Рішення

від 08.02.2018 по справі 910/22300/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2018Справа № 910/22300/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю АТЦ Лівобережний

до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Капітал

про стягнення 10693,60 грн.,

за участі представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмежено відповідальністю АТЦ Лівобережний звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Капітал про стягнення заборгованості в розмірі 10693,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем внаслідок досягнення домовленості з відповідачем, 16.06.2017 було проведено ремонт транспортного засобу який належить відповідачеві на загальну суму 9242,35 грн., що підтверджується актом виконаних робіт. Поте відповідач, станом на момент звернення позивача із розглядуваним позовом до суду не виконав свого обов'язку щодо проведення розрахунку за надані позивачем послуги, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 9242,35 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати в розмірі 452,95 грн., три відсотки річних в сумі 106,40 грн., а також пеню в розмірі 891,80 грн. за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його уповноваженого представника не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариством з обмежено відповідальністю АТЦ Лівобережний на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Капітал було проведено ремонт автомобіля марки ГАЗ 3302 14 СПГ д.н.з.ВІ9121АС, VINX9633020062091451, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом виконаних робіт №ГАЗ0003175 від 16.06.2017 та Рахунком №ГАЗ0001100 від 16.06.2017 на загальну суму 9242,35 грн.

Факт проведення позивачем ремонту вказаного транспортного засобу на замовлення відповідача підтверджується вищезазначеними актом виконаних робіт та рахунком, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір надання послуг у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення позивача та підписання між ними акту надання послуг, що не суперечить вимогам ст.181 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмежено відповідальністю АТЦ Лівобережний належним чином надавало відповідачеві послуги, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом виконаних робіт № ГАЗ0003175 від 16.06.2017 на загальну суму 9242,35 грн.

Доказів наявності заперечень стосовно вартості або якості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати наданих відповідачем послуг не виконав, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість в сумі 9242,35 грн.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з Вимогою №81 від 21.08.2017 в якій останній просив відповідача сплатити існуючу заборгованість в розмірі 9242,35 грн. протягом семи днів із дня отримання даної вимоги. Докази отримання відповідачем зазначеної вимоги 27.09.2017 наявні в матеріалах справи.

Проте відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

Отже, строк виконання обов'язку відповідачем щодо наданих позивачем послуг є таким, що настав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Капітал заборгованості за надані послуги в розмірі 9242,35 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи приписи наведених вище норм чинного законодавства, позивач вправі нараховувати відповідачеві інфляційні втрати та три відсотки річних починаючи з наступного дня після закінчення семиденного терміну, визначеного у направленій відповідачу претензії.

У відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 106,40 грн. та інфляційні втрати в розмірі 452,95 грн.

Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд дійшов висновку, що при здійсненні вказаного нарахування позивачем допущено арифметичні помилки та невірно визначено період нарахування.

Так провівши власний перерахунок заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 110,91 грн. та трьох відсотків річних в сумі 46,34 грн.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 891,80 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, відтак вказаною домовленістю сторонами не було передбачено відповідальність у вигляді пені.

На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 891,80 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Капітал (04208, м. Київ, пр-т Г. Гонгадзе, 5-А, оф. 7; ідентифікаційний код 40359159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТЦ Лівобережний (02217, м. Київ, вул. Драйзера, 10, кв. 37; ідентифікаційний код 37053849) 9242 (дев'ять тисяч двісті сорок дві) грн. 35 коп. заборгованості, 46 (сорок шість) грн. 34 коп. трьох процентів річних, 110 (сто десять) грн. 91 коп. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 39 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 14.02.2018.

Суддя Я.В. Маринченко