Ухвала

від 07.02.2018 по справі 761/1594/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100000000027 від 29.02.2016 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, було відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про арешт грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку 23.02.2017 р., за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, на загальну суму 419056 українських гривень, які належать підприємству ТОВ «М`ясоторг» та ТОВ «ТД «Агропрод».

В ухвалі слідчий суддя вказав, що за матеріалами клопотання не встановлено обставин для накладення арешту на майно, а тому підстав для задоволення клопотання не вбачається.

Як зазначив слідчий суддя, враховано встановлені під час судового розгляду обставини, а також те, що у вказаному кримінальному провадженні підозра жодній особі не пред`явлена, наданими слідчим матеріалами не доведено, що вказане в клопотанні майно - грошові кошти, на які він просить накласти арешт, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначеност. 98 КПК України. Не підтверджено також, що грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом.

Також, з наданих матеріалів клопотання та матеріалів досудового розслідування не убачається, що арешт може бути застосований з метою можливої конфіскації майна, оскільки конфіскація як вид покарання, визначенийст. 59 КК України, та передбачений санкціями ст. ст. 212,191 КК України, може бути застосований лише стосовно майна конкретної особи - засудженого, проте в даному кримінальному провадженні жодну особу не повідомлено про підозру.

Крім того, в даному кримінальному провадженні до юридичних осіб - ТОВ «М`ясторг» та «Агропрод» не заявлено цивільний позов, не визначена сума можливих спричинених збитків. За таких обставин твердження слідчого в клопотанні, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення відшкодування шкоди не є обґрунтованим.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про арешт грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку 23.02.2017 р., за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, на загальну суму 419056 українських гривень, які належать підприємству ТОВ «М`ясоторг» та ТОВ «ТД «Агропрод».

Мотивуючи доводи своєї апеляційної скарги, вказує на те, що 16.01.2018 року було проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, яка являється фактичною адресою ТОВ «М`ясторг» (код 38716250) та ТОВ «ТД «Агропрод» (код 39494140) в ході якого вилучено майно, зокрема грошові кошти на загальну суму 419 056 грн., які належать ТОВ «М`ясторг» та ТОВ «ТД «Агропрод». 17.01.2018 року винесено постанову про визнання грошових коштів вилучених в ході обшуку 16.01.2018 року за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 речовими доказами по кримінальному провадженню № 32016100100000027.

Вважає, що висновок суду про недоведеність органом досудового розслідування підстав, передбачених ст. 170 КПК України про арешт майна є помилковим та не відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування №32016100000000027 від 29.02.2016 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

В даному кримінальному провадженні 16.01.2018 року було проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, яка являється фактичною адресою ТОВ «М`ясторг» (код 38716250) та ТОВ «ТД «Агропрод» (код 39494140) в ході якого вилучено фінансово-господарську документацію ТОВ «М`ясторг» та ТОВ «ТД «Агропрод», штампи ринків, де здійснюється продаж м`ясної продукції за готівку без відображення у податковій та бухгалтерській звітності підприємства, чорнові записи, які підтверджують продаж м`ясної продукції на ринках та підтверджують злочину діяльність направлену на умисне ухилення віл сплати податків, рекламну продукцію торгових точок та не обліковані грошові кошти на загальну суму 419 056 українських гривень.

17.01.2018 року винесено постанову про визнання грошових коштів вилучених в ході обшуку 16.01.2018 року за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 речовими доказами по кримінальному провадженню №32016100100000027.

18.01.2017 р. старший слідчий першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку 23.02.2017 р., за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, на загальну суму 419056 українських гривень, які належать підприємству ТОВ «М`ясоторг» та ТОВ «ТД «Агропрод».

22.01.2017 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. ст. 98, 170 КПК України та вказав, що прокурором не доведено, що грошові кошти здобуті злочинним шляхом, є речовими доказами у кримінальному провадженні або отримані злочинним шляхом та мають відношення до кримінальних правопорушень, за ознаками яких здійснюється досудове розслідування. Крім того, в даному кримінальному провадженні повідомлення про підозру не оголошувалось.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Разом з тим колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, зокрема про те, що у вказаному кримінальному провадженні підозра жодній особі не пред`явлена, при цьому досудове розслідування триває близько двох років, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно немає.

Крім того немає достатніх підстав вважати, що зазначене майно, а саме грошові кошти, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки 06.02.2017 року слідчим на підставі ухвали слідчого судді вже було проведено обшук в цьому ж приміщенні та були вилучені грошові кошти в сумі 96 831 грн.

При цьому клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі прокурора обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100000000027 від 29.02.2016 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, якою було відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 , про арешт грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку 23.02.2017 р., за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, на загальну суму 419056 українських гривень, які належать підприємству ТОВ «М`ясоторг» та ТОВ «ТД «Агропрод» залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 с і к