Рішення

від 12.02.2018 по справі 910/21048/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2018Справа № 910/21048/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Сувенір

до Товариства з обмеженою відповідальністю Скарабей 78

про стягнення 811485,19 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пшець О.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сувенір" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарабей 78" про стягнення 811485,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 15 від 08.04.2016 в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 629777 грн., 3% річних у розмірі 36217,99 грн. та інфляційних втрат в розмірі 145490,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 порушено провадження у справі №910/21048/17, зобов'язано сторін надати свої пояснення щодо поданого позову, заперечення до відзиву та призначено розгляд справи на 18.12.2017.

15.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 підготовче засідання у справі № 910/21048/17 призначено на 22.01.2018.

28.12.2018 представником позивача через відділ діловодства суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Скарабей 78 в межах суми у розмірі 824457,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Сувенір про забезпечення позову відмовлено.

У судове засідання 29.01.2018 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом поставлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2018.

У судове засідання 12.02.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи визначених ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином.

У судовому засіданні 12.02.2018 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.02.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Сувенір (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Скарабей 78 (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 15 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти і сплатити: скло рідке натрієве (далі - товар), повне найменування якого, умови відвантаження, кількість, ціна, характеристики якості, сума Договором наведені в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невід'ємною частиною цього Договору.

Сторонами може бути погоджена специфікація на період дії Договору, або можуть погоджуватись специфікації на кожну партію товару. При підписанні специфікацій на окремі партії товару сторонами можуть бути змінені базисні умови відвантаження товару та інше, у такому разі дані, вказані в специфікації на дану партію товару мають перевагу перед умовами Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору загальна кількість та вартість товару по цьому Договору визначається на підставі даних, вказаних в специфікаціях до цього Договору.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 Договору поставка товару за даною угодою здійснюється погодженими партіями в кількості, визначеній заявкою покупця. Заявка може бути передана засобами електронного або факсимільного зв'язку, а також іншим можливим для сторін способом. Постачання товару здійснюється протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання заявки від покупця. У зазначений термін постачальник зобов'язаний виготовити і надати в розпорядження покупця, а покупець отримати заявлену партію товару. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (склад покупця м. Київ) згідно правил Інкотермс-2010 року. Транспортні витрати за даною угодою лежать на постачальнику.

У відповідності до п. 4.1 Договору ціна товару є договірною, яка визначається в специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. Вартість тари не входить у вартість товару.

За умовами п. 4.2 Договору умови оплати - оплата з відстрочкою платежу 25 календарних днів від дати поставки товару.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю , затвердженою Постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965 № П-6 та Інструкцією Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю , затвердженою Постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966 № П-7

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків за одержаний товар до його повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за місяць до закінчення строку його дії, даний Договір вважається пролонгованим на строк до 31.12.2017 (п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору сторонами було складено та підписано 18.04.2016 - Специфікації № 1 на суму 318 600 грн. та № 2 на суму 318 600 грн., 10.05.2016 - Специфікацію № 3 на суму 700 920 грн., 25.05.2016 - Специфікацію № 4 на суму 700 920 грн.

Як зазначає позивач, ТОВ фірма Сувенір поставило ТОВ Скарабей 78 товар на загальну суму 1 830 357 грн. згідно видаткових накладних №РН-000244 від 13.04.2016 на суму 95 580 грн., № РН-0000239 від 11.04.2016 на суму 95 580 грн., № РН-0000280 від 22.04.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000251 від 15.04.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000295 від 27.04.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000262 від 18.04.2016 на суму 101 952 грн., РН-0000321 від 10.05.2016 на суму 111 510 грн., № РН-0000328 від 13.05.2016 на суму 95 580 грн., № РН-0000343 від 18.05.2016 на суму 66 906 грн., № РН-0000339 від 16.05.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000355 від 19.05.2016 на суму 78 057 грн., № РН-0000369 від 21.05.2016 на суму 66 906 грн., № РН-0000372 від 23.05.2016 на суму 66 906 грн., № РН-0000377 від 24.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000391 від 27.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН00000379 від 25.05.2016 на суму 76 464 грн., № РН-0000403 від 31.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000396 від 30.05.2016 на суму 76 464 грн., № РН-0000431 від 06.06.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000406 від 31.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000451 від 10.06.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000446 від 09.06.2016 на суму 70 092 грн., однак ТОВ Скарабей 78 не виконало свої договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за Договором за поставлений товар, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 1 830 357 грн. згідно видаткових накладних №РН-000244 від 13.04.2016 на суму 95 580 грн., № РН-0000239 від 11.04.2016 на суму 95 580 грн., № РН-0000280 від 22.04.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000251 від 15.04.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000295 від 27.04.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000262 від 18.04.2016 на суму 101 952 грн., РН-0000321 від 10.05.2016 на суму 111 510 грн., № РН-0000328 від 13.05.2016 на суму 95 580 грн., № РН-0000343 від 18.05.2016 на суму 66 906 грн., № РН-0000339 від 16.05.2016 на суму 101 952 грн., № РН-0000355 від 19.05.2016 на суму 78 057 грн., № РН-0000369 від 21.05.2016 на суму 66 906 грн., № РН-0000372 від 23.05.2016 на суму 66 906 грн., № РН-0000377 від 24.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000391 від 27.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН00000379 від 25.05.2016 на суму 76 464 грн., № РН-0000403 від 31.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000396 від 30.05.2016 на суму 76 464 грн., № РН-0000431 від 06.06.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000406 від 31.05.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000451 від 10.06.2016 на суму 70 092 грн., № РН-0000446 від 09.06.2016 на суму 70 092 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Також, на підтвердження здійснених поставок, позивачем надано товарно-транспортні накладні № 239 від 11.04.2016, № 244 від 13.04.2016, № 251 від 15.04.2016, № 280 від 22.04.2016, № 262 від 18.04.2016, № 295 від 27.04.2016, № 321 від 10.05.2016, № 328 від 13.05.2016, № 339 від 16.05.2016, № 343 від 18.05.2016, № 355 від 19.05.2016, № 369 від 21.05.2016, № 372 від 23.05.2016, № 377 від 24.05.2016, № 379 від 25.05.2016, № 391 від 27.05.2016, № 396 від 30.05.2016, № 403 від 31.05.2016, № 406 від 31.05.2016, № 431 від 06.06.2016, № 446 від 09.06.2016, № 451 від 10.06.2016, № та копії довіреностей, виданих відповідачем, на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1 від 11.04.2016, № 2 від 18.04.2016, № 3 від 10.05.2016 та № 4 від 06.06.2016.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначеного товару.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами п. 4.2 Договору умови оплати - оплата з відстрочкою платежу 25 календарних днів від дати поставки товару.

Аналогічне положення містять складені та підписані між сторонами Специфікації № від 18.04.2016, № 2 від 18.04.2016, №3 від 10.05.2016 та № 4 від 25.05.2016.

Відповідачем в свою чергу, було здійснено часткові розрахунки з позивачем, а саме сплачено 1 200 580 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Сувенір було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Скарабей 78 товар за Договором на загальну суму 1 830 357 грн., в свою чергу, ТОВ Скарабей 78 в порушення строків оплати, погоджених сторонами у п. 4.2 Договору, не здійснило повну оплату за отриманий товар, в зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 629 777 грн.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 629 777 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 36 217,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 145 490,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що вони є арифметично вірними, а відтак стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 36 217,99 грн. та інфляційні втрати в розмірі 145 490,20 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарабей 78" (02152, м. Київ, вулиця Березняківська, будинок 8, кімната 105; ідентифікаційний код: 40267609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сувенір" (69092, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Цегельна, будинок 249; ідентифікаційний код: 02970062) заборгованість в розмірі 629 777 (шістсот двадцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 36 217 (тридцять шість тисяч двісті сімнадцять) грн. 99 коп., інфляційні втрати в розмірі 145 490 (сто сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 172 (дванадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 28 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.02.2018.

Суддя О.А. Грєхова