Рішення

від 13.02.2018 по справі 905/3051/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2018 Справа №905/3051/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» , м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 32091963,

про стягнення 21177,88 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» , м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-437-1/17 від 08.12.2017р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» , м.Донецьк, про стягнення боргу у загальній сумі 21177,88 грн., у тому числі:

- сума боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за листопад 2016р. у розмірі 20717,44 грн., на підставі ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та договору про постачання електричної енергії №4092 від 13.02.2012р.;

- сума 3% річних в розмірі 44,56 грн., нарахованих у період з 05.12.2015р. по 28.02.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період листопад 2015р., серпень, листопад, грудень 2016р., на підставі ст.625 Цивільного кодексу України;

- сума пені в розмірі 415,88 грн., нарахованих у період з 02.09.2016р. по 28.02.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період листопад 2015р., серпень, листопад, грудень 2016р., на підставі п.4.2.1 договору №4092 від 13.02.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №4092 від 13.02.2012р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних (фактично згідно представленого позивачем розрахунку позовних вимог) за зобов'язаннями з оплати вартості поставленої реактивної електроенергії, наданої у листопаді 2015р., серпні 2016р., та активної електроенергії, спожитої у листопаді-грудні 2016р., пені за зобов'язаннями з оплати вартості поставленої реактивної електроенергії, наданої у серпні 2016р., та активної електроенергії, спожитої у листопаді-грудні 2016р., а також у зв'язку з перевищенням відповідачем договірних величин електроспоживання у листопаді 2016р. та їх неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу в розмірі 20717,44 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2017р. даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/3051/17; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначене на 18.01.2018р.; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 12.01.2018р.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, у копіях: договір про постачання електричної енергії №4092 від 13.02.2012р. з додатками №5 «Порядок розрахунків» , №7 Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем , №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2016р. до нього; акти прийому-передавання товарної продукції за листопад 2015р., серпень 2016р., листопад-грудень 2016р., рахунки за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії №30/4092 за листопад 2015р., серпень 2016р., рахунки за електроенергію №30/4092 за листопад-грудень 2016р., рахунок №30/4092.104158 від 25.11.2016р., повідомлення №11477 від 25.11.2016р., лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» №12 від 25.10.2016р., повідомлення №4092/20161025 від 25.10.2016р., довіреності на представника відповідача, правоустановчі документи підприємства позивача, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 3, 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 56 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову), ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» , Правилами користування електричною енергією.

13.02.2018р. позивачем представлено суду пояснення №б/н від 13.02.2018р. разом із банківськими виписками.

Виходячи з приписів ст.80 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги те, що письмові пояснення не є доказами у їх прямому значенні у розумінні ст.ст.73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а відомості, які містять представлені банківські виписки, мають бути наявними у відповідача, враховуючи відсутність позиції останнього щодо предмета спору, а також з метою повного, всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про прийняття приведених документів у судовому засіданні 13.02.2018р. та бере їх до уваги.

Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2018р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.02.2018р. не з'явився; витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку ) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно за даними отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1003614009 від 13.02.2017р., встановлено зміну місця реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» : 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85А.

Суд зауважує на здійсненні відправлення судових документів на таку адресу відповідача.

При цьому, зміна місця реєстрації юридичної особи не має наслідком вчинення окремої процесуальної дії, але враховується у подальшому, в частині визначення місцезнаходження відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

13.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині - Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» та далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №4092, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 450кВт., а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (р.1 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , та №5 «Порядок розрахунків» до цього договору (п.2.3.4 договору); здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до цього договору (п.2.3.5 договору).

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Матеріали справи містять акти прийому-передавання товарної продукції за листопад 2015р., серпень 2016р., листопад-грудень 2016р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у листопаді 2015 року: реактивна електроенергія - 1591 кВар/год на суму 44,28 грн.;

- у серпні 2016 року: реактивна електроенергія - 1466 кВар/год на суму 51,72 грн.;

- у листопаді 2016 року: активна електроенергія - 17517 кВт/год на суму 41408,09 грн.;

- у грудні 2016 року: активна електроенергія - 502 кВт/год на суму 1186,67 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №4092 від 13.02.2012р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу у листопаді 2015р., серпні 2016р. реактивної електроенергії в обсязі 3057 кВар/год на загальну суму 96,00 грн. та у листопаді 2016р, грудні 2016р. активної електричної енергії у обсязі 18019 кВт/год на загальну суму 42594,76 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийому-передавання електроенергії.

Рахунки на оплату:

- спожитої у листопаді 2015р. реактивної електроенергії на суму 3,64 грн. (з урахування проведеної оплати за листопад 2015р., що відображено у рахунку №30/4092 за листопад 2015р., у сумі 40,64 грн.), отримано відповідачем 27.11.2015р.;

- спожитої у серпні 2016р. реактивної електроенергії на суму 45,27 грн. (з урахування проведеної оплати за серпень 2016р., що відображено у рахунку №30/4092 за серпень 2016р., у сумі 6,45 грн.), отримано відповідачем 25.08.2016р.;

- спожитої у листопаді 2016р. активної електроенергії на суму 25480,49 грн. (з урахування проведеної оплати за листопад 2016р., що відображено у рахунку №30/4092 за листопад 2016р., у сумі 15927,60 грн.), отримано відповідачем 25.11.2016р.;

- спожитої у грудні 2016р. активної електроенергії на суму 1186,67 грн. отримано відповідачем 26.12.2016р.

Доказів протилежного суду не надано.

