Постанова

від 06.02.2018 по справі 923/605/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 923/605/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

представник - Шутов О.О. (довіреність від 09.01.2018),

відповідач-1 - Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна",

представник - Галан М.О. (довіреність від 13.09.2017),

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтара"

представники не з'явилися

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 30.08.2017

у складі колегії суддів: Діброва Г.І. (головуючий), Разюк Г.П., Колоколов С.І.

та на рішення Господарського суду Херсонської області

від 28.02.2017

у складі судді Соловйова К.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про стягнення 12 983 233, 25 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 прийнято до провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 та на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.02.2017 у справі №923/605/13, розгляд справи призначено на 29.11.2017.

2. 22.12.2017, відповідно до частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 923/605/13 Господарського суду Херсонської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. 18.01.2018 за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, справа №923/605/13 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 06.02.2018 о 10 год. 40 хв. з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи.

4. Відповідач-1 - Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" подав заперечення на касаційну скаргу позивача. Відповідач-2 відзиву на касаційну скаргу не подав.

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм процесуального права - статей 4-2, 4-3, 43, 111-12, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №1798-ХІІ 06.11.1991 (далі - ГПК України) та норм матеріального права статей 512 - 514, 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень на стадії розгляду справи по суті

6. У травні 2013 року ПАТ "Кредитпромбанк" в особі його Херсонської філії (далі - позивач) звернулось до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 9 539 581, 21грн., 998 766, 90 грн. за відсотками, 561 114, 08 грн. пені по тілу кредиту, 136 757, 53 грн. пені по відсотках. Позовні вимоги збільшено в ході розгляду справи на загальну суму 12 983 233, 25 грн.

7. Ухвалою суду першої інстанції від 20.05.2014 у справі №923/605/13 за заявою ПАТ "Дельта Банк" в порядку процесуального правонаступництва за наслідком укладення договору відступлення прав вимоги замінено позивача його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк" (т. 2, а.с. 46-47).

8. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у даній справі позовні вимоги задоволено, стягнено солідарно з відповідачів на користь ПАТ "Дельта Банк" 11 000 000 грн. за тілом кредиту, 1 007 481, 54 грн. за відсотками, 814 217, 18 грн. пені за несплату кредиту, 161 534, 53 грн. пені за процентами за кредитом (т. 2, а.с. 108-114). Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2015 рішення суду першої інстанції у даній справі залишено без змін.

9. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.02.2016 задоволено заяву відповідача-1 про відстрочку виконання рішення суду та відстрочено його виконання до 01.07.2016. Дана ухвала залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016.

10. 22.04.2016 відповідач-1 звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у даній справі за нововиявленими обставинами з посиланням на те, що з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 у справі №908/3685/14, про існування якої йому стало відомо у березні 2016, він дізнався про те, що 04.11.2013 між ПАТ "Кредитпромбанк" (первісний позивач) та ПАТ "Дельта Банк" (новий позивач) було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, яким сторони погодили викласти додаток №1 до договору у новій редакції, що на думку відповідача істотно вплинуло на його права як особи, зобов'язаної перед первісним кредитором (первісним позивачем), та спростовує його відповідальність за відступленим правом вимоги перед новим кредитором ПАТ "Дельта Банк" за спірним кредитним договором. Зокрема, у пункті 2 додаткового договору від 04.11.2013 було передбачено, що сторони погодили здійснити передачу документів (кредитних справ клієнтів та інших документів), які підтверджують права вимоги до позичальників, протягом 3 місяців від дати підписання Акта приймання-передачі прав вимоги. Також, відповідач-1 наполягав, що недослідження обставин передачі документів після підписання акту приймання-передачі при розгляді спору по суті, спростовує доводи позивача про набуття ним в належному порядку майнових прав від первісного позивача та, відповідно, як нововиявлена обставина, спростовує підстави для задоволення позовних вимог у даній справі.

11. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.05.2016 задоволено заяву відповідача-1 про перегляд за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у справі №923/605/13, в задоволенні позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду 13.09.2016 зазначене рішення залишено без змін.

12. Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017 скасовано зазначені рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій про перегляд за нововиявленими обставинами, заяву відповідача-1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у справі №923/605/13 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив про неповноту дослідження судами суттєвості нововиявлених обставин як таких, щоб дозволили змінити висновки суду на предмет задоволення позовних вимог та солідарного стягнення з відповідачів 1,2 за умови встановлення цих обставин у звичайній процедурі розгляду справи в позовному провадженні, зокрема необхідності в порядку підготовки справи до розгляду за статтею 65 ГПК України витребувати у сторін Додатковий договір та акт приймання-передачі у редакції від 04.11.2013 для з'ясування істотності зміненої редакції Додатку №1 до договору та акта приймання-передачі в частині внесення чи невнесення змін щодо набутих ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до відповідачів 1,2 за договором відступлення прав вимоги від 27.09.2013.

Короткий зміст рішення першої інстанції за наслідком перегляду за нововиявленими обставинами

13. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.02.2017 задоволено заяву відповідача-1 про перегляд за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у справі №923/605/13, в задоволенні позову відмовлено (т. 15, а.с. 55-70).

13.1. Судом першої інстанції витребувано у правонаступника позивача та долучено до матеріалів справи копію Додаткового договору від 04.11.2013 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, посвідченого приватним нотаріусом Шевченко Д.Г. за реєстровим №2466, копію акта приймання-передачі прав вимоги до зазначеного додаткового договору.

13.2. Судом встановлено, що приймаючи у справі рішення від 09.12.2014 про задоволення позову, суд виходив з доведення у справі факту укладення між ПАТ "Кредитпромбанк" (первісним позивачем) та відповідачем-1 кредитного договору №04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 та 32 додаткових угод до нього, якими визначалися окремі транші по кредитному договору, внаслідок невиконання зобов'язань позичальника за яким у відповідача-1 виникла заборгованість на загальну суму 12 983 233, 25 грн., яка була стягнено в солідарному порядку з відповідача-1, як позичальника, та з відповідача-2, як поручителя за Договором поруки від 18.07.2011, за рішенням суду від 09.12.2014 за наслідком розгляду спору по суті.

13.3. Суд встановив, що ухвалою суду першої інстанції від 20.05.2014 на стадії розгляду спору по суті було замінено первісного позивача його правонаступником в порядку процесуального правонаступництва за Договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, однак докази внесення змін до зазначеного Договору купівлі-продажу прав вимоги Додатковим договором від 04.11.2013 позивач під час розгляду спору про суті суду не надав. Про наявність таких змін відповідачу-1 стало відомо у березні 2016 року з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 у справі №908/3685/14, внаслідок чого суд дійшов висновку про те, що зазначені обставини можуть бути нововиявленими за своєю правовою природою, за умови встановлення істотного впливу зазначених доказів на ті докази, які досліджувалися судом при розгляді спору по суті.

13.4. Суд дійшов висновку, що оскільки Договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 був змінений Додатковим договором від 04.11.2013, а також змінено акт приймання-передачі прав вимоги за додатковим договором, то докази ПАТ "Дельта Банк" про набуття ним прав вимоги первісного позивача у даній справі, які покладено в основу судового рішення від 20.05.2014 у справі №923/605/13, були неналежними, бо договір в його першій редакції припинив свою дію, був нечинним.

13.5. Також суд прийняв до уваги, що оскільки майнові права за Договором відступлення прав вимоги переходять до покупця з моменту підписання продавцем та покупцем акта приймання-передачі прав вимоги (пункти 1.1, 2.3 Договору), а позивачем тільки у 2017 році надано докази складання Акта приймання-передачі прав вимоги від 04.11.2013 згідно з Додатковим договором від 04.11.2013, умовами якого передбачено передачу документів (кредитних справ клієнтів та інших документів та інших документів, які підтверджують права вимоги до позичальників), протягом трьох місяців з моменту підписання акта приймання-передачі, то на момент постановлення рішення суду від 09.12.2014 про задоволення позову суд виходив з неналежних доказів набуття позивачем прав вимоги, що виключає можливість задоволення його вимог до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

13.6. Встановивши подання недостовірних доказів правонаступником відповідача в обґрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором та подання недостатніх доказів в обґрунтування набуття позивачем прав вимог до відповідачів у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасування рішення суду від 09.12.2014 у даній справі та відмову в задоволенні позову про стягнення боргу, керуючись статтями 49, 112, 114 ГПК України в редакції, чинній на момент прийняття рішення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції за наслідком перегляду за нововиявленими обставинами

14. Одеський апеляційний господарський суд постановою від 30.08.2017 залишив без задоволення апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" та залишив в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 28.02.2017 в даній справі, змінивши мотиви його прийняття.

