Рішення

від 07.02.2018 по справі 905/3050/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.2018 Справа № 905/3050/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Механік до Державного підприємства Мирноградвугілля про стягнення заборгованості за договором, інфляційних нарахувань та суми 3% річних у загальному розмірі 1010018,58 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Механік (далі позивач, або ТОВ Механік ) звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства Мирноградвугілля (далі відповідач, або ДП Мирноградвугілля ) про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 1 010 018,58 грн., з яких:

сума основного боргу - 758199 грн. 99 коп. , сума інфляційних нарахувань - 200524 грн. 48 коп., сума 3% річних - 51294 грн. 11 коп.

На підтвердження вимог позивачем надано суду копії наступних документів: договору №248/1 від 09.12.2013р.; додаток до договору від 18.04.2014р., акти здачі прийняття робіт (наданих послуг), №61 від 28.01.2016р., №382 від 20.05.2015р., №381 від 20.05.2015р., №382 від 20.05.2015р., видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву від 09.01.2018р. відповідач визнав наявність заборгованості перед ТОВ Механік за виконані роботи за Договором №248/1 у розмірі 758199,99 грн.

Заперечує проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних у повному обсязі. Вважає, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3%річних. У зв'язку з тим, що позивачем не було направлено відповідачу вимогу (претензію) в порядку ст.530 ЦК України, вважає нарахування інфляційних та 3% річних необґрунтованими, а вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Заявою від 26.01.2018р. відповідач просив розглянути справу без участі його представника.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку статтей 80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

09.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Механік та ДП Мирноградвугілля було укладено договір №248/1 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Підрядник) зобов'язався виконати роботи з поточного, середнього, капітального ремонту обладнання Замовника, обсяг яких визначений у Додатку до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Замовник, зокрема, зобов'язується прийняти виконані роботи й оплатити їх у порядку, передбаченому цим Договором (2.1.4). Підрядник зобов'язується виконувати роботи якісно, у строки, вказані в додатках до даного Договору, що є його невід'ємною частиною, з урахуванням правил і вимог, які встановлені для виконання даного виду робіт (2.2.1).

Здача-прийняття виконаних робіт оформляється актами здачі-прийняття виконаних робіт, підписаними повноважними представниками сторін (4.1).

Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи й підписати акт здачі приймання виконаних робіт протягом трьох календарних днів з моменту пред'явлення робіт до приймання (4.2).

Оплата за роботи проводиться Замовником на підставі пред'явленого Підрядником рахунку протягом 30-ти календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника, якщо інше не зазначене в додатках до даного договору, що є його невід'ємною частиною (5.1).

Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31.12.2014р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У Додатку №12 від 18.04.2014р. до Договору підряду №248/1 від 09.12.2013р. сторони узгодили перелік обладнання, яке підлягає капітальному ремонту та ціну виконання робіт, на загальну суму 1 236 000 грн. (разом з ПДВ).

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи по ремонту електродвигунів Замовника, про що складено акти здачі прийняття робіт (наданих послуг):

№61 від 28.01.2016р. на суму 238100грн.;

№382 від 20.05.2015р. на суму 49999,99 грн.;

№381 від 20.05.2015р. на суму 80000 грн.;

№382 від 20.05.2015р.на суму 410100 грн.

Ці акти підписані посадовими особами Замовника та Підрядника та засвідчені печатками вказаних підприємств. Загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 778199,99 грн.

Разом з актами здачі-прийняття виконаних робіт позивач направив відповідачу рахунки на оплату:

№380 від 20.05.2015р. на суму 410100 грн. який згідно умов пункту 5.1.Договору мав бути сплачений до 20.06.2016р.;

№402 від 20.05.2015р. на суму 80000 грн., мав бути сплачений до 20.06.2016р.;

№403 від 20.05.2015р. на суму 49999,99 грн. , мав бути сплачений до 20.06.2016р.;

№70 від 28.01.2016р. на суму 238100грн. мав бути сплачений до 28.02.2016р.

ДП Мирноградвугілля платіжними дорученнями №3833 від 16.03.2016р. на суму 20000 грн. частково сплатило вартість ремонтних робіт за ОСОБА_1 №61 від 28.01.2016р.

