Рішення

від 14.02.2018 по справі 910/22525/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 14.02.2018Справа №  910/22525/17 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу за позовомДержавного підприємства "Спортивний комплекс "Авангард" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Дженералз" простягнення 115 000 грн 60 коп. Представникине викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 13.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Спортивний комплекс "Авангард" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Дженералз" про стягнення 115 000 грн 00 коп. заборгованості за договором зберігання майна та компенсації витрат з утримання частини нежитлової будівлі № 1/0716 від 15.07.2016. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору зберігання майна та компенсації витрат з утримання частини нежитлової будівлі № 1/0716 від 15.07.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за надані послуги зі зберігання майна у розмірі 115 000 грн 00 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 12.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду. Станом на 14.02.2018 відповідачем вимог ухвали суду від 18.12.2017, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 02.01.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 44233065. Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 15.07.2016 між Державним підприємством "Спортивний комплекс "Авангард" (зберігач за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Дженералз" (поклажодавець за договором) укладено договір зберігання майна та компенсації витрат з утримання частини нежитлової будівлі № 1/0716 від 15.07.2016 (далі - договір), предметом якого є надання зберігачем послуг зі зберігання майна та компенсація (оплата) витрат з утримання частини будівлі льодового палацу літ. "А" за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 46, а поклажодавцем своєчасна оплата послуг та компенсація (оплата) витрат з утримання частини будівлі льодового палацу у строки та на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до положень пункту 1.2. договору перелік майна, його кількісні, якісні та вартісні характеристики визначені та погоджені сторонами в акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. На умовах цього договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання майно, згідно до акту приймання-передачі. Згідно з пунктом 1.3. договору строк зберігання встановлюється з моменту підписання акту приймання-передачі майна і діє до 15.07.2017. Пунктом 2.2. договору встановлено якщо після закінчення зазначеного у пункті 2.1. строку майно не буде витребуване покладжодавцем, умови договору зберігають чинність протягом фактичного знаходження майна на зберіганні, крім випадків, передбачених законом та договором. У відповідності до розділу п'ятого договору поклажодавець щомісячно сплачує зберігачу кошти в сумі 10   000 грн 00 коп. за зберігання майна, а також відшкодовує витрати зберігача на утримання частини будівлі льодового палацу, літ. "А" за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 46. Крім того, визначено що оплата здійснюється на умовах передоплати кожного місяця шляхом перерахування передбачених у пункті 1.5. коштів на поточний рахунок зберігача, відшкодування витрат на утримання будівлі здійснюється за наданим рахунком зберігача. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором зберігання. У відповідності до частини 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Частиною 1 статті 938 визначено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Нормами частини 1 статті 942 Цивільного кодексу встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.   Згідно з статтею 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору зберігання майна та компенсації витрат з утримання частини нежитлової будівлі № 1/0716 від 15.07.2016, відповідачем було передано, а позивач прийнято на зберігання майно, що підтверджується    наявним у матеріалах справи підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі майна від 15.07.2016. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг зберігання за період з 15.07.2016 по 15.07.2017, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 115 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг зберігання майна у розмірі 115 000 грн 00 коп. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на вищенаведене та встановлення факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Дженералз" обов'язку щодо оплати отриманих послуг зберігання, вимоги Державного підприємства "Спортивний комплекс "Авангард" про стягнення заборгованості у розмірі 115   000 грн 00 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хокейний клуб "Дженералз" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 82, офіс 256, ідентифікаційний код 37974760) на користь Державного підприємства "Спортивний комплекс "Авангард" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 46-А, ідентифікаційний код 39401098) заборгованість у розмірі 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 725 (одна тисяча сімсот двадцять п'ять) грн 00 коп.   3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). Суддя                                                                                                                        Н.Б. Плотницька