ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
"15" січня 2018 р. Cправа № 902/1017/17
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (81500, а/с 22, м. Городок, Львівська область)
про стягнення 14777,10 грн.
за участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.;
представники сторін в судове засідання не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ТОТАЛ-ТРАНС" 14777,10 грн заборгованості, з яких: 10885,21 грн основного боргу, 1327,07 грн пені, 2177,00 грн штрафу, 159,24 грн - 3% річних, 228,78 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 16.11.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1017/17 та призначено її до розгляду на 05.12.2017р.
Ухвалою суду від 05.12.2017р. розгляд справи відкладено на 21.12.2017р. з огляду на неявку в судове засідання представників сторін та неподання відповідачем витребуваних доказів.
Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень ГПК України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
З огляду на положення чинної з 15.12.2017р. редакції ГПК України, та враховуючи те, що суд в судовому засіданні 05.12.2017р. не переходив до розгляду справи по суті, справа №902/1017/17 підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
Представники сторін в судове засідання 21.12.2017р. не з'явилися.
Ухвалою суду від 21.12.2017р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2018р.
Представники сторін в судове засідання 10.01.2018р. повторно не з'явилися.
При цьому судом враховано, що 05.12.2017р. від позивача до суду надійшло клопотання від 28.11.2017р. в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд надалі розглядати справу без участі уповноваженого представника позивача.
Докази про вручення відповідачу ухвали суду від 21.12.2017р. в матеріалах справи відсутні, разом з тим, слід зазначити, що вказана ухвала направлялась останньому рекомендованою кореспонденцією на адресу вказану в позовній заяві, яка ідентична адресі місцезнаходження відповідача, зазначеній у витязі з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється через неявку в судове засідання всіх учасників справи.
За результатами розгляду справи по суті судом встановлено, що 27.09.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" та Приватним підприємством "ТОТАЛ-ТРАНС" було укладено договір поставки №543338, відповідно до якого позивач як постачальник прийняв на себе зобов'язання передати у власність відповідача як покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Предметом договору є поставка запасних частин до транспортних засобів, за погодженою кількістю, асортиментом, та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури.
Відповідно до п. 4.3. договору. договору поставки № 54338 від 27.09.2016р, передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість.
Позивач як продавець (постачальник) поставив відповідачу як покупцю товар на загальну суму 10855,01 грн, що підтверджується видатковою накладною №FTM00034335/17 від 21.04.2017р. на суму 4225,01 грн та видатковою накладною №FTM00035326/17 від 25.04.2017р. на суму 6660,00 грн.
За умовами п. 5.5. договору поставки № 54338 від 27.09.2016р., покупець здійснює оплату протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару.
Так, за товар, одержаний по видатковій накладній №FTM00034335/17 від 21.04.2017р. на суму 4225,01 грн відповідач повинен був розрахуватись до 05.05.2017р., а за товар, одержаний по видатковій накладній №FTM00035326/17 від 25.04.2017р. на суму 6660,00 грн. - до 09.05.2017р.
Відповідач розрахунків за переданий товар не здійснював, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання перед позивачем як постачальником по оплаті отриманого товару.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором поставки № 54338 від 27.09.2016р. в частині проведення розрахунків за поставлений товар відповідачем не виконувались.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд, прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення 10855,01 грн основного боргу. Вказане є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Поряд з цим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 1327,07 грн. пені, 2177,00 грн. штрафу, 159,24 грн. - 3% річних та 228,78 грн інфляційних втрат.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено умовами п. 6.1. договору поставки № 54338 від 27.09.2016р., у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення, а у випадку, коли прострочення триває – до моменту звернення постачальника до суду.
Окрім того п. 6.3. поставки № 54338 від 27.09.2016р. передбачено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів, покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.
Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені, штрафу та 3% річних та інфляційних втрат відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.
Суд, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат встановив, що виходячи із суми основного боргу 10855,01 грн, за період прострочення 10.05.2017р. - 03.11.2017р. розмір пені складає 1336,62 грн, 3% річних - 159,25 грн, інфляційних втрат - 690,65 грн, що більше, ніж заявив позивач.
Тому позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених вимог, а саме: 1327,07 грн пені, 159,24 грн - 3% річних, 228,78 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги про стягнення 2177,00 грн штрафу, що складає 20% від суми простроченого боргу, позивачем обраховані вірно і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ТОТАЛ-ТРАНС", код ЄДРПОУ 36967239 (21021, м. Вінниця, проспект Космонавтів, буд. 23, кімната 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 38169102 (81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, 97; поштова адреса: 81500, а/с 22, м. Городок, Львівська область) 10885,21 грн основного боргу, 1327,07 грн пені, 2177,00 грн штрафу, 159,24 грн 3% річних, 228,78 грн інфляційних втрат та 1600,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 15 січня 2018 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (81500, а/с 22, м. Городок, Львівська область);
3 - відповідачу (21021, м. Вінниця, проспект Космонавтів, буд. 23, кімната 3)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2018 |
Оприлюднено | 16.02.2018 |
Номер документу | 72177317 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Колбасов Ф.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні