Ухвала

від 23.01.2018 по справі 925/1631/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 січня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1631/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: стягувача (позивача) - не з'явились, скаржника (боржника, відповідача) - не з'явились, органу ДВС - Гайдай Т.О. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-торг на дії Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (далі - орган ДВС) у справі за позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-торг про стягнення 4711546 грн. 33 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Боржник (відповідач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Салон меблів "Мастер-Торг" (далі - скаржник), в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , ст. 339 ГПК України, звернувся в господарський суд Черкаської області зі скаргою, в якій просив суд:

1. визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо неповідомлення товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-Торг про результати оцінки його арештованого майна - вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 загальною площею 200,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси бул. Шевченка, 352;

2. визнати незаконною передачу Центральним відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області майна товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-Торг вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 загальною площею 200,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси бул. Шевченка, 352 на реалізацію;

3. визнати звіт № MV-180817-01 про проведення незалежної оцінки вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 площею 200,00 кв. м. , що знаходиться за адресою: м. Черкаса бул. Шевченка, 352 складений фізичною особою-підприємцем Горопацькою Мариною Вікторівною 18.08.2017 року недійсним, тобто таким що не відповідає вимогам нормативно-правових з актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний;

4. заборонити Центральному відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області передавати на реалізацію майно товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-Торг - вбудовано-прибудоване приміщення магазину № 5 та № 6 загальною площею 200,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси бул. Шевченка, 352 за оцінкою, визначеною згідно звіту № MV-180817-01 про проведення незалежної оцінки вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 площею 200,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 352, складеного фізичною особою-підприємцем Горопацькою Мариною Вікторівною 18.08.2017 року.

Скаргу мотивовано порушенням органом ДВС при прийнятті оскарженої постанови норм ст.ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , прав і законних інтересів боржника.

Ухвалою суду від 21.11.2017 вирішення питання про прийняття до розгляду скарги відкладалося, оскільки справа № 925/1631/16 знаходилась у Київському апеляційному господарському суді.

19.12.2017 справа № 925/1631/16 була повернута до господарського суду Черкаської області та ухвалою суду від 26.12.2017 року скарга призначена до розгляду.

Ухвалою суду від 03.01.2018 року розгляд скарги відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи та неподання ними витребуваних доказів.

23.01.2018 року через канцелярію суду орган ДВС в особі свого представника подав письмовий відзив на скаргу (вх. № 1821/18), представник стягувача подав клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання.

В засіданні суду представник органу ДВС проти задоволення скарги заперечувала з мотивів, викладених у письмовому відзиві (вх. № 1821/18 від 23.01.2018), зокрема - необґрунтованості, боржник (скаржник) та стягувач явку своїх представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд розглядає скаргу без участі представників стягувача і боржника, клопотання стягувача про розгляд скарги без участі його представника суд залишає без задоволення.

Вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали скарги, справи та оцінивши їх у сукупності, суд скаргу задовольняє частково з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.03.2017 року у справі № 925/1631/16 задоволено повністю позов публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-Торг про стягнення коштів, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-Торг на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 2 218 000 грн. боргу за кредитом, 1 734 818 грн. 08 коп. відсотків за користування кредитом, 154 799 грн. 86 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 257 997 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 345 930 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 70 673 грн. 20 коп. судових витрат.

27.04.2017 року на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 01.03.2017 року видано наказ № 925/1631/16.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/1631/16 від 15.11.2017 року відновлено фізичній особі ОСОБА_3 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 01.03.2017 року, апеляційну скаргу прийнято до провадження, а від 05.12.2017 року - апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 01.03.2017 року припинено.

За заявою стягувача, постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 02.06.2017 року відкрито виконавче провадження № 54056503 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/1631/16 від 27.04.2017 року.

14.08.2017 року органом ДВС сторонам виконавчого провадження направлена вимога державного виконавця № 21484/14.01.36 (т. 2, а.с. 85, докази направлення а.с. 87) у якій зазначено, що 09.08.2017 року державним виконавцем постановою про опис та арешт майна було описано вбудовано - прибудоване приміщення магазину № 5 та № 6, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 352 та зобов'язано сторони письмово повідомити державного виконавця про визначену вартість зазначеного майна боржника, а саме: вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 352. Сторін також повідомлено, що у разі недосягнення ними у 10-денний строк з дня винесення постанови про арешт майна боржника згоди щодо вартості майна та письмового не повідомлення виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

У зв'язку із невиконанням сторонами вимоги державного виконавця і відсутності документального підтвердження про визначення вартості майна боржника, 20.09.2017 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. Дана постанова направлена експерту ФОП Горопацькій М.В. та боржнику ТОВ Салон меблів Мастер-Торг простою кореспонденцією за вих. № 22154/14.01.36 (т. 2, а.с. 89, 90).

27.09.2017 року суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою -підприємцем Горопацькою Мариною Вікторівною була проведена оцінка арештованого державним виконавцем вбудовано-прибудованого торгово-офісного приміщення площею 200,00 кв. м. літера А-12 , а саме: приміщення першого поверху з № 5 по № 6, загальною площею 200,0 кв. м., розташованого за адресою: м. Черкаси бул. Шевченка, 352, що належить боржнику.

05.10.2017 року до відділу ДВС надійшов Звіт № MV-180817-01 від 27.09.2017 та висновок про визначення ринкової вартості вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 загальною площею 200,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 352 (т. 2, а. с. 18-33). 09.11.2017 року суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою -підприємцем Горопацькою М.В. направлено відділу ДВС лист, в якому оцінювач виправила технічну помилку при оформленні свого звіту і висновку, а саме виправила дату їх складення з 18.08.2017 на 27.09.2017 року (т. 2 а.с. 93).

06.10.2017 сторонам виконавчого провадження направлено копію вищевказаного висновку із роз'ясненням прав, визначених у ст. 57 Закону України Про виконавче провадження рекомендованою кореспонденцією за вих. № 28431/14.01.36, трек номера 1801805854428, 1801805854517 (т. 2, а. с. 86).

Згідно Звіту № MV-180817-01 про проведення незалежної оцінки вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 площею 200,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси бул. Шевченка, 352 від 18.08.2017 р. вказаний об'єкт нерухомості оцінено в 1749 300 грн.

До скарги в якості доказу обґрунтування її підстав заявником (боржником) додано рецензію на вищевказаний звіт (т. 2, а. с. 32-33), проведену приватним підприємством Ажіо 10.11. 2017 року, відповідно до п. 5 якої, звіт згідно з п. 67 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого Постановою KM України від 10.09.2003 р. № 1440, класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.

Відповідно до п. п. 5, 6, 7 рецензії, об'єкти порівняння за методами порівняльного підходу підібрані некоректно, поправки на вартість об'єкту, що зазначені в звіті прийнято необґрунтовано, що призвело до значного заниження вартості об'єкту.

Крім того, на підтвердження доводів скарги заявник подав свої письмові заяви від 29.08.2017 і 06.11.2017, в яких повідомив відповідний орган ДВС про зміну підприємством свого фактичного місцезнаходження та просив направляти усю адресовану йому кореспонденцію за цією адресою. Заяви боржника органом ДВС отримані відповідно 30.08.2017 і 06.11.2017, але органом ДВС до уваги не прийняті, кореспонденція, про яку заявник зазначає у скарзі направлялась не за повідомленою фактичною адресою.

08.11.2017 року державним виконавцем винесена постанова про відкладення проведення виконавчих дій (т. 2, а. с. 17) у зв'язку із наявністю підстав, внаслідок яких стягувач був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому ЗУ Про виконавче провадження , зупинено торги з реалізації арештованого майна по лоту № 245021.

30.11.2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу до суду у зв'язку із відновленням строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 01.03.2017 року у справі 925/1631/16, майно боржника було знято з реалізаціі, виконавче провадження № 54056503 завершено згідно ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження . Наказ господарського суду від 27.04.2017, постанова державного виконавця від 30.11.2017 разом з його супровідним листом надійшли в суд 01.12.2017 за вх. № 26276 (т. 2 а.с. 54-58), а 11.01.2018 наказ господарського суду від 27.04.2017 повторно видано стягувачу за його заявою (т. 2 а.с. 44-53).

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Господарського процесуального кодексу України, Конституції України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Законом України Про виконавче провадження передбачено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1);

виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 18);

виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26);

виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п. 5 ч. 1 ст. 39);

у разі закінчення виконавчого провадження, припинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або припинення виконавчого провадження, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч.ч. 1, 2 ст. 40);

визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (ч.ч. 1-5 ст. 57);

рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом (ч.ч. 1, 3 ст. 74).

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованим в МЮУ 02.04.2012 за № 489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Пунктом 20 Інструкції передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно частин 1, 2 ст. 12 зазначеного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно частини 1 ст. 13 вказаного Закону, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядуванню, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Відповідно до ст.ст. 339, 342, 343 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При вирішенні скарги суд також керується роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, зокрема п. 9.13. його постанови від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України .

З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства, суд вбачає, що у виконавчому провадженні № 54056503 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/1631/16 від 27.04.2017 року державним виконавцем допущені порушення норм статей 28, 57 Закону України Про виконавче провадження щодо повідомлення учасників про вчинення відповідних виконавчих дій. Проте, постановою державного виконавця від 30.11.2017 року виконавче провадження № 54056503 припинено на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з поверненням виконавчого документу до суду, який його видав, а арештоване майно боржника знято з реалізації, тому вимоги заявника, передбачені пунктами 1, 2, 4 резолютивної частини його скарги на момент розгляду скарги є необґрунтованими та недоцільними. Вимогу скарги, викладену в п. 3 резолютивної частини, про визнання звіту № MV-180817-01 про проведення незалежної оцінки вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 площею 200,00 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаса бул. Шевченка, 352, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Горопацькою М.В. 27.09.2017 р. недійсним, тобто таким що не відповідає вимогам нормативно-правових з актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний, суд визнає обґрунтованою і задовольняє, заперечення органу ДВС на скаргу в цій частині відхиляє як необґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 233-235, 343, п.п. 9, 17.5, 17.15, 19.1 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Салон меблів Мастер-Торг задовольнити частково.

Визнати звіт № MV-180817-01 про проведення незалежної оцінки вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 5 та № 6 площею 200,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 352, складений суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Горопацькою Мариною Вікторівною 27.09.2017 року неправомірним і таким, що не може бути використаний при примусовому виконанні наказу господарського суду Черкаської області від 27 квітня 2017 року у справі № 925/1631/16.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 12.02.2018 року.

Суддя В.М. Грачов