Повноваження особи, що здійснили приймання перелічених документів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» підтверджено довіреностями останнього №б/н від 15.01.2015р., №б/н від 02.01.2016р.

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» , остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електричну енергію повинен бути вчинений у термін протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням листопада 2015р. повинна бути здійснена: не пізніше 11.12.2015р.;

серпня 2016р. - не пізніше 08.09.2016р.;

листопада 2016р. - не пізніше 09.12.2016р.;

грудня 2016р. - не пізніше 11.01.2017р.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач остаточно розрахувався за реактивну електроенергію, надану у листопаді 2015р., серпні 2016р. на загальну суму 48,91 грн., та активну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2016р., у загальному розмірі 26667,16 грн. (пояснення позивача №б/н від 13.02.2018р., банківські виписки за 25.12.2015р., за 05.09.2016р., за 23.12.2016р., за 07.02.2017р.).

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За змістом п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 415,88 грн. (нарахування здійснено, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, за зобов'язанням серпня 2016р. з 02.09.2016р. по 05.09.2016р. на суму 45,27 грн., за зобов'язанням листопада 2016р. з 03.12.2016р. по 23.12.2016р. на суму 25480,49 грн., за зобов'язанням грудня 2016р. з 08.02.2017р. по 28.02.2017р. на суму 1186,67 грн.);

3% річних - 44,56 грн. (нарахування здійснено за зобов'язанням листопада 2015р. з 05.12.2015р. по 25.12.2015р. на суму 3,64 грн., за зобов'язанням серпня 2016р. з 02.09.2016р. по 05.09.2016р. на суму 45,27 грн., за зобов'язанням листопада 2016р. з 03.12.2016р. по 23.12.2016р. на суму 25480,49 грн., за зобов'язанням грудня 2016р. з 08.02.2017р. по 28.02.2017р. на суму 1186,67 грн.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному за зобов'язанням листопада 2016р., з огляду на що здійснив перерахунок цих вимог за період з 10.12.2016р. по 23.12.2016р. на суму 25480,49 грн., суд дійшов висновку про розмір пені у сумі 273,65 грн. Стосовно інших спірних зобов'язань не встановлено періоду прострочення.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному за зобов'язанням листопада 2015р. та листопада 2016р., з огляду на що здійснив перерахунок цих вимог за період з 12.12.2015р. по 24.12.2015р. на суму 3,64 грн., з 10.12.2016р. по 22.12.2016р. на суму 25480,49 грн., суд дійшов висновку про розмір 3% річних у сумі 27,23 грн. Стосовно інших спірних зобов'язань не встановлено періоду прострочення.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» щодо стягнення пені, 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі встановленій судом, а саме пеня у розмірі 273,65 грн., 3% річних - 27,23 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у листопаді 2016р. обсягу договірних величин споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 20717,44 грн.

За умовами вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 «Обсяги очікування споживання електричної енергії та потужності Споживачем» до цього договору (п.5.1 договору).

Відповідно до додатку №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2016р. до договору про постачання електричної енергії №4092 від 13.02.2012р., узгодженими величинами споживання електричної енергії у листопаді 2016р. є 10000 кВт/год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

За умовами п.5.7 договору звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються Постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору (п.5.8 договору).

25.10.2016р. відповідач звернувся до постачальника електричної енергії із листом №12 від 25.10.2016р. щодо зменшення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2016р. до 7,0 тис. кВт./год.

Повідомленням про об'єми скоригованих договірних величин споживання електричної енергії та договірних (граничних) величин споживання електричної потужності на розрахунковий період листопад 2016р. №4092/20161025 від 25.10.2016р. Постачальником електричної енергії скориговано договірну величину споживання електричної енергії у листопаді 2016р. до 7000кВт/год.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на листопад 2016р., та позивачем в свою чергу таке звернення розглянуто.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина споживання електричної енергії, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства, на листопад 2016р. становить 7000кВт/год.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двостороннього акта прийому-передавання товарної продукції, який підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, за листопад 2016р. відповідач фактично спожив 17517 кВт/год.

Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами Розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договірну (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 «Порядок розрахунків» .

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» , споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

За умов п.7 додатку №5 Порядок разрахунків до договору, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, Постачальник електричної енергії надає Споживачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунок №30/4092.104158 від 25.11.2016р. за листопад 2016р. у кількості 10517кВт/год на суму 20717,44 грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить отримання його останнім 25.11.2016р. із повідомленням №11477 від 25.11.2016р.

Доказів протилежного суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Вказаний рахунок на момент розгляду справи відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у листопаді 2016р. в розмірі 20717,44 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 20717,44 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 202, 165, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» , м.Краматорськ Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» , м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення боргу у загальній сумі 21177,88 грн., у тому числі: сума боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за листопад 2016р. у розмірі 20717,44 грн., сума 3% річних в розмірі 44,56 грн., нарахованих у період з 05.12.2015р. по 28.02.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період листопад 2015р., серпень, листопад, грудень 2016р., сума пені в розмірі 415,88 грн., нарахованих у період з 02.09.2016р. по 28.02.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період листопад 2015р., серпень, листопад, грудень 2016р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Велес» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85А, код ЄДРПОУ 32091963, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 21018,32грн., у тому числі 20717,44 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за листопад 2016р., 273,65 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитої активної електроенергії у листопаді 2016р., 27,23грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитої активної електроенергії у листопаді 2016р., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1587,95 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 13.02.2018р. оголошено повний текст рішення.

6. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

7. Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2018р.

Суддя О.В. Кротінова