Рішення

від 14.02.2018 по справі 299/222/18

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/222/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу про визнання права власності.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_3, яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою також проживали та вели спільне господарство позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (дружина та діти позивача). Ці факти підтверджуються довідкою виконавчого комітету Підвиноградівської сільської ради від 11.01.2018 року №02-14/22.

За час свого життя мати позивача, ОСОБА_3, заповіт не залишила. Відповідно до положень ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Отже, згідно приписів ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є позивач ОСОБА_1 та інші діти померлої - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Чоловік спадкодавця, ОСОБА_10, помер ще ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Окремо слід зазначити, що спадкоємці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 власного інтересу (претензій) до спадкового майна не мають, про що зробили відповідні заяви. Відповідач ОСОБА_2 з моменту смерті матері позивача також декларує про відсутність майнового інтересу до прийняття спадщини, однак оформити свою позицію документально категорично відмовляється.

За прийняттям спадщини позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак листом від 04.01.2018 року №2/01-16 за підписом завідувача нотаріальної контори Боричок К.В. отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Такий факт також створює перешкоди у реалізації спадкових прав позивачем.

Позивачем замовлено проведення технічної інвентаризації спадкового житлового будинку. Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ від 02.01.2018 року №1 цей будинок будівництвом завершений, його вартість складає 230760 гривень, він рахується за померлим спадкодавцем ОСОБА_3.

Спадковий будинок будівництвом завершений по закону, на даний момент виготовлено технічний паспорт. Оскільки будинок будівництвом завершений, але померлий спадкоємець за час свого життя не оформив право на спадщину за законом, враховуючи що на житловий будинок з надвірними будівлями, відсутні правовстановлюючі документи, позивач не має можливості оформити свідоцтво на право на спадщину за законом і змушений звернутися із даним позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте його представник адвокат ОСОБА_12 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с.36).

Відповідач у судове засідання не з'явилася, однак до суду подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує (а.с.37).

Відповідно до ч.4 ст.200 та ч.4 ст.206 ЦПК України судом прийнято визнання позову з винесенням рішення у підготовчому судовому засіданні.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_3, яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12, 13).

За вказаною адресою також проживали та вели спільне господарство позивач та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (дружина та діти позивача), що підтверджуються довідкою виконкому Підвиноградівської сільської ради від 11.01.2018 року №02-14/22 (а.с.13).

За час свого життя ОСОБА_3 заповіт не залишила.

Згідно приписів ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є позивач ОСОБА_1 та інші діти померлої - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Чоловік спадкодавця, ОСОБА_10, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11).

Позивач ОСОБА_1 відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкоємці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 власного інтересу (претензій) до спадкового майна не мають, про що зробили відповідні заяви (а.с.14, 15).

Згідно довідки КП Виноградівське інвентарбюро №1 від 02.01.2018 року та технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, будівництвом завершений та інвентаризаційна вартість станом на грудень 2017 року становить 230760 грн. Загальна корисна площа житлового будинку становить 192,5 кв.м., в тому числі житлова 73,8 кв.м. Даний будинок рахується за ОСОБА_3 (а.с. 17, 18-20 зв.).

В порядку цивільного законодавства позивач прийняв спадщину, оскільки з дня народження і на даний час проживає у спадковому будинку, після смерті матері вступив у володіння та користування будинком.

Відповідач по справі не заперечує проти оформлення позивачем спадщини на спадковий житловий будинок (а.с.37).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Позивач є спадкоємцем першої черги.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як видно з представлених доказів, будинок будівництвом завершений, знаходиться в сільському населеному пункті, 1988 року побудови, має окремий порядковий номер, зареєстрований у встановленому законом порядку, однак правовстановлюючі документи не виготовлені. Інші особи на володіння та користування даним будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність будинку для проживання ніким не оспорюється.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі і за ним необхідно визнати право власності на житловий будинок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати за позивачем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 право власності в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 192,5 кв.м., житловою 73,8 кв.м., по АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо