Рішення

від 12.02.2018 по справі 924/11/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2018 р.Справа № 924/11/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання №337

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Вовковинецького комунального підприємства „Комунсервіс", смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області

про стягнення 39236,40 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

Представники сторін:

позивача: Сліпчук О.П. - представник за довіреністю від 02.01.2018 р.

відповідача: не з'явився

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.01.2018 року відкрито провадження у справі № 924/11/18 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Клопотань від сторін про відкладення розгляду справи не надходило.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 39236,40 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. В обґрунтування позовних вимог вказує, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що відповідач здійснював самовільне використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, чим порушував вимоги ст.ст. 16, 19 кодексу України „Про надра". Відповідачем в період з 2014 року по 31.03.2017р. здійснено забір 42000 м.куб. води з підземного водоносного горизонту (довідка Вовковинецького комунального підприємства „Комунсервіс" № 14 від 06.04.2017р.). Шкода, завдана внаслідок вищевказаних дій, становить 39236,40 грн. Листом від 21.04.2017р. № 1782/06 відповідачу пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду, однак, претензія залишена без задоволення, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, вважає правомірними та обґрунтованими.

Відповідач не скористався правом участі свого представника на судових розглядах справи, відзиву на позов не подав, причин не повідомив. Ухвали суду по даній справі, надіслані на його адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Витягу від 15.01.2018 року, та вручена останньому про що свідчить судова повістка від 22.01.2018 р.

Згідно ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Згідно ч.2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.01.2018р. Вовковинецьке комунальне підприємство „Комунсервіс" зареєстроване за адресою: Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Вовковинці, вул. Армійська, 25, ідентифікаційний код 35181132.

06.04.2017р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт № 192/01 від 06.04.2017р. Перевіркою встановлено, що відповідач здійснює спеціальне водокористування за відсутності спеціального дозволу на користування ділянками надр (підземні води), чим порушує ст.ст. 16, 19, 21, 23 кодексу України „Про надра". Вказаний акт підписаний директором відповідача ОСОБА_2

Згідно наявної в матеріалах справи довідки № 14 від 06.04.2017р. Вовковинецьким КП „Комунсервіс" піднято води і подано в мережу: 2014р. - 12000 м.куб., 2015р. - 13000 м.куб., 13500 м.куб., 2017р. (І квартал) - 3500 м.куб.

Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземних вод) Вовковинецьким комунальним підприємством „Комунсервіс" (Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Вовковинці, вул. Армійська, 25), проведеного позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783, розмір збитків становить 39236,40 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом № 1782/06 від 21.04.2017р., в якому повідомляв про необхідність відшкодування шкоди в добровільному порядку у десятиденний термін в сумі 39236,40 грн. Однак, відповідач відповіді не надав, заподіяну шкоду у вказаний термін не відшкодував.

06.04.2017р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення № 001393, в якому вказано, що Вовковинецьким комунальним підприємством „Комунсервіс" в особі директора ОСОБА_3 порушено право державної власності на надра (підземні води), а саме допущено користування надрами (підземні води) за відсутності спеціального дозволу на користування ділянками надр, що є порушенням за ст.ст. 16, 19, 21, 23 кодексу України „Про надра". Відповідачем протокол підписано та зазначено, що порушення будуть усунуті.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення № 65/01 від 10.04.2017р. встановлено, що гр. ОСОБА_2, який працює на посаді директора Вовковинецького комунального підприємства „Комунсервіс", вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 47, 60, 82-1, 82-4, 82-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тим, що директором підприємства порушено право державної власності на надра, а саме допущено користування надрами (підземні води) без спеціального дозволу.

Оскільки відповідач в добровільному порядку шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу не сплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача 39236,40 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 35 вказаного Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Відповідно до п.п. 1, 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (в редакції, чинній на час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо, зокрема, наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.

Згідно п. 6 вищевказаного положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Пунктами 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011р. № 429 (в редакції, чинній на час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства), визначено, що реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території здійснюється її територіальними органами - Державною екологічною інспекцією в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Статтею 16 Кодексу України „Про надра" визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України „Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який здійснює користування надрами, зобов'язаний отримати відповідний дозвіл.

Суд встановив, що відповідач в порушення статтей 16, 19 Кодексу України „Про надра" здійснював самовільне використання водних ресурсів у відсутності спеціального дозволу на користування надрами, про що працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 192/01 від 06.04.2017р. При цьому, акт підписано представником відповідача без зауважень.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статтей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 65 Кодексу України „Про надра" порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

За приписами ч. 2 ст. 65 Кодексу України „Про надра" відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до ст. 67 Кодексу України „Про надра" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. за № 767/16783 (далі - Методика) передбачений порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі і у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Згідно п. 1.4 методики, остання застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 1.7. методики самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Згідно п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5 Ч W Ч Тар (грн.), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності) (п. 9.2 вищевказаної Методики).

Відповідно до ст. 255.5.2. Податкового кодексу України, ставка рентної плати за спеціальне водокористування підземних вод для Деражнянського району Хмельницької області станом на день виявлення порушення встановлена у розмірі 62,28 грн./100 м.куб.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті самовільного використання відповідачем водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, зроблено позивачем у відповідності до п. 9.1 Методики. При цьому фактичний об'єм води, що використаний відповідачем самовільно без дозвільних документів визначений позивачем на основі даних довідки відповідача № 14 від 06.04.2017р.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001р. № 02-5/744).

Зібраними у справі доказами: актом № 192/01 від 06.04.2017р. перевірки дотримання Вовковинецьким комунальним підприємством „Комунсервіс" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, протоколом № 001393 від 06.04.2017р. про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення № 65/01 від 10.04.2017р. в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення, а саме - самовільне використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення водного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 39236,40 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2017 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами, при цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п. 7 ч. 3 ст. 29).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до п. п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013р. № 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013р. за № 291/22823, у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства: відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю. За результатами розподілу платежів між державним та місцевими бюджетами органи Казначейства формують Відомість розподілу платежів до бюджетів (п. 8.1 Порядку).

Таким чином, суд стягує кошти на рахунок вказаний позивачем у позові, а в подальшому органи Казначейства здійснюють розподіл платежів між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, та перераховують розподілені кошти за належністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 251, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Вовковинецького комунального підприємства „Комунсервіс", смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області про стягнення 39236,40 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу задовольнити.

Стягнути з Вовковинецького комунального підприємства „Комунсервіс" (Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Вовковинці, вул. Армійська, 25, ідентифікаційний код 35181132) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький вул. Івана Франка, будинок 2/2, ідентифікаційний код 38045514), шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, в розмірі 39236,40 грн. (тридцять дев'ять тисяч двісті тридцять шість гривень 40 коп.), зарахувавши кошти на спеціальний рахунок Вовковинецької селищної ради, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 11770,92 грн.; до спеціального Фонду обласного бюджету Хмельницької області 20% стягнутої суми в розмірі 7847,28 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Вовковинецької селищної ради (розрахунковий рахунок 33111331700129, код бюджетної класифікації доходів 24062100, код одержувача 38009214, МФО 815013, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області) 50% стягнутої суми в розмірі 19618,20 грн.

Видати наказ.

Стягнути з Вовковинецького комунального підприємства „Комунсервіс" (Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Вовковинці, вул. Армійська, 25, ідентифікаційний код 35181132) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, ідентифікаційний код 38045514) 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.02.2018р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу, (29000, м. Хмельницький, вул. І. Франка, 2/2);

3 - відповідачу, (32223, Деражнянський р-н, смт. Вовковинці, вул. Армійська, 25).

Всім рекоменд.