14.1. Переглянувши справу, апеляційний суд встановив, що надані, як нововиявлені обставини за наслідком прийняття постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 у справі №908/3685/14, докази зміни договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 шляхом укладення Додаткового договору від 04.11.2013 передбачали здійснення передачі первісних документів (кредитних справ клієнтів) та інших документів на обґрунтування набуття новим позивачем прав вимоги упродовж 3 місяців з дати підписання Акта приймання-передачі прав вимоги (пункт 2 Договору) є істотними, оскільки впливали на визначення моменту отримання ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними договорами в сумі заборгованості, визначеній первісним позивачем, як предмет позову.

14.2. Апеляційний суд встановив, що при прийнятті рішення від 09.12.2014 поза увагою суду взагалі залишилось те, в якому обсязі було передано ПАТ "Кредитпромбанк" зобов'язання за кредитним договором ПАТ "Дельта Банк" з огляду на те, що на момент винесення рішення місцевий господарський суд не знав про існування договору з додатковою угодою, яка змінила зміст основного договору відступлення прав вимог та про фактичну передачу кредитної справи від первісного кредитора до правонаступника. За висновком апеляційного суду: "тільки після чого можна зробити висновок про факт правонаступництва позивача по даній справі в частині визначеної суми боргу саме за кредитним договором, що визначений попереднім позивачем самостійно в якості підстави позову" (т. 15, а.с. 152).

14.3. Апеляційний суд дійшов висновку, що повторному перегляду судом за нововиявленими обставинами підлягає з'ясування обставин, пов'язаних з передачею ПАТ "Кредитпромбанк" прав вимоги за кредитним договором до ПАТ "Дельта Банк" в сумах, визначених заявою про збільшення позовних вимог, а факт наявності боргу відповідачів перед первісним кредитором не підлягає перегляду судом.

14.4. Апеляційним судом встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" після вступу його у справу в якості позивача не зверталось до Господарського суду Херсонської області із заявою про зміну підстав позову, а також не надало власного розрахунку позовних вимог, виходячи з фактичних обставин справи щодо суми боргу, яка виникла саме на підставі визначеного кредитного договору, і яка була прийнята, виходячи з документів, що містилися у кредитних справах, які мали бути прийняті позивачем як обов'язкова передумова настання факту правонаступництва.

14.5 Апеляційний суд встановив, що первісним позивачем надавались розрахунки суми боргу саме на підставі Додаткових угод до кредитного договору №04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011, які відповідно до пунктів 2.3, 2.4 цього договору могли бути самостійними підставами виникнення грошових зобов'язань, в той час як наданим первісним позивачем меморіальним ордером №ТR.60283.992.468 від 19.07.2011 підтверджується надання відповідачу-1 кредиту на суму 42 000 000 грн. одноразовим платежем саме за кредитним договором №04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011.

14.6. Переглядаючи справу в частині відступлення прав вимоги саме за визначеним в якості підстави позову кредитним договором від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк" без зміни останнім після здійсненої процесуальної заміни його як нового позивача предмета або підстав позову, без надання ним належного розрахунку суми позовних вимог, виходячи ще й з того, чи були наявні підстави нараховувати відсотки та штрафні санкції за визначений попереднім позивачем період без з'ясування тієї суми боргу, яка фактично перейшла до нового позивача, апеляційний суд дійшов висновку, що у ПАТ "Дельта Банк" не виникло право вимоги саме за кредитним договором, ані станом на дату винесення первісного рішення, ані на теперішній час, оскільки розрахунки заборгованості в даній справі надано за додатковими угодами до зазначеного договору (т. 15, а.с 154-зворот).

14.7. Апеляційний суд дійшов висновку, що неподання ПАТ "Дельта Банк" належних доказів в обґрунтування заявлених ним вимог, не обґрунтування правових підстав для їх задоволення, як на стадії розгляду справи по суті, так в ході перегляду справи за нововиявленими обставинами, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даному випадку відповідно до статей 99, 101, пункту 1 частини 1 статті 103, статті 105 ГПК України.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивача у справі)

15. Скаржник доводив, що судами порушено вимоги статей 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 36, 111-12, 112 ГПК України на предмет необ'єктивної оцінки доказів у справі на користь відповідача; зазначав про те, що правонаступництво ним вимог первісного позивача в порядку статті 512 ЦК України не вимагає обов'язкового подання заяви до суду про зміну підстав позову; що визнання доведеною суми боргу перед первісним позивачем не може ставитися під сумнів при перегляді справи за нововиявленими обставинами щодо нового позивача-правонаступника за статтею 512 ЦК України; зазначав про порушення судами принципів рівності прав сторін, змагальності на предмет подання доказів, невиконання вказівок суду касаційної інстанції при скасуванні попередніх рішень та просив касаційний суд скасувати рішення судів, прийняті за наслідком нового розгляду справи за нововиявленими обставинами, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 у справі №923/605/13 за нововиявленими обставинами та залишити його без змін.

16. Скаржник доводив порушення судами статей 512, 514, 516, 527 ЦК України. На його думку, суди не прийняли до уваги того, що істотних змін до договору відступлення прав вимоги Додатковою угодою від 04.11.2013 щодо відповідачів внесено не було (як перелік додаткових угод до кредитного договору, так суми існуючих на момент відступлення прав вимоги залишились незмінними), отже, Додатковою угодою від 04.11.2013 не було припинено зобов'язання сторін стосовно передачі грошових вимог до відповідачів у справі; а погодження сторін про передачу документів (кредитних справ клієнтів та інших документів), які підтверджують права вимоги до позичальників протягом 3 місяців від дати підписання Акта приймання-передачі прав вимоги (пункт 2 Додаткового Договору від 04.11.2013) не припиняє дію пункту 7.1 Договору купівлі-продажу прав вимоги, яким визначено, що останній набуває сили з моменту складення акта приймання-передачі грошових вимог, а відтак, спірний договір є дійсним. Також, позивач зазначав про те, що правонаступництво ним усіх вимог первісного кредитора підтверджується ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 у справі №923/605/13, якою здійснено процесуальне правонаступництво первісного позивача на ПАТ "Дельта Банк" за статтею 25 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

17. Відповідач надав Заперечення на касаційну скаргу 10.01.2018, в яких спростував доводи скаржника про порушення норм процесуального права, а саме статей 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 36, 112 ГПК України на предмет оцінки доказів у справі, погодився з правильністю висновків апеляційного суду про недоведення новим позивачем правових підстав позову, а саме виникнення та розміру заборгованості за основним договором, який був визначений предметом спору, з огляду на те, що ні первісним позивачем, ні його правонаступником не було надано суду доказів наявності заборгованості за основним кредитним договором на 42 млн. грн., а надавались докази (розрахунки заборгованості) виникнення заборгованості за додатковими угодами, які в силу укладеного договору є самостійними підставами, з яких виникають зобов'язання за договором. Відповідач зазначав, що Додатковим договором від 04.11.2013 до договору від 27.09.2013 суттєво змінено зобов'язання сторін на предмет моменту переходу прав вимоги до набувача і суди вірно визнали такі обставини нововиявленими за наслідком прийняття постанови апеляційного суду від 20.04.2015 у справі №908/3685/14 та просив залишити без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 у справі №923/605/13.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

18. Цивільний кодекс України

Стаття 512 (частина 1 пункт 1) - Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

2. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 514 - До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 517 - Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

19. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ 06.11.1991

Частина 1, пункт 1 частини 2 статті 112 - Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частина 1 статті 111-12 - Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

20. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування норм матеріального права - статей 512-514, 517 ЦК України та статей 112, 111-12 ГПК України при визначенні суті правочину з відступлення права вимоги та меж відступленого майнового права в системному тлумаченні із статтями 4-2, 4-2, 32-34, 36 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), можуть бути предметом касаційного розгляду.

