Рішення

від 13.02.2018 по справі 923/16/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року, м. Херсон, справа № 923/16/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., при секретарі судового засідання Бєловій О.С., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1 - ОСОБА_1 сільської ради Новотроїцького району,

позивача-2 - Новотроїцької районної ради,

до Фермерського господарства "Родючість-ПМГ"

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути майно

за участі представників сторін:

прокуратури - ОСОБА_2 (прокурора відділу прокуратури Херсонської області),

позивача-1 - не з'явився,

позивача -2 - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

в с т а н о в и в:

10.01.2018 до суду надійшла позовна заява заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області (75300 Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Соборна, буд. 108-А) подана в інтересах держави в особі позивачів ОСОБА_1 сільської ради Новотроїцького району (75310 Херсонська область, Новотроїцький район, с. Чумацький шлях, проспект Кальченка, буд. 6, ідентифікаційний код 04402103) та Новотроїцької районної ради (75300 Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Собьорна, буд. 63, ідентифікаційний код 22749551), з вимогами, спрямованими до Фермерського господарства Родючість-ПМГ , про визнання недійсним на майбутнє договору оренди № 2 від 01.04.2015, укладеного між ОСОБА_1 сільською радою Новотроїцького району та Фермерського господарства Родючість-ПМГ , та зобов'язання повернути майно - частину внутрішньогосподарської меліоративної системи шляхом підписання акту приймання-передачі.

Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на тому, що спірний договір не містить таких істотних умов, як орендна плата, яка повинна бути обрахована на підставі діючого законодавства, страхування орендованого майна та порядку використання амортизаційних відрахувань, у зв'язку з чим порушено приписи статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а тому він є недійсним за статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України.

За твердженнями прокурора, позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави в особі територіальних громад ОСОБА_1 сільської ради та Новотроїцької районної ради, яким спричинено шкоду внаслідок користування орендарем комунальним майном в порушення вимог діючого законодавства, вказаного у позові, а також зазначено, що спірний договір діє більше двох років, а органом місцевого самоврядування не вжито належних заходів по приведенню його до вимог чинного законодавства або визнання недійсним.

Відповідачем зазначені вимоги визнаються в повному обсязі, що слідує з відзиву на позов.

Ухвалою суду від 15.01.2018 відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального провадження, у зв'язку з чим підготовче засідання призначене на 13.02.2018. У вказаний час представники позивачів не прибули та причини неявки суду не повідомили, а тому справа розглянута без їх участі. Поряд з цим, за клопотанням відповідача справа розглянута без його участі.

Суд також зазначає, що дане рішення прийняте за результатами підготовчого провадження у відповідності до положень частин 3 та 4 статті 185 та частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, за якими у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

Крім викладеного судом встановлено, що на підставі договору № 8 від 27.08.2013 про оперативне управління внутрішньогосподарською меліоративною системою, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Новотроїцького району та акту приймання-передачі майна на баланс в оперативне управління від 27.08.2013, в оперативному управлінні ОСОБА_1 сільської ради Новотроїцького району перебуває меліоративна система, яка знаходиться на землях селищної ради.

01.04.2015 між ОСОБА_1 сільською радою Новотроїцького району та Фермерським господарством Родючість-ПМГ укладено договір оренди № 2 частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної системи, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, за умовами якого сільська рада, виступаючи в якості орендодавця, зобов'язалася передати в оренду відповідача, як орендарю, частину внутрішньогосподарської меліоративної системи.

За змістом пункту 3.3. договору орендна плата сторонами встановлена в розмірі 112 грн на рік та обрахована із розрахунку співвідношення балансової вартості частини меліоративної системи до загальної кількості зрошуваних гектарів землі, помноженої на кількість гектарів земель, яка використовується для зрошення, та помноженої на річну ставку.

На виконання умов договору між сторонами 01.04.2015 складено акт приймання-передачі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування частину майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної системи НС № 2 каналу Р-3на поливній площі 2 га.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правовідносини щодо передачі комунального майна в оренду урегульовані як Господарським та Цивільним кодексами України, так і Законом України Про оренду державного та комунального майна .

Зокрема, за змістом частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а за частиною 1 статті 180 того ж Кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Частиною 2 статті 180 ГК України також встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є умови, визнані такими за законом, чи необхідні для договорів даного виту, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, частиною 1 статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлені істотні умови договору оренди комунального майна, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Статтею 11 того ж Закону передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та вона передує укладенню договору оренди.

В даному випадку оцінка майна перед укладенням договору не проводилася, що суперечить вказаній правовій нормі, а тому орендна плата сторонами визначена не у відповідності до діючого законодавства, в тому числі пункту 29 Додатку № 2 Орендні ставки за використання нерухомого державного майна до Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 10.08.1995 Про затвердження Методики оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів .

Поряд з цим, спірний договір не містить в собі обов'язкових його істотних умов, таких як страхування орендованого майна та порядку використання амортизаційних відрахувань.

За змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

За таких обставин, спірний договір оренди не відповідає законодавчим вимогам, а тому є недійсним на майбутнє, як то передбачено приписами частини 2 статті 236 ЦК України.

При цьому судом враховується, що правові наслідки недійсності правочину та наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним визначено статтею 216 ЦК України та статтею 208 ГК України відповідно. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

В даному випадку, в якості реституції відповідач повинен повернути отримане за недійсним правочином майно.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України Про судовий збір .

В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, зв'язку з чим, попереднє провадження закінчене прийняттям даного рішення, а тому прокурору підлягає поверненню з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме в розмірі 1762 грн, а інша частина в розмірі 1762 грн відноситься на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним на майбутнє договір оренди № 2 від 01.04.2015, укладений між ОСОБА_1 сільською радою Новотроїцького району та Фермерським господарством Родючість-ПМГ .

3.Зобов'язати Фермерське господарство Родючість-ПМГ (75310 Херсонська область, Новотроїцький район, с. Чумацький Шлях, вул. Будьоного, буд. 1; ідентифікаційний код 25756242) повернути ОСОБА_1 сільській раді Новотроїцького району (75310 Херсонська область, Новотроїцький район, с. Чумацький Шлях, вул. Кальченка, буд. 6; ідентифікаційний код 37971178) частину внутрішньогосподарської меліоративної системи від насосних станцій каналу Р-3 шляхом підписання акту приймання-передачі.

4.Стягнути з Фермерського господарства Родючість-ПМГ (75310 Херсонська область, Новотроїцький район, с. Чумацький Шлях, вул. Будьоного, буд. 1; ідентифікаційний код 25756242) на користь Прокуратури Херсонської області (як платника судового збору) (73000 м. Херсон, вул. Петренка, буд. 33, ідентифікаційний код 04851120) - 1762 грн компенсації по сплаті судового збору.

5.Повернути Прокуратурі Херсонської області (як платнику судового збору) (73000 м. Херсон, вул. Петренка, буд. 33, ідентифікаційний код 04851120) - 1762 грн сплаченого платіжним дорученням № 1907 від 27.12.2017 судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 14.02.2018

Суддя М.К. Закурін