Рішення

від 30.01.2018 по справі 925/1465/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1465/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Голосінською Н.М., представники сторін у судове засідання не з'явилися, у судовому засідання взяла участь прокурор відділу прокуратури Черкаської області Буджерак М.Р., за посвідченням, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Черкаси справу за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до фізичної особи - підприємця Фролова Ігоря Володимировича про стягнення 28099,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Фролова Ігоря Володимировича про стягнення 28099,15 грн. в тому числі: 22897,75 грн. основного боргу, 3033,93 грн., пені, 353,27 грн., 3% річних та 1814,20 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов договору оренди землі від 01.01.2014, укладеного між Привітненською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Фроловим Ігорем Володимировичем, останньому було надано у платне користування терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,9940 га, яка знаходиться в адміністративних межах Привітненської сільської ради в межах села Привітне. Орендар в порушення умов договору, орендну плату не вносив, заборгувавши позивачу 22897,75 грн., порушення умов договору стало підставою для нарахування штрафних санкції, інфляційних та 3% річних, які разом з основною заборгованістю прокурор просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 30.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач у клопотанні від 02.01.2018 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, справу просив розглядати за відсутності свого представника.

Прокурор позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити повністю.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.11.2017, від 05.12.2018, від 19.12.2017 про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу за вказаною у позові та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження, які повернуті до суду з відміткою за закінченням строку зберігання .

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

01 січня 2014 року між Привітненською сільською радою (орендодавець - позивач у справі) в особі виконуючої обов'язки сільського голови, секретаря с/р Новак Л.М. та фізичною особою-підприємцем Фроловим Ігорем Володимировичем (орендар - відповідач у справі) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9940 га в тому числі 0,9940 га забудовані землі (землі , що використовуються для іншого с/г виробництва за рахунок земель комунальної власності).

01.01.2014 сторони договору підписали акт приймання-передачі земельної ділянки, що надана в оренду, згідно з якими орендодавець надав орендарю, а останній прийняв в строкове платне користування (в оренду) терміном на 10 років з 01.01.2014 по 31.12.2023 земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,9940 га для сільськогосподарського використання, розташовану в межах Привітненської сільської ради, на якій знаходиться один об'єкт нерухомого майна.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2) становить 156654,00 грн. (п. 4 договору).

Сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі і складає 7832,70 грн. на рік. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 15 числа поточного місяця на рахунок 33216815700158 в УДКСУ у Черкаській області (пункти 8, 10 договору).

06 листопада 2014 року реєстраційна служба Золотоніського міського управління юстиції Черкаської області на підставі договору зареєструвала за відповідачем право оренди земельної ділянки площею 0,9940 га.

01 лютого 2015 року позивач і відповідач уклали додаткову угоду до договору, згідно з якою з 01.02.2015 встановили орендну плату за землю у сумі 5869,82 грн. на рік.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати за землю за період оренди з 15 квітня 2016 року по 15 жовтня 2017 року не виконав. Сума боргу відповідача за вказаний період оренди згідно з поданим розрахунком становить 22897,75 грн. Крім того, за прострочення сплати орендних платежів, прокурор станом на 10.11.2017 нарахував відповідачу до стягнення: 3033,93 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, 353,27 грн. 3% річних; 1814,20 грн. інфляційних.

Орендар своїх зобов'язань за укладеним договором належним чином та у встановлений строк не виконав, заявлені до стягнення суми боргу з орендної плати за землю, пені, 3% річних і інфляційних нарахувань не сплатив.

Як встановлено судом, між сторонами виникли господарські відносини оплатного використання земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Привітненської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області.

01.01.2014 сторони уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,9940 га у тому числі 0,9940 га забудовані землі (землі, що використовуються для іншого с/г виробництва за рахунок земель комунальної власності) і 06 листопада 2014 року реєстраційна служба Золотоніського міського управління юстиції Черкаської області на підставі договору від 01.01.2014 зареєструвала за відповідачем право оренди земельної ділянки площею 0,9940 га.

За правовою природою дані господарські відносини є відносинами оренди і відповідають вимогам глави 58 ЦК України.

Відносини оренди урегульовані Главою 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до положень якої за договором оренди (найму) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 13 Закону передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як встановлено судом, підтверджується прокурором та поданим ним розрахунком заборгованості (а.с. 33), відповідач постійно порушує умови договору в частині своєчасного внесення плати за користування земельною ділянкою, у зв'язку з цим за період з 15 квітня 2016 року по 15 жовтня 2017 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 22897,75 грн.

Аналогічні обставини, були встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 13.05.2016 у справі №925/320/16, у якій були повністю задоволені позовні вимоги керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про стягнення з фізичної особи - підприємця Фролова Ігоря Володимировича заборгованості, що виникла внаслідок порушення строків внесення орендних платежів за період з січня 2015 року по березень 2016 року за цим же договором оренди від 01.01.2014. Зазначене рішення господарського суду Черкаської області набрало законної сили.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо сплати позивачу, в установлені цим договором та додатковою угодою, строк та розмірі орендної плати за землю за період оренди з 15 квітня 2016 року по 15 жовтня 2017 року, тим самим порушивши право позивача на своєчасне і повне отримання цієї орендної плати.

Відповідач не скористався своїм правом заперечення проти позову, не підтвердив належними доказами відсутність у нього заборгованості за договором, відтак позовна вимога про стягнення 22897,75 грн. боргу з орендної плати підлягає до задоволення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлені сторонами у договорі, а відповідальність за порушення цих строків встановлена пунктом 12 договору, відповідно до якого у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Стаття 1 цього Закону встановлює аналогічні положення щодо обов'язку сплати пені за прострочку платежу у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, разом з тим, встановлюючи обмеження у її розмірі. Так розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Прокурором дотримано вимоги, зазначених положень Закону та зроблено розрахунок пені за період з 15.04.2016 по 15.10.2017 у сумі 3033,93 грн., виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначені положення ЦК України, відповідачеві було нараховано 3% річних у сумі 353,27 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 1814,20 грн. за період з 15.04.2016 по 10.11.2017.

Отже, прокурор в порядку захисту порушеного права позивача вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором шляхом стягнення з відповідача на користь позивача боргу з орендної плати за землю, а також передбаченої цим договором пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних і інфляційних.

Стягувані суми пені у сумі 3033,93 грн., 3% річних у сумі 353,27 грн. та інфляційних у сумі 1814,20 грн. прокурор розрахував у відповідності з фактичними обставинам, виконання відповідачем зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати за землю, умовами цього договору та вимогами чинного законодавства, тобто розрахував правильно, відтак його позовні вимоги про стягнення цих нарахувань підлягають до задоволення.

За подання позову прокурор по платіжному дорученню №1937 від 10.11.2017 сплатив 1600,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України уся сплачена прокурором за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Фролова Ігоря Володимировича (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Привітненської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (с.Привітне, Золотоніський район, Черкаська область, 19744, код ЄДРПОУ 26489562) - 22897,75 грн. боргу з орендної плати за землю, 3033,93 грн. пені, 353,27 грн. 3% річних і 1814,20 грн. інфляційних нарахувань.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Фролова Ігоря Володимировича (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь прокуратури Черкаської області (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119 на банківський р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172 за кодом класифікації видатків бюджету-2800) - 1600,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 09.02.2018.

Суддя О.І.Кучеренко