Рішення

від 06.02.2018 по справі 904/10070/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018м. ДніпроСправа № 904/10070/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурлендер Віндтехнолоджі", м.Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ЦЕХ", м. Дніпро

про стягнення 184 800,00 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 02.01.18;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фурлендер Віндтехнолоджі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ЦЕХ" про стягнення заборгованості у розмірі 184 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором транспортно - експедиторського обслуговування №15/56-10/2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.17 порушено провадження у справ та призначено її розгляд у засіданні на 16.01.18.

Ухвалою суду від 16.01.18 справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження, розгляд справи призначено на 06.02.18.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення у справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 06.02.18 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (замовник) і Відповідачем (експедитор) укладений договір транспортно - експедиційного обслуговування №15/56-10/2016 від 17.10.16 (договір). Цей договір регулює взаємовідносини сторін з організації і забезпечення експедитором, від свого імені або від імені замовника, але в будь-якому випадку за рахунок та в інтересах замовника, комплекса робіт і послуг з доставки вантажу замовника ( Вантаж ) від місця зберігання / навантаження до місця призначення автомобільним, морським, річковим, залізничним транспортом за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення робіт і послуг: розробка оптимального маршруту перевезення Вантажу замовника; приймання Вантажу від Замовника або особи, вказаного замовником, у місці приймання Вантажу; організація перевезення Вантажу замовника автомобільним, морським, річчковим, залізничним транспортом за обумовленим маршрутом; отримання спеціальних дозволів на перевезення негабаритних і великовагових вантажів, організація супроводу автомобілем; проведення робіт пов'язаних з диспетчеризацією, відстеженням вантажу, контроль і оформлення документального оформлення вантажу, а також інших робіт і послуг, необхідність в яких може виникнути в ході організації і забезпечення доставки Вантажу замовника до місця призначення. Відповідно до умов укладеного Договору, всі основні умови кожного перевезення вказується в Специфікаціях / заявках / дорученнях, яка є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 5.1 договору, вартість послуг експедитора з перевезення вказується в специфікаціях/заявах/дорученнях на кожну окрему поставку. Згідно п. 8.1 договору цей договір вступає в силу у день його підписання і діє до 31.12.16. Якщо ні одна із сторін за 30 днів до закінчення строку договору не повідомить іншу сторону письмово про розірвання договору, строк його дії буде автоматично продовжено на кожний наступний календарний рік.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ГК УКраїни, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до умов договору, сторонами були підписані заявки №21/01-1(заявка №1) від 23.03.17 та заявка № 21/01-2 (заявка №2) від 21.03.17. Згідно умов цих заявок відповідач повинен був надати позивачу послуги з транспортно- експедиторського обслуговування на загальну суму 309 100 грн.

Згідно умов заявки, за перевезення вантажу позивачу необхідно оплатити 50% передоплати. Залишкову суму в розмірі 50% - після навантаження, але до вивантаження.

На підставі рахунку №СФ-0000008 від 21.03.17, позивачем, на рахунок відповідача, 23.03.17 була перерахована передоплата (50%) за заявкою №1, у розмірі 80300,00 грн., а 11.04.17, була перерахована остаточна оплата в розмірі 80 300,00 грн. Всього 160 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7125 від 23.03.17 та платіжним дорученням №7363 від 11.04.17 (а.с.18-20).

На підставі рахунку №СФ-0000009 від 21.03.17, позивачем, на рахунок відповідача, 23.03.17 була перерахована передоплата (50%) за заявкою № 2, у розмірі 74250,00 грн., а 11.04.17, була перерахована остаточна оплата в розмірі 74 250,00 грн. Всього 148 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7126 від 23.03.17 та платіжним дорученням №7362 від 11.04.17(а.с.22-24).

Відповідач прийняв ці заявки до виконання та зобов'язався перед позивачем забезпечити перевезення вантажу за маршрутом м. Ліппштадт (Німеччина) до м.Краматорську (Україна) у строк: дата завантаження з 03.04.17 по 05.04.17, дата вивантаження з 0512.04.17 по 14.04.17.

Однак, відповідач порушив вимоги договору, і не здійснив перевезення вантажу за вказаним у заявках маршрутом.

Листом від 14.04.17 (а.с.26), відповідач повідомив про неможливість виконання заявки №1 та заявки №2, у зв'язку із тим, що транспорт задіяний у іншому проекті.

Згідно із ст. 934 ЦК України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 935 ЦК України, клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.

Позивач скористався своїм правом, та відмовився від перевезення товару через порушення відповідачем своїх зобов'язань. Так, Позивач на адресу відповідача направив лист за вих. № 07-2/246 від 27.04.17 з вимогою про повернення отриманих грошових коштів сплачених відповідно до Заявки №1 та Заявки №2. В подальшому, 02.06.17, на адресу відповідача були направлені дві претензії за вих. №01/350 та №01/351, з зимогою про повернення отриманих відповідно до заявки № 1 та заявки №2 грошових коштів та неустойку.

Відповідач погодився із розірванням договору перевезення за Заявкою № 1 та Заявкою № 2, і частково повернув позивачу грошові кошти у розмірі 154 550,00 грн. (з яких: за заявкою №1 повернута сума у розмірі 94 550,00 грн., за заявкою №2 у розмірі 60 000,00 грн.)

Однак, заборгованість залишилась. Станом на день розгляду цієї справи заборгованість відповідача за заявкою №1 складає 65 450,00 грн., за заявкою №2 - 88500,00 грн. Всього 153 950,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 153 950 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.1. Договору, експедитор і замовник несуть один перед одним майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до чинного міжнародним транспортним законодавством і правилами та звичаями, що діють на транспорті.

Відповідно до 5 абзацу поручення/заявки/специцікації (заявка №1 і №2) розділу Особливі умови з організації транспортування , у випадку відмови від перевезення (заявки) як експедитор так і замовник сплачують неустойку в рорзмірі 10% від суми фрахту.

У зв'язку із тим, що відповідач відмовився від перевезення, позивачем заявлено вимоги про стягнення з нього неустойки. Згідно наданого розрахунку, за заявкою №1 розмір неустойки становить 16 000,00 грн., а за заявкою №2 - 14 850,00 грн.

Розрахунок неустойки, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, та не містить арифметичних помилок.

За таких обставин, позовні вимоги по стягнення неустойки у розмірі 153 950,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 193, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ЦЕХ (49000, м. Дніпро, вул. Коллонтай, б.40, код 39942814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурлендер Віндтехнолоджі" (84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, код 37011495) основну заборгованість у розмірі 153 950, 00 грн., неустойку в розмірі 30 850,00 грн. та судовий збір в розмірі 2772,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Повне рішення складено 12.02.2018

Суддя М.О. Ніколенко