Рішення

від 12.02.2018 по справі 924/1191/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2018 р.Справа № 924/1191/17 Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сороці Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ "Кармен-меблі", с. Стуфчинці, Хмельницького району, Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРКУС ПОДІЛЛЯ", м.Хмельницький

про стягнення 11 829,30 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник відповідно до договору про надання правової допомоги від 14.12.2017р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 11 829,30грн., з яких 10 850,00грн. - основного боргу, 187,30грн. - 3% річних та 792,00грн. - інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору - заявки на разове перевезення вантажу до договору на перевезення №003-2017 від 27.02.2017р.

Ухвалою суду від 14.12.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №924/1191/17. Сторони про час, дату і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2018р., у зв'язку із набранням чинності Законом України від 03.10.2017р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", вирішено справу №924/1191/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав обгрунтовуючи наявними в матеріалах доказами.

Представник відповідача не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується повернутим на адресу суду поштовим відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 14.12.2017р., 17.01.2018р., не виконав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

27 лютого 2017року між ТОВ Кармен-Меблі (перевізник) та ТОВ Кверкус Поділля (вантажовідправник) підписано договір - заявку на разове перевезення вантажу до договору на перевезення №003-2017 у відповідності до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу. На виконання умов договору-заявки, позивачем здійснено перевезення вантажу - дрова колоті твердолистяних порід граб, автомобілем НОМЕР_1/ВХ4630ХР в міжнародному сполученні за маршрутом: смт. Вовковинці, Деражнянського району, Хмельницької області (Україна) - м.Гвоздіце (Чехія). Виконання перевезення підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0041815 від 01.03.2017р.

Згідно договору-заявки, сума фрахту становить 950,00євро. Розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день розвантаження/платежу. Вантажовідправник (замовник) проводить оплату перевізнику на протязі 5 банківських днів після отримання оригіналів (копій) документів, що підтверджують поставку вантажу.

На виконання умов договору позивачем 16.03.2017р. направлено в адресу замовника оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0041815 від 01.03.2017р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000042 від 06.03.2017р. та рахунок-фактуру №СФ0000046 від 01.03.2017р.

Відповідачем було проведено оплату частково в сумі 17 000,00 грн., а саме 13.04.2017 року в сумі 8 000,00 грн., 28.04.2017 року в сумі 5 000,00 грн., 18.05.2017 р. в сумі 4 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

07.10.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення решти заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу в розмірі 10850,00грн.

Таким чином, станом на день пред'явлення даного позову, заборгованість Відповідача перед позивачем за отримані послуги по перевезенню за договором-заявкою становить 10850,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем умов договору - заявки на разове перевезення вантажу до договору на перевезення №003-2017 від 27.02.2017р. позивачем нараховано до стягнення з відповідача 187,30грн. - 3% річних та 792,00грн. - інфляційних втрат.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

27 лютого 2017року між ТОВ Кармен-Меблі (перевізник) та ТОВ Кверкус Поділля (вантажовідправник) підписано договір - заявку на разове перевезення вантажу до договору на перевезення №003-2017, у відповідності до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу. На виконання умов договору-заявки, позивачем здійснено перевезення вантажу - дрова колоті твердолистяних порід граб, автомобілем НОМЕР_1/ВХ4630ХР в міжнародному сполученні за маршрутом: смт. Вовковинці, Деражнянського району, Хмельницької області (Україна) - м.Гвоздіце (Чехія), ідтвердженням чого є міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №0041815 від 01.03.2017р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно договору-заявки, сума фрахту становить 950,00євро. Розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день розвантаження/платежу. Вантажовідправник (замовник) проводить оплату перевізнику на протязі 5 банківських днів після отримання оригіналів (копій) документів, що підтверджують поставку вантажу.

На виконання умов договору позивачем 16.03.2017р. направлено в адресу замовника оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №0041815 від 01.03.2017р. та рахунок-фактуру №СФ0000046 від 01.03.2017р.

Свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти в сумі 17 000,00 грн., а саме 13.04.2017 року в сумі 8 000,00 грн., 28.04.2017 року в сумі 5 000,00 грн., 18.05.2017р. в сумі 4 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, станом на день пред'явлення даного позову, заборгованість Відповідача перед позивачем за отримані послуги по перевезенню за договором-заявкою становить 10850,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем умов договору - заявки на разове перевезення вантажу до договору на перевезення №003-2017 від 27.02.2017р. позивачем нараховано до стягнення з відповідача 187,30грн. - 3% річних та 792,00грн. - інфляційних втрат за період з 19.05.2017р. по 14.12.2017р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних вважає їх таким що заявлені правомірно.

Щодо нарахованих 792,00грн. - інфляційних втрат, суд здійснивши їх перерахунок в системі „Законодавство» , вважає, що правомірною до стягнення буде сума у розмірі 642,87 грн. виходячи з суми боргу 10850,00грн. за період червень-листопад 2017р.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задоволити частково.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України обов'язок по сплаті судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 185, 191, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ "Кармен-меблі", с. Стуфчинці, Хмельницького району, Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРКУС ПОДІЛЛЯ", м.Хмельницький про стягнення 11 829,30 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРКУС ПОДІЛЛЯ", (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40781381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-меблі", (с. Стуфчинці, вул.Леніна, 4/3, Хмельницького району, Хмельницької області код ЄДРПОУ 35916492) - 10850,00грн. (десять тисяч вісімсот п'ятдесят грн.00коп.) основного боргу, 187,30грн. (сто вісімдесят сім грн. 30коп.) - 3% річних, 642,87грн. (шістсот сорок дві грн. 87коп.) інфляційних втрат та 1579,83 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 83коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.02.2018 року.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи,

2 - відповідачу, АДРЕСА_1.