В результаті проведених господарських операцій станом на 07.12.2017р. (дата звернення з позовом до суду) заборгованість ДП Мирноградвугілля перед позивачем за договором підряду № №248/1 склала 758199,99 грн.

Невиконання відповідачем умов договору підряду №248/1 стало підставою для звернення ТОВ Механік до суду з вказаним позовом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України , одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання ремонтних робіт обладнання відповідачу на суму 778199,89 грн., та вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми невиконаного відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 758199,89 грн. за Договором підряду № 248/1 підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 200524,48 грн. інфляційних витрат та 51294,11 грн. - три відсотки річних

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань складає 200524,48 грн., а саме:

на суму боргу 410100 грн. з 20.06.2015. по 07.12.2017р. - 113385,81грн.;

на суму боргу 80000 грн. з 20.06.2015. по 07.12.2017р. - 22118,67грн.;

на суму боргу 49999,99 грн. з 20.06.2015. по 07.12.2017р. - 13824,16грн.;

на суму боргу 218100 грн. з 17.03.2016. по 07.12.2017р. - 53619,50грн.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат не суперечить вищевикладеним приписам постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), і тому приймається для нарахування цих вимог.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат суд встановлено, що фактичний розмір суми інфляційних втрат складає 209153грн. Проте, оскільки позивач не скористався своїм правом передбаченим ст.46ГПК України щодо збільшення розміру позовних вимог, суд задовольняє вимоги ТОВ Механік в межах заявленого позову на суму 200524,48 грн.

Згідно розрахунку позивача сума трьох відсотків річних складає 51294,11 грн., а саме:

на суму боргу 410100 грн. з 20.06.2015. по 07.12.2017р. - 30369,87грн.;

на суму боргу 80000 грн. з 20.06.2015. по 07.12.2017р. - 5924,38грн.;

на суму боргу 49999,99 грн. з 20.06.2015. по 07.12.2017р. - 3702,74грн.;

на суму боргу 218100 грн. з 17.03.2016. по 07.12.2017р. - 11297,12грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних з в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем вимог ст.625 ЦК України, в частині не направлення йому претензії про повернення боргу в порядку ст.530 ЦК України, та у відсутності з цим підстав для нарахування інфляційних та 3% річних, то суд зазначає, що такі твердження відповідача є помилковими, такими, що не ґрунтуються на нормах права. У цьому спорі перерахування коштів за виконані роботи мали бути проведені відповідачем згідно пункту 5.1 умов Договору №248/1 від 09.12.2013р. - Оплата за роботи проводиться Замовником на підставі пред'явленого Підрядником рахунку протягом 30-ти календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника, якщо інше не зазначене в додатках до даного договору, що є його невід'ємною частиною . Отже, прострочення відповідачем грошового зобов'язання потягло за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми саме за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум в строки встановлені Договором №248/1. Діючим законодавством не передбачено обов'язкового направлення кредитором боржнику претензії у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку встановлений умовам договору.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги ТОВ Механік до ДП Мироновградвугілля підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України , судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 247, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Механік до Державного підприємства Мирноградвугілля про стягнення заборгованості за договором, інфляційних нарахувань та суми 3% річних у загальному розмірі 1010018,58 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Мирноградвугілля (85323, м.Мирноград, вул..Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Механік (83059, м.Донецьк, пр.-т. Ілліча, 105, код ЄДРПОУ 25118889) суму основного боргу у розмірі 758199 (сімсот п'ятдесят вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. , суму інфляційних нарахувань у розмірі 200524 (двісті тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн.. 48 коп., суму 3% річних у розмірі 51294 (п'ятдесят одну тисячу двісті дев'яносто чотири) грн.. 11 коп.

Стягнути з Державного підприємства Мирноградвугілля (85323, м.Мирноград, вул..Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Механік (83059, м.Донецьк, пр.-т. Ілліча, 105, код ЄДРПОУ 25118889) суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 15150 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 29 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 07 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 13 лютого 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов