений законом, як в даному випадку ч.1 ст.285 Господарського кодексу України та ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України.

Таке нормативне обґрунтування наведене у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 910/12017/17.

При цьому, у цій же справі зазначено "суд враховує, що Верховним Судом України в постановах по справах №911/1707/15 (3-312гс16.doc) від 25 травня 2016 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року був зроблений правовий висновок, з яким повністю погоджується колегія суддів по даній справі, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Проте, колегія суддів по даній справі вважає за необхідне конкретизувати, що порушенням переважного права орендаря буде також укладення договору з новим орендарем на умовах, які були б прийнятними для попереднього орендаря.

Сторони попереднього договору оренди, і в першу чергу орендодавець, має право на перегляд умов попереднього договору при укладенні нового. Це право прямо передбачено ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України.

Але ці нові умови мають бути доведені в чіткій та конкретній формі попередньому орендарю, щоб останній міг зробити такий же чіткий та конкретний вибір: прийняти ці умови і скористатися своїм переважним правом на укладення нового договору або відмовитися від таких умов і на цьому його переважне право припиняється.

Баланс захисту прав орендодавця та орендаря в тому і полягає, що:

- власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк;

- орендар, який належно виконував свої обов'язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами".

У зв'язку з тим, що договір з ОСОБА_2 не укладений, рішення, яким передано на умовах оренди земельну ділянку ОСОБА_2 не існує, відсутні інші особи, які мають намір взяти в оренду земельну ділянку площею 50,00 га - ріллі (кадастровий номер НОМЕР_1), відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання переважного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на поновлення договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за № 040836900152.

Стаття 764 ЦК України передбачає такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця

Стаття 33 ЗУ "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі: 1) на підставі частин 1 - 5; 2) та на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У другому випадку поновлення договору відбувається за наявності таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Таким чином, норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує ч. 1 - 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", однак у письмових поясненнях від 24.01.2018 зазначає, що право позивача на поновлення договору оренди землі може бути захищене і на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" , оскільки позивач після закінчення строку дії договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату і від позивача протягом місяця з моменту закінчення строку дії договору оренди землі не надходило заперечень.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 02.11.2017 у справі № 904/8337/16, господарський суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Необхідність встановлення обставин, з якими частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" пов'язує пролонгацію договору оренди, як і значна кількість спорів, пов'язаних із застосуванням згаданої норми, свідчить про те, що реалізація частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" неоднозначна, разом з тим, умова щодо пролонгації, в першу чергу, направлена на захист прав орендаря.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Право на оренду спірної земельної ділянки у позивача виникло на підставі відповідного договору оренди від 07.10.2008.

Частиною 6 статті 33 Закону України передбачена автоматична пролонгація договору за наявності встановлених цією нормою юридичних фактів. Поряд з цим, частина 8 цієї статті встановлює вимогу щодо укладення додаткової угоди в обов'язковому порядку у місячний строк саме після пролонгації договору, оскільки за конструкцією частин 6-8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" одночасність двох обставин (повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та укладення додаткової угоди) виключається наявністю певного розриву у часі. А відтак, укладення додаткової угоди направлене перш за все на належне оформлення в письмовій формі договірних відносин сторін у подальшому, та на захист їх порушених прав, шляхом звернення до суду із позовом про визнання такої угоди укладеною, однак, не є тією обставиною, з якою закон пов'язує сам факт пролонгації орендних відносин. Пролонгація (поновлення) у такому випадку охоплюється наявністю юридичних фактів, про які наголошено у висновках Верховного суду України та вчиненням сторонами юридично значущих дій - користування орендарем землею протягом місяця після закінчення строку дії договору та відсутністю заперечень орендодавця (мовчазна згода), що кореспондується із загальними правилами укладення договору конклюдентними діями, де мовчазна згода, у силу закону, є акцептом.

Отже зі змісту частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не вбачається, що укладення або неукладення додаткової угоди у письмовій формі перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із самим фактом пролонгації орендних відносин. Вона фіксує волю сторін як таку, що відбулась і її відсутність не спростовує справжньої волі сторін. Відтак, непідписання сторонами додаткової угоди саме по собі не може бути достатньою правовою підставою для припинення у орендаря права оренди за вже поновленим, з наступної дати після закінчення попереднього строку, договором оренди.

Статтею 33 ЗУ "Про оренду землі" презюмується право орендаря на поновлення договору оренди землі за умови належного виконання умов укладеного договору.

Позивач на підтвердження користування земельною ділянкою після 07.10.2016 надав докази сплати орендної плати (т. 2 а.с. 31 - 36) та довідку від 05.12.2017 № 1401 про використання товариством земельної ділянки (т. 2 а.с. 30). Відповідач не надав доказів неналежного використання земельної ділянки позивачем та доказів надіслання позивачу заперечень протягом місяця після закінчення строку дії договору.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

Отже, способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення, договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов'язки особи не будуть у належний спосіб встановлені на новий термін.

Зміст та умови додаткової угоди, яка направлялась позивачем відповідачу відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України "Про оренду землі", Цивільного кодексу України.

Позивач належно виконує умови договору оренди землі, дотримався строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє право на поновлення договору оренди на новий строк. Рішення, яким позивачу відмовлено в поновлення договору є недійсним, відповідач не скористався своїм правом щодо зміни істотних умов договору, відповідач не зазначив жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору.

Крім того господарський суд при розгляді даного спору враховує, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях статті 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Отже господарський суд задовольняє вимогу позивача та визнає укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за №040836900152, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" в редакції, наведеній у позовній заяві.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Олексіївської сільської ради №141 від 27.07.2016 "Про розгляд листа-повідомлення про поновлення договору оренди від 07.10.2008 року на земельну ділянку площею 50,00 га".

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 07.10.2008 за №040836900152, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 07.10.2008,

зареєстрованого 07.10.2008 за № 040836900152

с. Олексіївка "___"

---

Орендодавець: Олексіївська сільська рада, в особі сільського голови Скорохода Анатолія Володимировича, що діє на підставі

---

з одного боку, та

Орендар: товариство з обмеженою відповідальністю "Згода", в особі генерального директора Соловчука Івана Михайловича, який діє на підставі Статуту з другого, уклали дану угоду про нижченаведене:

Орендодавець та Орендар домовилися поновити на вісім років строк дії договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого 07.10.2008 за № 040836900152.

Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Інші умови договору оренди землі від 07.10.2008, зареєстрованого 07.10.2008 за №040836900152 залишаються незмінними.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Олексіївська сільська рада Товариство з обмеженою відповідальністю

"ЗГОДА"

27036, Кіровоградська область 27000, Кіровоградська область

Добровеличківський район смт. Добровеличківка, вул. Леніна,84,

с. Олексіївка, вул.Леніна,1Б Код ЄДРПОУ 23100419

---

А.В. Скороход

---

І.М. Соловчук

м.п.".

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Олексіївської сільської ради №69 від 29.01.2016 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства" в частині передачі в оренду строком на 49 років ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнути з Олексіївської сільської ради (27036, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Олексіївка, вул. Леніна,1Б, ідентифікаційний код 04365780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 84, ідентифікаційний код 23100419) 2 756,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.02.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.