Ухвала

від 31.01.2018 по справі 757/52297/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 31 січня 2018 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Сіті Лайн», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) у сумі 9, 81 млн. грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Кристалбанк» м. Київ, (МФО 339050) в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, встановивши заборону розпорядження вказаними грошовими коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів до державного бюджету.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн», оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Сіті Лайн» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвало є незаконною та необґрунтованою.

Так, адвокат вважає, що слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу з порушенням правил територіальної юрисдикції, які встановленні у КПК України.

Разом з тим звертає увагу на те, що прокурором не було доведемо наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених у ст. 132 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України та що висновки викладені прокурором в клопотанні про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з якими погодився слідчий суддя, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме клопотання не відповідає вимогам, встановленим у ст. 171 КПК України.

Крім того, автор апеляційної скарги посилається на те, що клопотання прокурора було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та виклику власника майна, його представника а копію ухвали про накладення арешту власник майна не отримував станом на даний час, незважаючи на те, що відповідно до ч. 7 ст. 173 КПК України, у разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Разом з тим адвокат скарги вважає, що здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні слідчими податкової міліції Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України є взагалі незаконним, оскільки вони не мають на це передбачених законом повноважень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 31 січня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32017000000000016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у липні 2017 році, групою невстановлених осіб, використовуючи реквізити та банківські рахунки ТОВ «Техлогістика» (ЄДРПОУ 39497005), ТОВ «Сігуна» (ЄДРПОУ 40999649), ТОВ «Торіфест» (ЄДРПОУ 40148170), ТОВ «Холдінг Ніко Груп» (ЄДРПОУ 40608975), ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) та ТОВ «Фалькон-АП» (ЄДРПОУ 35031273) організовано злочинну схему сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки в особливо великих розмірах.

У вказаний період, шляхом вчинення фінансових операцій зазначеними юридичними особами за тіньовою схемою, група невстановлених осіб сприяла в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки в особливо великих розмірах.

27 липня 2017 року вказана група невстановлених осіб, шляхом маскування та приховування незаконного переміщення і виводу грошових коштів в сумі 9,81 млн.грн., вчинила легалізацію грошових коштів в особливо великих розмірах, на вказану суму, тобто вчинили злочини, передбачені за ч. 5 ст.27ч. 3 ст.212, ч. 3 ст.209 КК України.

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС встановлено, зокрема, що ТОВ «Сіті Лайн», не являється платником ПДВ, за останній податковий період звітність не надано.

Оглядом матеріалів виявлено, що 26 липня 2017 року з банківських рахунків ТОВ «Техлогістика» (ЄДРПОУ 39497005), ТОВ «Сігуна» (ЄДРПОУ 40999649), ТОВ «Торіфест» (ЄДРПОУ 40148170) та ТОВ «Холдінг Ніко Груп» (ЄДРПОУ 40608975), в якості оплати за товари та послуги на банківський рахунок ТОВ «Сіті Лайн» перераховано 9,81 млн. грн. без ПДВ.

Наступного дня 27 липня 2017 року ТОВ «Сіті Лайн», здійснило спробу перерахування вказаних грошових коштів, отриманих від групи підприємств в якості оплати за товари, на рахунок ТОВ «Фалькон-АП», в якості оплати за акції.

За результатами аналізу виписки по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) у ПАТ «Кристалбанк» м. Київ (МФО 339050), встановлено, що призначення вхідних платежів (включно оплата за товари та послуги) не відповідає призначенню вихідних платежів (виключно за акції), що може свідчити про фактичну відсутність здійснення господарської діяльності, направленої на отримання прибутку, та про використання ТОВ «Сіті Лайн» в якості транзитного підприємства для приховування та маскування джерел походження коштів.

Держфінмоніторингом прийняте рішення про зупинення вказаних фінансових операцій на суму 9, 81 млн. грн.

Сукупність вищевказаних даних, свідчить про обґрунтовані підозри вважати вчинення групою осіб фінансових операцій від імені зазначених вище підприємств за заздалегідь спланованою злочинною схемою, як такі, що сприяли в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, маскували та приховували незаконне переміщення і вивід грошових коштів в сумі 9,81 млн.грн.

08 вересня 2017 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернулся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) у сумі 9, 81 млн. грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Кристалбанк» м. Київ, (МФО 339050) в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, встановивши заборону розпорядження вказаними грошовими коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів до державного бюджету.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Під час розгляду апеляційних скарг колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 32017000000000016, про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Сіті Лайн» слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн», оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення.

Такі висновки слідчого судді цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою обставин вчинення та розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій. Арештовані грошові кошти з великою вірогідністю можуть бути доказом злочину, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що підтверджується відповідним процесуальним рішенням, а саме - постановою заступника начальника 2-го відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_7 від 05 вересня 2017 року про визнання їх речовими доказами (а.п.23-24). Метою ж арешту майна є забезпечення кримінального провадження, його завданням є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що прямо передбаченост.170 КПК Українив якості правових підстав застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Сіті Лайн», з потребами кримінального провадження.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПК), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зіст. 309 КПК

Що стосується доводів автора апеляційної скарги з приводу того, що прокурором не було доведемо наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачених у ст. 132 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки прокурором та органом досудового розслідування доведено необхідність арешту вищевказаного майна, що підтверджується матеріалами провадження.

Інші доводи на які посилається автор апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Сіті Лайн», навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) у сумі 9, 81 млн. грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Кристалбанк» м. Київ, (МФО 339050) в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, встановивши заборону розпорядження вказаними грошовими коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів до державного бюджету, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Сіті Лайн», залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/560/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1