Постанова

від 08.02.2018 по справі 910/21372/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2018 р. Справа№ 910/21372/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Сотнікова С.В.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від ПП „ДН І КО": ліквідатор Завора О.І. - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гадяцьким РВ УМВС України в Полтавській області 17.12.1997

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року

у справі № 910/21372/17 (суддя Івченко А.М.)

за заявою Приватного підприємства „ДН І КО"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року у справі № 910/21372/17 визнано банкрутом ПП „ДН І КО", відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Завору О.І., вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у місті Києві звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року у справі № 910/21372/17 та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 року вищевказаною колегією суддів поновлено строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 08.02.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ПП „ДН І КО" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор банкрута просить закрити апеляційне провадження, оскільки скаржником не набуто статусу кредитора у справі, а відтак останній позбавлений права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.02.2018 року для розгляду справи № 910/21372/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Верховець А.А.

Ухвалою суду від 08.02.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/21372/17 за апеляційною скаргою ГУ ДФС у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року.

Представники скаржника в судове засідання 08.02.2018 року не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відповідне зворотне поштове повідомлення про вручення ухвали суду апеляційної інстанції. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За викладених обставин, оскільки явка учасників сторін обов'язковою не визнавалась, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті та беручи до уваги те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою безпідставного затягування розгляду справи колегія суддів дійшла вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників скаржника.

Ліквідатор банкрута Завора О.І. в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив закрити апеляційне провадження з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Водночас, колегія суддів зазначає, що приписами ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Між тим, згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (дали - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 вказаного Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 7 ст.111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, ГУ ДФС у місті Києві має правовий статус контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, і також є учасником даної справи про банкрутство ПП „ДН І КО", незважаючи на те, що не зверталось з грошовими вимогами до боржника. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 11.05.2016 року у справі № 904/10403/15 та від 07.02.2017 року у справі № 904/7202/16).

08.02.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДФС у місті Києві слід відмовити, а постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року у справі № 910/21372/17 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2017 року голова ліквідаційної комісії ПП „ДН І КО" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство у зв'язку з перевищенням пасивів боржника над його активами на 2 501 464,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2017 року заяву про банкрутство ПП „ДН І КО" прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12..2017 року, серед іншого, порушено провадження у справі про банкрутство ПП „ДН І КО" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у відповідності до ст. 19 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Завору О.І.

20.12.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення (повідомлення) про визнання ПП „ДН І КО" банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури за № 48051.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування х огляду на наступне.

Згідно з частиною першою ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Порядок ліквідації юридичної особи регулюється нормами ЦК України.

Відповідно до вимог частин першої - третьої та п'ятої ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП „ДН І КО" зареєстровано як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.04.2010 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 37031008.

Відповідно до поданих суду документів місцезнаходженням боржника станом на час розгляду справи є: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла, II, буд. 19.

У серпні 2017 року засновником ПП „ДН І КО було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, призначено ліквідатора, яким в ході виконання своїх повноважень було виявлено наявність у господарюючого суб'єкта, що ліквідується за рішенням засновника непогашеної кредиторської заборгованості, строк оплати якої настав, а також відсутність коштів на погашення грошових зобов'язань перед контрагентами.

На підтвердження вказаних обставин суду було подано рішення засновника про ліквідацію підприємства, докази звернення до державного реєстратора та податкового органу з відповідним повідомленням та для з'ясування питання про наявність заборгованості перед бюджетом та позабюджетними державними цільовими фондами, довідки державних реєстраційних органів, що здійснюють реєстрацію майнових активів (різного роду рухомого та нерухомого майна), матеріали інвентаризації, довідки з банківських установ тощо.

Виходячи з ч. 1 ст. 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно ст. 1 вказаного Закону спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Бюлетень державної реєстрації є єдиним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, в якому обов'язково розміщуються відомості про реєстраційні дії, зокрема, відомості про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке повідомлення здійснюється за встановленою формою і містить всі передбачені законом обов'язкові реквізити.

Згідно з листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.08.2009 року № 9786, публікація у Бюлетені державної реєстрації повідомлення про припинення юридичної особи і порядок та строк заявлення кредиторами вимог до неї є належним виконанням вимог ч.4 ст. 105 Цивільного кодексу України.

09.08.2017 року державним реєстратором реєстраційної служби Печерського районного управління юстиції м. Києва зареєстровано рішення засновника Підприємства про припинення та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

09.08.2017 року на офіційному сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України оприлюднено повідомлення, яке містить інформацію про рішення щодо припинення боржника шляхом ліквідації та строк заявлення вимог кредиторів.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 10.08.2017 року наявний запис про перебування юридичної особи - ПП „ДН І КО" в стані припинення за рішенням засновників з 09.08.2017 року, строк для пред'явлення кредиторських вимог до боржника встановлено до 15.10.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Після публікації оголошення про припинення підприємницької діяльності ліквідаційною комісією встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості боржника складає 15 604 900,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 111 ЦК України, ліквідатором повідомлено кожного з боржників та кредиторів про припинення юридичної особи, що підтверджується копією реєстру цінних листі та копії описів до цінних листів з відповідними поштовими чеками.

