Рішення

від 14.02.2018 по справі 910/22829/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 14.02.2018Справа №  910/22829/17 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу за позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю "Клауд Коммунікейшенз" доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекламне агентство "Мозес" простягнення 25 571 грн 60 коп. Представникине викликалися ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 15.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Клауд Коммунікейшенз" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Мозес" про стягнення 25 571 грн 60 коп. заборгованості за договором № 01/03/2016 від 01.03.2016, в тому числі: 17 000 грн 00 коп. основного боргу, 4 928 грн 60 коп. пені, 602 грн 55 коп. 3 % річних та 3 040 грн 45 коп. інфляційних втрат. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору № 01/03/2016 від 01.03.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього, станом на 14.12.2017, виникла заборгованість у розмірі 17 000 грн 00 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 4 928 грн 60 коп. пені, 602 грн 55 коп. 3 % річних та 3 040 грн 45 коп. інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 29.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду. Станом на 14.02.2018 відповідачем вимог ухвали суду від 18.12.2017, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 13.01.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 44232905. Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клауд Коммунікейшенз" (агентство за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Мозес" (замовник за договором) укладено договір № 01/03/2016, выдповыдно до умов якого агентство зобов'язується надавати замовнику консалтингові послуги на території України, представляти замовника та/або клієнтів замовника, перед громадськістю й окремими групами населення України, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати належним чином надані агентством послуги відповідно до умов даного договору та додатків до нього. Як передбачено пунктом 7.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і залишається в силі до 31.12.2016 включно. В частині авторських і суміжних прав строк дії договору залишається чинним до спливу терміну на який передані авторські та суміжні права за даним договором. Згідно з пунктом 1.2. договору даний договір передбачає загальні умови співробітництва між сторонами. Сторони затверджують у додатках до даного договору перелік послуг, які агентство надає замовнику в конкретний період, умови, строки й порядок надання таких послуг, їх вартість, строки оплати та інше. У відповідності до пункту 2.1. договору агентство надаватиме замовнику послуги, за наступним переліком, але не виключно: послуги в сфері бренд консалтингу, що передбачає надання послуг із застосуванням спеціального аналізу, методик, підходів, вивчення ринку завдяки яким здійснюється створення та ефективне існування (керування) брендами (торгівельними знаками) замовника; послуги у сфері маркетингового консалтингу, що включає розробку комплексу проектів/заходів відносно створення та імплементування інструментів ефективного впливу на ринок, завдяки чому досягається вигідне позиціонування замовника та його продуктів/послуг на ринку аналогічних товарів/послуг; розробка програм та проведення семінарів, тренінгів для замовника та його уповноважених представників за заданою тематикою; надання послуг у сфері бізнес та менеджмент консалтингу, що включає в себе створення бізнес планів, надання консультацій, рекомендацій, висновків після проведення аналізу. Відповідно до пункту 2.2. договору агентство може надавати інші види послуг, строки надання, умови і вартість таких послуг визначаються сторонами у додатках до даного договору. Згідно з пунктом 2.4.1 договору сторони погодили, що протягом 5 (п'яти) робочих днів після завершення надання послуг за відповідним додатком до цього договору агентство надає замовнику акт прийому-передачі наданих послуг. Вартість та порядок оплати послуг узгоджується сторонами і затверджується у відповідних додатках до даного договору. Всі розрахунки здійснюються на підставі рахунків, наданих агентством замовнику, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок агентства, вказаний в цьому договору, після підписання актів прийму-передачі наданих послуг, якщо інші умови розрахунків не погоджені сторонами у відповідних додатках до даного договору (стаття 3 договору). 01.02.2016 між сторонами підписано додаток № 1 до договору № 01/03/2016 від 01.03.2016, відповідно до умов якого сторони погодили, що замовник, який діє в інтересах свого клієнта (ТОВ "Орімі Трейд ЛТД"), замовляє та оплачує, а агентство зобов'язується за період з 01.05.2016 по 31.08.2016 надати консалтингові послуги, що полягають у розробці комунікаційного плану просування ТМ "Принцеса Нурі". Загальна вартість робіт за даним додатком становить 12   000 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ. Замовник здійснює повну оплату вартості послуг агентства протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг. 30.08.2016 між сторонами підписано додаток № 2 до договору № 01/03/2016 від 01.03.2016, відповідно до умов якого сторони погодили, що замовник, який діє в інтересах свого клієнта (ТОВ "ТРИ О"), замовляє та оплачує, а агентство зобов'язується за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 надати консалтингові послуги, що полягають у розробці комунікаційного плану просування торгово-розважального центу "Гулівер". Загальна вартість робіт за даним додатком становить 18   000 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ. Замовник здійснює повну оплату вартості послуг агентства протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг. У відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до частини 1 ст. 526 Цивільного кодексу України майново-господарські зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору № 01/03/2016 від 01.03.2016 та додатків № 1 від 01.05.2016, № 2 від 30.08.2016 до нього, позивачем було надано консалтингові послуги, а відповідачем отримано надані послуги на загальну суму 30   000 грн 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 431 від 31.08.2016 на суму 12   000 грн 00 коп. та № 500 від 30.09.2016 на суму 18   000 грн 00 коп., та  виставленими позивачем рахунками на оплату № 435 від 31.08.2016 та № 504 від 30.09.2016. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за наданих послуг у розмірі 17 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг у розмірі 17 000 грн 00 коп. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт за договором № 01/03/2016 від 01.03.2016, вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 000 грн 00 коп. заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати консалтингових послуг позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 4   928 грн 60 коп., 602 грн 55 коп. 3% річних та 3   040 грн 45 коп. інфляційних витрат, нарахованих за загальний період прострочення з 01.10.2016 по 14.12.2017. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 5.3 договору сторонами визначено, що якщо замовник не оплачує рахунки в строки, передбачені у цьому договору або у відповідних додатках до даного договору , замовник сплачує суму боргу, а також пеню за прострочення платежу, що встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 5.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України. Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства. З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором № 01/03/2016 від 01.03.2016 з урахуванням додатку № 1 від 01.05.2016 та додатку № 2 від 30.08.2016, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4   928 грн 60 коп., 602 грн 55 коп. 3% річних та 3   040 грн 45 коп. інфляційних витрат, нарахованих за загальний період прострочення з 01.10.2016 по 14.12.2017, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача. Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Мозес" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8, ідентифікаційний код 38919234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клауд Коммунікейшенз" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, ідентифікаційний код 38315396) заборгованість у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 3 040 (три тисячі сорок) грн 45 коп., 3% річних у розмірі 602 (шістсот дві) грн. 55 коп., 4 928 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 60 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1   600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.   3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). Суддя                                                                                                                     Н.Б. Плотницька