Ухвала

від 13.02.2018 по справі 922/3918/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/3918/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України у складі колегії суддів: Сибіги О.М., Данилової М.В., Поляк О.І. від 06.09.2017 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" до Приватного акціонерного товариства "Колос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Пересічанська селищна рада Дергачівського району Харківської області, про знесення (демонтаж) залізничної гілки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.01.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2017, у позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Березовка" 05.12.2017 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.09.2017, в якій заявник просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанцій.

12.01.2018 на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ та за розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 26.12.2017 № 395/0/19-17, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" про перегляд судових рішень у справі № 922/3918/16 направлено до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 справа передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

За приписами пункту 1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відтак, розгляд заяви здійснюється Касаційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2017 у справі № 922/2997/16, від 11.11.2010 у справі № 40/118, від 25.01.2016 у справі № 4/444-34/192, від 30.09.2014 у справі № 917/2640/13, від 12.02.2015 у справі № 927/91/13-г, від 08.07.2010 у справі № 10/184-пн-09, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 376 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 06.09.2017 у справі № 922/3918/16, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про знесення (демонтаж) залізничної гілки, оскільки будівництво під'їзної залізничної колії відповідачем відбувалось на підставі технічних умов, в рамках реконструкції маслоекстракційного заводу по насінню соняшника в межах земельної ділянки площею 4,87 га, що перебувала у постійному користуванні відповідача згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія І-ХР № 003246 від 12.04.2001, а 29.12.2006 залізнична гілка Приватного акціонерного товариства "Колос" була введена в експлуатацію та зареєстрована у БТІ у складі цілісного майнового комплексу, право власності на залізничну гілку Приватного акціонерного товариства "Колос" підтверджується Свідоцтвом на право власності серії САС № 223781 від 17.02.2012, тому правові підстави для кваліфікації спірного нерухомого майна як самочинного будівництва у розумінні положень частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України відсутні.

Водночас, у постанові від 08.07.2010 у справі № 10/184-пн-09, на яку посилається заявник, судом касаційної інстанції залишено без змін прийняті у справі рішення та постанову, якими зобов'язано знести самочинно збудоване нерухоме майно у зв'язку із встановленням 19.10.2009 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області обставин самовільного будівництва без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.

У постанові від 25.01.2016 у справі № 4/444-34/192, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача знести самовільно збудовані приміщення з огляду на те, що будівництво об'єктів нерухомості на орендованій відповідачем земельній ділянці було здійснено за відсутності необхідної проектно-дозвільної документації, згоди міської ради та документації на введення в експлуатацію.

Таким чином, у зазначених рішеннях судами встановлено будівництво відповідачами нерухомого майна за відсутності необхідної дозвільної документації, що не відповідає обставинам, встановленим судами при розгляді справи № 922/3918/16, тому вказані вище судові рішення суду касаційної інстанції не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суди дійшли відповідних правових висновків.

У постанові від 11.11.2010 у справі № 40/118, на яку посилається заявник як на підставу для допуску, рішення по суті спору не прийнято, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

Постанови від 30.09.2014 у справі № 917/2640/13 про визнання права власності, від 12.02.2015 у справі № 927/91/13-г про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу та від 02.08.2017 у справі № 922/2997/16 про визнання недійсним договору, на які посилається заявник, як на доказ неоднакового застосування, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки правовідносини у даній справі не є подібними з огляду на те, що предмети спору у перелічених справах є відмінними від предмету спору у справі, на яку подана заява про перегляд - знесення (демонтаж) залізничної гілки.

Отже, порівняння змісту зазначених постанов Вищого господарського суду України зі змістом постанови Вищого господарського суду України від 06.09.2017, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В поданій Товариством з обмеженою відповідальністю "Березовка" заяві фактично йдеться не про неоднакове застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, а про невірну, на думку заявника, оцінку доказів судами попередніх інстанцій та необґрунтоване, на думку заявника, прийняття цієї оцінки Вищим господарським судом України за результатами розгляду, встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у зазначеній справі, та по суті з вимогою до Верховного Суду самостійно здійснити дослідження доказів по цій справі, їх переоцінку з встановленням по новому обставин справи, встановити за результатами такої переоцінки саме порушення, а не неоднакове застосування, Вищим господарським судом України норм матеріального та процесуального права, що не входить до компетенції касаційного суду, визначеної статтями 111 14 , 111 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Оскільки у справі, судове рішення у якій переглядається, та у справах, за результатами розгляду яких ухвалені надані для порівняння судові рішення, не є тотожними зміст позовних вимог, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а судами встановлені різні фактичні обставини, таким чином, відсутні передбачені статтею 111 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) підстави для відкриття провадження у справі.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, статтями 86, 111 20 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Березовка" у допуску справи № 922/3918/16 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала є остаточною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір