Рішення

від 06.02.2018 по справі 903/7/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2018 р. Справа № 903/7/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К.", м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙБІ Україна", м. Запоріжжя

про стягнення 38178,15 грн.

Суддя М. С. Шум

секретар судового засідання Кобись Є.О.

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність від 08.09.2017р. за №1214/6

від позивача : н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙБІ Україна" 38178,15 грн., в тому числі 29830,52 грн. основної заборгованості, 2569,57 грн. - пені, 4658,09 грн. - інфляційних втрат, 1119,97 грн. - 3% річних, нарахованих згідно із ст. 625 ЦК України.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №51 від 03.06.2013р. на розміщення технічних елементів телекомунікаційних мереж(Інтернету, кабельного телебачення), інших приймальних пристроїв на будівлях та спорудах м. Луцька.

Ухвалою суду від 09.01.2018р. справу прийнято до розгляду та ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження . Підготовче засідання призначено на 06.02.2018р.

В судовому засіданні 06.02.2018р. представник позивача просив суд позовні вимоги задоволити.

Відповідача в призначене судове уповноваженого представника не направив. Ухвала суду від 09.01.2018р. яка були направлена рекомендованим листом на адресу ( м.Запоріжжя, вул. Шкільна,32) повернута з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙБІ Україна": , м.Запоріжжя, вул. Шкільна,32, отже суд направив ухвалу від 09.01.2018р. за місцем державної реєстрації останнього.

Після закінчення підготовчого засідання 06.02.2018 р. представником позивача подано письмову заяву про початок розгляду справи по суті в той самий день, яка судом задоволена відповідно до вимог ч.6 ст.183 ГПК України.

Враховуючи те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 06.02.2018р., судом було вирішено спір за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,-

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." (Позивач, Власник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙБІ Україна"(Відповідач, Замовник) 03.06.2013р. за №51 укладено договір на розміщення технічних елементів телекомунікаційних мереж (Інтернету, кабельного телебачення), інших приймальних пристроїв на будівлях та спорудах м. Луцька. (надалі - Договір).

Згідно п. 3.1. відповідного Договору за користування місцем для прокладання телекомуніквційних мкркж (кабелів, телефонії, Інтернету, кабельного телебачення та відповідного обладнання), Замовник зобовязався до 20 - го числа кожного місяця сплачувати Власнику (балансоутримувачу) грошові кошти згідно розрахунків.

Всупереч вимогам Договору Відповідачем вчасно не проведено оплату за надані послуги , у зв'язку з чим в останнього перед Позивачем станом на 01.12.2017р. виникла заборгованість , що становить 29 830,52 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 29 830,52грн. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 4 658,09грн. інфляційних втрат (за період з 21.07.2017р. по 01.12.2017р.) та 1 119,97грн. - 3% річних (за період з 21.07.2017р. по 01.12.2017р.).

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ по відсотках та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 1 119,97грн. - 3% річних (ст.625ЦК України);

- 4 658,09грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до п. 4.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасне або в не в повному обсязі внесення Замовником плати за даним Договором, Замовник сплачує Власнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Прострочена оплата проводиться з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення .

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Нарахована Позивачем сума пені - 2 569,57 грн. відповідно до п.4.3. Договору за період грудень 2016р. - травень 2017р. є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі в сумі 38 151,15грн. заборгованості, в т.ч.: 29 830,52 грн. - основного боргу, 1 119,97грн. - 3% річних, 4 658,09 грн. - інфляційних втрат та 2 569,57 грн. - пені.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 129 , 237-238 , 240-241 ГПК України , господарський суд, -

вирішив:

1 . Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙБІ Україна" (69002, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 32 код ЄДРПОУ 34306833) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." (43024, м. Луцьк, пр. Соборності, 19 б , код ЄДРПОУ 13348495) 38 151,15грн. заборгованості, в т.ч.: 29 830,52 грн. - основного боргу, 1 119,97грн. - 3% річних, 4 658,09 грн. - інфляційних втрат, 2 569,57 грн. - пені та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

13.02.2018

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя М. С. Шум