Разом з тим, Суд, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність доказів, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або їх додатково перевіряти. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (статті 300, 316 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017). З огляду на таке, предметом касаційного розгляду не можуть бути доводи скаржника щодо необхідності оцінки чи переоцінки доказів, а також доводи скаржника про неналежне виконання вказівок касаційного суду відповідно до Постанови ВГСУ від 18.01.2017.

А.2. Щодо застосування норм матеріального права

21. Аналіз статті 112 ГПК України дозволяє визначити нововиявлені обставини як юридичні факти, які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; мають істотне значення для правильного вирішення даної справи та вплинули б на остаточне вирішення справи судом; не могли бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу. При вирішенні питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 43 ГПК України. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

22. Розділ ХІІІ ГПК України дає підстави для висновку про те, що процесуальним законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

23. Аналіз статей 512, 513, 514, 517 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що відступлення прав вимоги за укладеним договором є одним з видів правонаступництва, обсяг якого встановлюється умовами договору. Оскільки сторонами в спірному випадку визначено порядок набуття чинності договору за актом приймання-передачі майнових прав та він підлягає нотаріальному посвідченню як такий, за яким відступаються права вимоги за первісним договором, що посвідчувався нотаріально, такий договір слід вважати консесуальним. Відтак, умова додаткової угоди договору про передачу новому кредитору документів, які обґрунтовують виникнення прав вимоги (кредитних справ та інших документів), жодним чином не впливає та не змінює моменту набуття новим кредитором прав за спірним договором.

24. Виконуючи вказівки Постанови ВГСУ від 18.01.2017 в даній справі, судам належало дослідити одночасну наявність трьох умов, за яких обставини укладення Додаткового договору від 04.11.2013 до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №2466, можуть бути визнані нововиявленими в розумінні статті 112 ГПК України, витребувавши в порядку статті 65 ГПК України у ПАТ "Дельта Банк" додатковий договір та належні до нього документи та порівняти обсяг прав вимоги, які передані за договором від 27.09.2013 в порівнянні з обсягом прав вимоги за додатковим договором від 04.11.2013 щодо відповідачів у даній справі на предмет встановлення наявності істотних відмінностей між ними.

25. Разом з тим, апеляційний суд відхилився від виконання вказівок касаційного суду, а залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про припинення первісного договору внаслідок його викладення на момент розгляду спору в іншій редакції, без обґрунтування істотності змін договору від 27.09.2013 щодо відповідачів його додатковим договором, ґрунтував свої висновки на встановленні обставин неподання новим позивачем заяви про зміну предмета або підстав позовної заяви первісного позивача в порядку статті 22 ГПК України за наслідком здійсненої судом процесуальної заміни первісного позивача на нового позивача ухвалою суду від 20.05.2014 та дійшов помилкових висновків про те, що відсутність такої заяви може бути підставою для відмови у задоволенні позову в цілому.

26. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками апеляційного суду та вважає що вони зроблені з порушенням зазначених норм матеріального права про відступлення прав вимоги та норм процесуального права на предмет дотримання принципів рівності прав сторін, об'єктивності та неупередженості при оцінці доказів за статтею 43 ГПК України, вимог статей 112, 111-12 ГПК України про обов'язковість вказівок суду касаційної інстанції при застосуванні статті 112 ГПК України.

27. Суд вважає помилковими висновки апеляційного суду про необхідність подання заяви про уточнення підстав позову процесуальним правонаступником, який до моменту прийняття рішення по суті набув майнових прав позивача за договором цесії в порядку статті 512 ГПК України, оскільки ухвалою суду від 20.05.2014 таке правонаступництво вже здійснено і сторони його не оспорювали під час розгляду по суті, а відтак, предметом дослідження за нововиявленими обставинами могли бути тільки істотність обставин щодо зміни первісного договору відступлення права вимоги стосовно відповідачів у справі його додатковим договором від 04.11.2013, який заявлявся зацікавленою особою як нововиявлена обставина. Разом з тим, судами в порушення вказівок касаційного суду не здійснено співставлення розміру відступлених майнових прав за вимогами до відповідачів у даній справі за договором від 27.09.2013 та додатковим договором від 04.11.2013.

28. Також не можна вважати зробленими з дотриманням принципу рівності прав сторін, об'єктивності та неупередженості в оцінці доказів висновки апеляційного суду про те, що встановлена рішенням суду від 09.12.2014 заборгованість перед первісним кредитором ПАТ "Кредитпромбанк", яка не переглядається при перегляді даної справи за нововиявленими обставинами, як така, що не стосується нововиявлених обставин, не є обґрунтованою щодо нового кредитора ПАТ "Дельта Банк" за договором цесії. За змістом укладеного спірного договору до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора. Отже, встановлення рішенням суду певної суми заборгованості перед первісним позивачем ПАТ "Кредитпромбанк" означає, що новий позивач має майнові права на дану суму боргу.

29. Суд зазначає про те, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від вчинення дій, які б могли порушити права інших осіб (частини 1-2 статті 13 ЦК України). Відтак, зловживання правами однією із сторін зобов'язання не може бути підставою для отримання нею матеріальних благ чи звільнення від виконання зобов'язань за договором. Переглядаючи справу за нововиявленими обставинами, судам належить дати також оцінку діям заявника (поручителя за кредитним договором) на предмет виключення обставин зловживання ним своїми правами з метою ухилення від виконання прийнятих на себе зобов'язань поручителя. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд не дослідив обставин того, чи не порушено діями відповідача справедливого балансу інтересів позивача, у якого були законні сподівання на задоволення своїх грошових вимог за кредитним договором до відповідачів, які отримали кредитні ресурси та поручилися за їх повернення, та дій відповідача, на предмет зловживання ним цивільними правами шляхом звернення про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

30. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Верховенство права в розумінні Конвенції базується на застосуванні судами принципу юридичної визначеності, згідно з яким рішення суду, яке набрало законної сили не може ставитися під сумнів по завершенню розгляду спору. Повага до остаточного рішення суду означає, що жодна з сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з тією метою, щоб домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі і непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", пункт 52 Рішення ЄСПЛ). Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за навовиявленими обставинами суди повинні діяти таким чином, щоб забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (справа "Савінський проти України", Рішення ЄСПЛ від 28.02.2006, пункт 23).

Відтак, переглядаючи рішення суду першої інстанції про скасування рішення суду з розгляду справи по суті за нововиявленими обставинами, апеляційному суду належить встановити наявність "суттєвих та неспростовних обставин", які слугують виправленню помилки в судовому рішенні та не є скасуванням за формальними підставами (скасування для скасування). Про такі критерії можливості перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами зазначено у Рішенні ЄСПЛ від 09.06.2011у справі "Желтяков проти України", пункти 45-48.

31. З огляду на зазначені порушення норм матеріального та процесуального права в суді апеляційної інстанції, суд вважає правильним скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд. При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати зазначені положення про застосування норм матеріального та процесуального права, статті 6 Конвенції, дослідити обставини істотної зміни основного договору відступлення прав вимоги від 27.09.2013 його додатковим договором від 04.11.2013 щодо відповідачів у справі та з урахуванням встановленого дійти висновку про наявність нововиявлених обставин для перегляду судового рішення від 09.12.2014 у даній справі.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

32. Доводи скаржника про порушення судами вимог статей 512-514, 517 ЦК України Суд вважає обґрунтованими відповідно до висновків пункту 23 мотивувальної частини постанови.

33. Доводи скаржника про порушення статей 112, 111-12 ГПК України Суд вважає обґрунтованими відповідно до висновків пунктів 24-28 мотивувальної частини постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги позивача та скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 з направленням справи №923/605/13 на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

З огляду на прийняття доводів заявника касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача-1 про необхідність залишенні в силі рішень першої та апеляційної інстанцій, прийнятих за наслідком перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду від 09.12.2014 у даній справі.

В. Судові витрати

35. У зв'язку з тим, що розгляд спору не завершено, а справа направлена на новий апеляційний розгляд, Суд не здійснює розподілу судових витрат у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись, статтями 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 у справі №923/605/13 скасувати.

Справу №923/605/13 направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк