Рішення

від 08.02.2018 по справі 913/967/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 лютого 2018 року Справа № 913/967/17

Провадження №19/913/967/17

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" (вул. Пульного, 2 А, с. Кам'янка, Новопсковський район, Луганська область, 92332)

про стягнення 58094 грн 99 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №14-66 від 14.04.17, головний юрисконсульт Відділу загальної судової роботи Юридичного департаменту;

від відповідача - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №1453/16-БО-20 від 15.12.15 у розмірі 38477 грн 02 коп., пені в сумі 11837 грн 09 коп., 3 % річних в сумі 1592 грн 49 коп., інфляційних втрат у сумі 6188 грн 39 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №1453/16-БО-20 від 15.12.15 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня, 3 % річних, інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.12.17 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 22.01.18.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.01.18 розгляд справи відкладено на 08.02.18.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.18 надав усні пояснення по справі. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 08.02.18 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

15.12.15 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник, позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №1453/16-БО-20, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншим споживачами (п.1.2 договору, у редакції додаткової угоди №1 від 31.12.15).

Відповідно до п.2.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.03.16, постачальник передає споживачу з 01.01.16 по 30.03.16 (включно) газ обсягом до 9 тис. куб. м. Постачальник передає споживачу з 01.04.16 по 30.09.16 (включно) газ обсягом до 1 тис. куб. м., у т.ч. по місяцях (тис. куб. м.). :

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг Січень 3Квітень 1Липень Лютий 3Травень Серпень Березень 3Червень Вересень І кв. 9 II квартал 1 III квартал

Відповідно до п.3.4 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику: завірену копію акта наданих послуг з розподілу/транспортування природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС до копії акту споживач за підписом уповноваженої особи надає інформацію стосовно детальної розбивки кількості газу, зазначеної в акті, за категоріями (у т.ч. за цим договором); підписані та скріплені печатками споживача два примірники акту приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акту приймання - передачі газу, постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акту. У разі ненадання або несвоєчасного надання споживачем постачальнику акту приймання - передачі природного газу, такі дії (бездіяльність) з боку споживача вважаються односторонньою відмовою споживача від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період (п.п.3.5, 3.6 договору, з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.03.16 до договору).

Відповідно до п.5.2 договору (з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.03.16 до договору) ціна за 1000 куб.м газу з 01.04.16 становить 6255 грн 00 коп., крім того податок на додану вартість (20 %) - 1251 грн 00 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу з ПДВ - 7506 грн 00 коп.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п.5.4 договору).

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.12.15).

28.03.16 сторони підписали додаткову угоду №4 до договору, в якій сторони виклали п.6.1 у наступній редакції: Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу .

В п.8.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання споживачем умов п.6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем п.6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної суми заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п.10.3 договору).

Згідно з п.12 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.16 до 30.09.16 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання вказаних умов договору та додаткових угод до нього позивач передав, а відповідач протягом січня - квітня 2016 року прийняв природний газ на суму 94214 грн 11 коп., який останній оплатив несвоєчасно та не в повному обсязі, що і стало підставою звернення позивачем до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання природного газу №1453/16-БО-20 від 15.12.15 в сумі 38477 грн 02 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 15.02.16 по 25.11.16 в сумі 11837 грн 09 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання споживачем умов п.6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем п.6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Місяць надання послугСума заборгованості, грнЧасткова оплата, грнПеріод нарахуванняКількість днів простроченняСума пені, грн Січень 2016 43575,13 15000,00 08.02.16 - - - 28575,13 15000,00 11.03.16 15.02.16-10.03.16 25 858,82 13575,13 13575,13 20.10.16 11.03.16-14.08.16 157 2176,47 Лютий 2016 26957,09 6424,87 20.10.16 15.03.16-14.09.16 184 4900,15 Березень 2016 21024,77 - 26.04.16-25.10.16 183 3481,15 Квітень 2016 2657,12 - 26.05.16-25.11.16 184 420,49 Всього 11837,08

З огляду на викладене, обґрунтованою є пеня за період з 15.02.16 по 25.11.16 в сумі 11837 грн 08 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.02.16 по 07.03.17 в сумі 1592 грн 49 коп. та інфляційних втрат за період березень 2016 - січень 2017 року в сумі 6188 грн 39 коп. господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Підпунктом 1.9 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем та встановлено, що він є арифметично неправильним.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми «Законодавство» , в межах заявленого позивачем періоду:

Місяць надання послугСума заборгованості, грнЧасткова оплата, грнПеріод нарахуванняКількість днів простроченняСума 3% річних, грн Січень 2016 43575,13 15000,00 08.02.16 - - - 28575,13 15000,00 11.03.16 15.02.16-10.03.16 25 58,56 13575,13 13575,13 20.10.16 11.03.16-19.10.16 223 248,14 Лютий 2016 26957,09 6424,87 20.10.16 15.03.16-19.10.16 219 483,90 20532,22 5240,00 14.12.16 20.10.16-13.12.16 55 92,56 15292,22 497,09 20.12.16 14.12.16-19.12.16 6 7,52 14795,13 - 20.12.16-07.03.17 78 94,81 Березень 2016 21024,77 - 26.04.16-07.03.17 316 544,89 Квітень 2016 2657,12 - 26.05.16-07.03.17 286 62,33 Всього 1592,71

Відповідно до п.1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань .

Враховуючи принцип диспозитивності судового процесу та розмір заявлених позивачем до стягнення 3% річних, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 3% річних за період з 15.02.16 по 07.03.17 в сумі 1592 грн 49 коп.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що позивачем арифметично невірно визначено розмір інфляційних втрат за заявлений період.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство» :

Місяць надання послугСума заборгованості, грнЧасткова оплата, грнПеріод нарахування інфляціїСума інфляції, грн. Січень 2016 43575,13 15000,00 08.02.16 - - 28575,13 15000,00 11.03.16 - - 13575,13 13575,13 20.10.16березень 2016-вересень 2016 798,91 Лютий 2016 26957,09 6424,87 20.10.16квітень 2016-версесень 2016 1303,84 20532,22 5240,00 14.12.16Жовтень 2016-листопад 2016 954,83 15292,22 497,09 20.12.16 14795,13 -Грудень 2016-січень 2017 297,37 Березень 2016 21024,77 -Травень 2016 -січень 2017 1709,84 Квітень 2016 2657,12 -Червень 2016-січень 2017 213,22 Всього: 5278,01

З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати за період березень 2016 - січень 2017 року в сумі 5278 грн 01 коп.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" задовольнити частково.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок", вул. Пульного, 2 А, с. Кам'янка, Новопсковський район, Луганська область, 92332, ідентифікаційний код 33332836, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720, основний борг у розмірі 38477 грн 02 коп., пеню в сумі 11837 грн 08 коп., 3% річних у сумі 1592 грн 49 коп., інфляційні втрати в сумі 5278 грн 01 коп., судовий збір у сумі 1574 грн 93 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.02.18.

Суддя Т.В. Косенко