В ч. 2 ст. 111 ЦК України зазначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Згідно довідки ГУ регіональної статистики від 30.10.2017 року № 23-07/1564 вбачається, що боржник не значиться засновником суб'єктів господарської діяльності, а відомості про філії (відокремлені підрозділи) суб'єкта в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не значаться.

Згідно ч. 3 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

На виконання вказаної статті ліквідатором закрито рахунки, відкриті у фінансових установах, окрім рахунка, який використовуватиметься для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, що підтверджується відповідною довідкою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києва станом на 15.08.2017 року

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Так, на виконання вимог закону ліквідатором боржника була проведена інвентаризація майна банкрута станом на 24.10.2017 року, а також направлені відповідні запити про наявність активів до органів державної влади.

За результатами проведеної інвентаризації та отриманих відповідей від державних органів вбачається, що банкрут мав наступні активи:

- наявність грошових коштів у розмірі 2 436,00 грн.;

- дебіторська заборгованість на загальну суму 13 101 000,00 грн.

Відповідно до вимог частини восьмої ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За результатами роботи щодо виявлення кредиторів та розгляду грошових вимог останніх, виявлення та оцінки активів боржника ліквідатором ПП „ДН І КО" було складено проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 26.10.2017 року, відповідно до якого у боржника наявні активи на суму 13 103 436,00 грн., тоді як пасив складає 15 604 900,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів долучених ліквідатором боржника до заяви, у боржника відсутня заборгованість перед Фондом соціального страхування України та Печерським районним центром зайнятості, що підтверджується довідками останніх.

З матеріалів заяви про банкрутство вбачається, що ліквідатором банкрута належним чином повідомлено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві, направивши на адресу останньої заяву повідомлення ліквідатора № 14-08/2 від 11.08.2017 року про припинення ПП „ДН І КО" шляхом ліквідації, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист з відтиском штемпеля відділення поштового зв'язку.

Матеріали справи не містять доказів наявності заборгованості перед державними органами щодо сплати податків, зборів та інших соціальних внесків. Відповідні обставини також підтверджено ліквідатором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі про порушення досудової процедури банкрутства, зокрема в частині ненадання ліквідаційного балансу до податкового органу для перевірки його повноти та достовірності, судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення 07.12.2017 року на адресу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві проміжного ліквідаційного балансу боржника, про що свідчить опис вкладення в цінний лист з відтиском штемпеля відділення поштового зв'язку та фіскальний чек.

Відповідно до рішення власника ПП „ДН І КО" б/н від 30.10.2017 року, на підставі здійсненого аналізу фінансового становища ПП „ДН І КО" та інвентаризації майна боржника встановлено факт недостатності активів боржника для погашення наявної кредиторської заборгованості у повному обсязі, а тому прийнято рішення про звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство стосовно ПП „ДН І КО" у порядку та строки, передбачені ст. 95 Законом про банкрутство, а також погоджено кандидатуру Завори О.І. для виконання обов'язків ліквідатора у даній справі про банкрутство боржника.

Відповідно до частини першої ст. 95 зазначеного Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З викладеного вбачається, що ліквідатором боржника не було порушено вимоги цивільного та господарського законодавства України, які визначають порядок ліквідації юридичної особи, що спростовує твердження апелянта, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

У частині другій ст. 95 Закону про банкрутство вказано, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка виконувала обов'язки голови ліквідаційної комісії боржника, не є засновником боржника та не виконувала обов'язки його керівника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ПП „ДН І КО" Завору О.І.

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби не позбавлені права та можливості здійснювати в межах повноважень свої функції та проводити перевірку вимог податкового законодавства Боржником згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами ст.ст.75, 78 ПК України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.2-11.4 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (п. 11.5).

Як було встановлено вище, банкрут перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві.

При цьому, ухвала господарського суду міста Києва від 30.11.2017 року про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, ухвала суду від 13.12.2017 року про порушення справи про банкрутство та оскаржувана постанова суду першої інстанції про визнання ТОВ „ДН І КО" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно відмітки канцелярії на зворотньому боці останнього аркушу вказаних процесуальних документів надсилались державному реєстратору за місцезнаходженням боржника (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві).

20.12.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення (повідомлення) про визнання ПП „ДН І КО" банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури за № 48051.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ „ДН І КО" станом перебуває в стані припинення з 09.08.2017 року.

Крім того, як було встановлено, ліквідатором банкрута належним чином повідомлено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві про ліквідацію юридичної особи.

При проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог ( п. 11.6 Порядку).

В п. 11.9 Порядку зазначено, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається перевірка у такі строки:

- не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Порядок проведення позапланової документальної перевірки, визначено ст. ст. 78. 79 ПК України.

Так, згідно п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних. наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, податковий орган, отримавши відомості про рішення засновників щодо припинення ПП „ДН І КО" мав вчинити дії, щодо призначення позапланової документальної перевірки.

Однак, від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві, як і від ГУ ДФС у місті Києві, не надходив наказ на проведення перевірки, а матеріали справи не містять доказів того, що податковим органом з моменту порушення провадження по справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом вчинялись дії, направлені на проведення перевірки, згідно приписів Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника.

Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувану постанову господарським судом міста Києва прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування постанови місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року у справі № 910/21372/17 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року у справі № 910/21372/17 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Матеріали справи № 910/21372/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 13.02.2018 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

С.В. Сотніков