Рішення

від 13.02.2018 по справі 918/901/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 лютого 2018 р. Справа № 918/901/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.

при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер"

до відповідача: "Українського державного підприємства "Укрінтеравтосервіс" в особі Філії "Рівненського Державного обласного навчально-курсового комбінату"

про стягнення в сумі 4 032 грн. 12 коп.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Велтлінер" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Українського державного підприємства "Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Рівненський державний обласний навчально-курсовий комбінат" про стягнення 4 032,12 грн. витрат на виплату страхового відшкодування.

Позовні вимоги аргументовані тим, що 18.11.2015 року між ПрАТ "СК "Велтлінер" та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №110001-0234АБ, щодо автомобіля Lexus ES 350 (д/н НОМЕР_1). 27.04.2017 року у м. Рівне, по вулю. Соборній 2а відбулось зіткнення між автомобілем Lexus ES 350 (д/н НОМЕР_1) та "Daewoo Nubira" (д/н НОМЕР_2) яким кермував працівник філії РДОНКК УДП "Укрінтеравтосервіс" ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі зазнали технічних ушкоджень.

Позивач зазначає, що на виконання зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту №110001-0234АБ від 18.11.2015 року ПрАТ "СК "Велтлінер" перерахувало на рахунок ТОВ "Автомобільний дім "Діамант" (підприємству яке здійснило ремонт пошкодженого автомобіля) страхове відшкодування в розмірі 8 996,00 грн..

Також позивач зазначає, що станом на момент ДТП автомобіль "Daewoo Nubira" (д/н НОМЕР_2) яким кермував працівник філії РДОНКК УДП "Укрінтеравтосервіс" ОСОБА_2, був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК №2108223, виданого ПрАТ "СК "Провідна".

ПрАТ "СК "Провідна" частково відшкодувала ПрАТ "СК "Велтлінер" витрати на виплату страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Lexus ES 350 (д/н НОМЕР_1)у розмірі 4 963,88 грн..

Відтак позивач вважає, що у зв'язку із виплатою страхового відшкодування у розмірі відновлювального ремонту, ПрАТ "СК "Велтлінер" має право зворотної вимоги на суму 4 032,12 грн., що не покривається страховим відшкодуванням за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою суду від 04 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/901/17, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 23 січня 2018 року.

Ухвалою суду від 23 січня 2018 року розгляд справи відкладено на 13 лютого 2018 року.

В судове засідання 13 лютого 2018 року представники позивача та відповідача не з'явилися, про місце дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляд справи, а ухвалою суду від 23 січня 2018 року явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд приходить до висновку, що розгляд даної справи належить здійснити за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

18.11.2015 року між ПрАТ "СК "Велтлінер" (страховик, позивач) та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №110001-0234АБ, щодо автомобіля Lexus ES 350 (д/н НОМЕР_1). Програма страхування : повне КАСКО. Страхова сума 430 000,00 грн. (п. 8.2., 8.4. договору).

З постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 12 травня 2017 року у справі №569/6911/17 слідує, що 27.04.2017 року о 08 год. 12 хв. в м. Рівне, по вул. Соборній 2а, водій ОСОБА_2Ф, працюючого у філії РДОНКК Укрінтеравітосервіс, керуючи автомобілем "Daewoo Nubira" (д/н НОМЕР_2) під час руху не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем Lexus ES 350 (д/н НОМЕР_1). Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження.

У зв'язку з вказаними обставинами ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

05 липня 2017 року ПрАТ "Страхова компанія "Велтлінер" оформлено страховий акт №65/17 КАСКО до договору страхування №110001-0234АБ.

Згідно платіжного доручення №26 від 06 липня 2017 року ПАТ "СК "Велтлінер" перерахувало товариству "Автомобільний дім "Діамант" 8 996,00 грн. страхового відшкодування за ремонт автомобіля Lexus ES 350 д/н. ВС5005ВМ згідно рахунку №7/26 від 04.07.2017 р. страховий акт 65/17.

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3017118468664897 станом на момент ДТП автомобіль "Daewoo Nubira" (д/н НОМЕР_2) яким кермував працівник філії РДОНКК УДП "Укрінтеравтосервіс" ОСОБА_2 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК №2108223, виданого ПрАТ "СК "Провідна".

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №Ф-00112 від 23 травня 2017 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Lexus ES 350 д/н. ВС5005ВМ з у рахуванням зносу складає 4 963,88 грн..

Позивач зазначає, що ПрАТ "СК "Провідна" частково відшкодувала витрати на виплату страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Lexus ES 350 (д/н НОМЕР_1) у розмірі 4 963,88 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом а пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 032,12 грн. витрат на виплату страхового відшкодування є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак - підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням обставин даної справи, суд покладає судові витрати (судовий збір) в сумі 1 600,00 грн. на відповідача.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду позивач просив суд стягнути з відповідача 2100,00 грн. витрат понесених у зв'язку з наданням правової допомоги.

Згідно положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно наданого позивачем договору про надання правової допомоги від 25 жовтня 2016 року підставою для оплати юридичної допомоги виконавця є акт виконаних робіт, що складається виконавцем, який передається та підписується замовником (п. 5.1. договору).

Разом з тим, матеріали справи не містять вказаного акту виконаних робіт. Також позивачем не надано суду розрахунку понесених витрат на правову допомогу (із вказанням які роботи виконані та їх вартість) на загальну суму 2 100,00 грн., чи будь-яких платіжних документів, що підтверджують понесення (оплату) позивачем витрат в сумі 2100,00 грн.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування судових витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відтак, в суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у зв'язку з наданням правової допомоги в сумі 2 100,00 грн., оскільки позивач не подав доказів, що він фактично поніс такі витрати.

Керуючись 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Українського державного підприємства "Укрінтеравтосервіс" в особі філії "Рівненський Державний обласний навчально-курсовий комбінат" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська 7, код ЄДРПОУ 38758107) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер" (04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська 1 в, код ЄДРПОУ 25285050) - 4 032 (чотири тисячі тридцять дві) грн. 12 коп. витрат на виплату страхового відшкодування та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. В задоволенні вимоги про відшкодування відповідачем на користь позивача 2 100,00 грн. витрат на правову допомогу - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "14" лютого 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.