Рішення

від 06.02.2018 по справі 397/741/17

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/741/17

н/п : 2/397/59/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря - Іваненко Н.Л.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним пункту договору оренди землі та визначення кінцевого терміну дії договору оренди землі та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним: пункт 9 договору № 116 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900050 від 15.12.2010 року, в частині починаючи з дати його державної реєстрації та визнати недійсним пункт 9 договору № 21 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900201 від 15.12.2010 року, в частині починаючи з дати його державної реєстрації .

Ухвалою суду від 12.09.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Агроконтракт-Н , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання недійсним пункту 9 договору № 116 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900050 від 15.12.2010 року, в частині починаючи з дати його державної реєстрації - виділено у самостійне провадження, а позовні вимоги щодо визння недійсним пункту договору № 21 продовжено у даному цивільному провадженні (а.с. 111-112).

В обгрунтування позовних вимог, які розглядаються у даному провадженні зазначив, що він, в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_4, є власником земельної ділянки № 214, площею 7,5038 га, яка знаходиться на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що належала ОСОБА_5, спадкоємцем якого була ОСОБА_4 та прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Зі слів матері, так як примірник договору оренди відсутній, йому відомо, що земельна ділянка № 214 перебуває в оренді ТОВ Агроконтракт-Н і строк дії договору оренди закінчується в 2017 року. Заздалегідь, до закінчення строку дії договору він усно повідомив орендаря про небажання продовжувати орендні відносини та отримав інформацію, що договір діє до 2020 року так як зареєстрований у 2010 році. Після його звернення до орендаря, 22.02.2017 року йому запропонували укласти додаткові угоди, на укладення яких він спочатку погодився, але заявою від 27.02.2017 року свою згоду скасував. Не погоджуючись зі встановленим строком дії договору, він звернувся до орендаря з письмовим повідомленням від 26.04.2017 року про небажання продовжувати орендні відносини після 2017 року. На свою заяву відповідь не отримав. Реєстрація договору оренди після трьох років користування, не була погоджена з орендодавцем, тому волевиявлення на подовження в такий спосіб строків дії договору оренди у орендодавця не було, що є порушенням ст. 203 ЦК України. Ознайомившись з копією договору, що був отриманий ним 10.05.2017 року у відділі Держгеокадастру в Олександрівському районі, пересвідчився, що п. 9 договору був змінений - замість договір укладено на 10 років. Дія договору закінчується 03.12.2017 року зазначено договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації . Відповідачем було замінено перший аркуш договору, що підтверджується висновком експерта. Так як, саме п. 9 Договору в редакції починаючи з дати його державної реєстрації викладений за відсутності волевиявлення орендодавця, тому він повинен бути визнаний судом недійсним. Про обставини, які є предметом даного спору він дізнався після усного звернення до орендаря, ознайомлення з текстом додаткової угоди від 22.02.2017 року та відповіді з відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі в травні 2017 року, тому строк звернення до суду ним не пропущений.

15.12.2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав, що з аналогічним позовом до ТОВ Агроконтракт зверталось багато позивачів, де прохальна частина позовної заяви викладена аналогічно, та виникала проблема з виконанням рішення суду. Державний реєстратор, на підставі рішення суду, вносить відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але інформацію про реєстрацію іншого речового права залишає, пояснюючи це тим, що в рішенні суду конкретно не зазначений кінцевий термін дії договору оренди, тому є незрозумілим для тих, хто зобов'язаний до закону його виконувати, так як допускає кілька варіантів тлумачення рішення суду. А тому, на підставі ст. 31 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), просив також визначити кінцевий термін дії договору оренди земельної ділянки - 03.12.2017 року.

ТОВ Агроконтракт-Н звернулися до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить надати тлумачення договору оренди землі № 21 від 03.12.2007 року, укладеного між ТОВ Агроконтракт-Н та ОСОБА_5, зареєстрованого в Олександрівському офісі КРФ ЦДЗК за № 041037900201 від 15.12.2010 року, в частині пункту 9 цього договору, наступним чином: договір діє з 15 грудня 2010 року та закінчується 15 грудня 2020 року.

В обгрунтування зустрічного позову вказав, що пунктом 9 вказаного Договору встановлено, що Договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Пунктом 43 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації.

ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом про визнання недійсним пункту 9 Договору в частині починаючи з дати реєстрації . Проте, ТОВ Агроконтракт-Н , як сторона Договору, з урахуванням п. 43 Договору вважає, що строк дії договору необхідно обраховувати з моменту його державної реєстрації, а відтак між сторонами наявний спір щодо змісту правочину.

Згідно ст.ст. 15, 19 Закону України Про оренду землі , строк дії договору є істотною умовою договору та визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Враховуючи вимоги ст.ст. 210, 252, 253, 638, 640, 654 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; даний договір підлягає державній реєстрації і він є укладеним з моменту такої реєстрації; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з положеннями ст.ст. 6, 125, 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Воно оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту укладення. Між ОСОБА_5 та ТОВ Агроконтракт-Н був укладений та діяв договір оренди землі № 366/р від 23.11.2004 року, де у п.п. 3.1. та 14.1 визначалося, що договір оренди набуває чинності та строк дії обраховується з моменту державної реєстрації. Крім того, пунктом 43 Типового договору оренди землі, що затверджений Постановою КМУ від 03.03.2004 року за № 220 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1724 (1724-2006-п) від 13.12.2006 року), встановлено, що Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації . У випадку задоволення судом первісного позову пункт 9 договору оренди землі, який містить одну із істотних умов договору, а саме строк його дії; вказаний пункт договору буде змінено, проте не буде визначено з якого моменту необхідно буде обраховувати строк. Тому, на підставі ст.ст. 213, 637 ЦК України, просить розтлумачити зміст пункту 9 договору оренди землі.

Щодо первісного позову представник відповідача подав заперечення (на підставі вимог ЦПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати строк позовної давності. Вказав, що між ОСОБА_5 та ТОВ Агроконтракт-Н 23.11.2004 року укладено Договір № 366/р щодо оренди земельної ділянки № 214, площею 7,50 га, який зареєстровано в Олександрівському відділі КФ ЦДЗК 30.12.2004 року за № 1287. Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено строк його дії - 5 років з моменту державної реєстрації. В період дії даного договору між сторонами укладено Договір оренди тієї ж земельної ділянки за № 21 від 03.12.2007 року. Враховуючи ту обставину, що на момент укладання оспорюваного договору між сторонами діяв інший договір, а також з урахуванням вимог ст. 18 ЗУ Про оренду землі , сторони прийшли до взаємної згоди встановити строк дії оспрюваного договору з моменту державної реєстрації. Вказане узгоджується з пунктами 9 та 43 оспорюваного договору, а саме, що Договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації та набуває чинності з моменту підписання сторонами та державної реєстрації. Також вказав, що як вбачається з позовної заяви, заміна першого аркуша оспорюваного договору якщо і могла бути здійснена то така заміна могла бути здійснена до моменту державної реєстрації оспорюваного договору. Позивач набув право власності на земельну ділянку № 214 13.03.2013 року, отримував орендну плату у відповідача, а відтак йому було достеменно відомо про ті обставини в кого та на яких умовах перебувають належні йому земельні ділянки. Доводи позивача про ненадання відповідачем екземпляру договору оренди землі після його реєстрації, а отже необізнаності про час, з якого, на думку позивача, мало місце порушення його права є такими, що не відповідають дійсності та свідчать про неналежне використання права власності. Як вбачається з умов перехідних положень договору, позивач достеменно знав, де перебуває другий примірник договору, в даному випадку - в Орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію - Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК , а отже власник земельної ділянки мав об'єктивну можливість отримувати інформацію щодо процесу реєстрації договору у відповідача або третьої особи та самостійно контролювати його, так само мав можливість отримати свій екземпляр договору або його копію після державної реєстрації. Крім того, твердження позивача про те, що йому не було надано примірники оспорюваного договору після державної реєстрації не відповідає дійсності, оскільки в журналі реєстрації договорів оренди земельних ділянок ТОВ Агроконтракт-Н по Родниківському відділенні, міститься підписи орендодавця про отримання примірника договору оренди. ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що він листами від 26.04.2017 року звертався до ТОВ Агроконтрант-Н з повідомленням про небажання продовжувати дію договору, при цьому копію оскаржуваного договору отримав в травні 2017 року. Проте, в листі від 26.04.2017 року він зазначив всі реквізити оспорюваного договору в тому числі номер державної реєстрації, який міг бути відомий йому лише у випадку наявності в нього договору. За таких обставин доводи ОСОБА_1 про те, що з умовами договору він ознайомився в травні 2017 року не відповідають дійсності. Також, позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем було замінено першу сторінку договору, тобто було порушення волевиявлення учасника правочину - орендодавця в частині строку договору. Проте, орендодавцем особисто було підписано договір строком на 10 років, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в якому міститься значення про те, що строк оренди становить 10 років. При цьому момент початку дії договору також відображений в пункті 43 оспорюваного договору. Оспорюваний договір належним чином виконувався відповідачем зокрема і в частині виплати орендної плати. Жодних заяв позивача про порушення умов договору відповідач не отримував. Крім того, позивач посилається на рішення апеляційного суду Кіровоградської області № 397/935/16-ц, про те предметом спору в даній справі було визнання недійсним договору, сторонами спору були інші особи, а відтак дані обставини не є такими, що не потребують доведення в силу вимог ст. 61 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року).

Також, 12.01.2018 року представником ТОВ Агроконтракт-Н , відповідно до вимог ЦПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року), подано відзив на заяву про уточнення позовних вимог, де просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що в силу ст. 222 ЦПК України позивач має право подавати заяву про уточнення позовних вимог до початку розгляду справи по суті. У той же час, розгляд справи станом на дату подання заяви про уточнення позовних вимог вже було розпочато. Крім того, як вбачається зі змісту заяви про уточнення позовних вимог - позивач фактично збільшує розмір позовних вимог, а саме просить суд визнати недійсним пункт 9 договору в частині починаючи з дати його державної реєстрації та визначити кінцевий термін дії договору оренди землі. Тобто фактично позивач, крім визнання недійсною частини пункту договору просить розтлумачити договір та встановити строк його дії. Відповідно до ст. 176 ЦПК України, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за збільшеними вимогами до подання відповідної заяви. В частині позовних вимог визначити кінцевий термін дії договору оренди земельної ділянки посилався на вимоги Закону України Про оренду землі та Земельного Кодексу, викладені в зустрічній позовній заяві, та вважає, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту укладення. У частині вимог про сплату витрат на правову допомогу, зазначив, що ст. 137 ЦПК України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зі змісту даної статті вбачається, що стягненню підлягають виключно витрати на правничу допомогу адвоката. У той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення позивачем саме витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки представництво позивача здійснюють представники на підставі довіреності, а не на підставі ордеру.

Ухвалою суду від 26.09.2017 року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом (а.с. 121а-121б).

Ухвалами суду від 26.09.2017 року та 18.10.2017 року у справі призначено судово-технічну екпертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи (а.с. 121-122, 137-138).

Ухвалами суду від 11.10.2017 року та 06.12.2017 року провадження у справі відновлено (а.с. 128-129, 156-157).

Ухвалою суду від 12.01.2018 року у справі було замінено первісну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області, належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с. 176-177).

Ухвалою суду від 16.01.2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції (а.с. 187-188).

Позивач та його представник за первісним позовом та відповідач і представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням уточнень) підтримали та просили їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві та матеріалів справи. Зустрічний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. Крім того, представник позивача пояснив суду, що батько позивача помер до укладення договору оренди, а тому не міг його підписувати (укладати) на вказаних у ньому вимогах, тобто договір оренди взагалі є недійсним.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав. Позовні вимоги за первісним позовом не визнав та підтвердив викладене у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог та запереченнях на первісну позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи без її участі, рішення просила ухвалити на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом та зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Позивачу ОСОБА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, перейшло право власності на спадщину спадкодавця ОСОБА_4, а саме на земельну ділянку, кадастровий № 3520586000:02:000:0214, площею 7,5038 га, яка розташована на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що належала ОСОБА_5, який помер 14.08.2007 року та спадкоємцем майна якого була ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 10, 13, 104, 106).

Тобто, ОСОБА_5 помер 14.08.2007 року, що підтверджується поясненнями його сина - позивача за первісним позовом.

03.12.2007 року від імені ОСОБА_5 укладено договір № 21 оренди земельної ділянки з ТОВ Агроконтракт-Н (оригінал якого оглянуто в судовому засіданні), відповідно до якого в оренду терміном 10 років передана земельна ділянка № 214, площею 7,50 га, що належить орендодавцю на підставі Державного акта на право власності на землю серії Р3 № 437025. Даний договір підписаний сторонами та зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900201 від 15.12.2010 року (а.с. 8-9, 82-85).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року орендодавець ОСОБА_5 передав, а орендар - ТОВ Агроконтракт-Н , в особі директора ОСОБА_6, прийняв земельну ділянку № 214, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі зазначеного договору оренди (а.с. 9, 85 на звороті).

Отже, на момент укладення з договору з ТОВ Агроконтракт , орендодавець ОСОБА_5 помер, вказаний факт не заперечувався сторонами у судовому засіданні.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_5 на укладення вказаного договору в строк починаючи з дати його державної реєстрації , як зазначено в пункті 9 договору, оскільки відповідачем було проведено заміну першого аркушу договору після його підписання сторонами і на момент його підписання ОСОБА_5 помер.

Згідно п. 9 вказаного договору - договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації, а згідно п. 43 даного договору - договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Тобто сторони дійшли згоди про те, що договір укладається на 10 років.

На звороті першого аркушу договору (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні) внизу є текст з інформацією щодо його друку - Друк Імекс-ЛТД , м. Кіровоград, вул. Декабристів, 29, тел. (0522) 32-17-05, 22-79-30 ЗН 6331-09 .

При візуальному огляді оригіналу договору з актом, судом встановлено, що рукописний текст заповнений різними почерками та кольорами пасти.

Згідно довідки ТОВ Імекс-ЛТД від 13.06.2017 року, заказ - наряд № ЗН 6331-09 був сформований 09.12.2009 року, на замовлення ТОВ Агроконтракт-Н з двостороннім друком першого аркушу договорів оренди. Перша сторінка наданих для огляду договорів оренди є продукцією їх товариства відповідно до заказ-наряду № ЗН 6331-09, на яких внесені прізвище, серед інших: ОСОБА_5 До внесених змін в рукописному вигляді на друкованій продукції ТОВ Імекс-ЛТД відношення не має (а.с. 70).

Згідно висновку експерта № 1019/1020/17-27 судово-технічної експертизи документів від 28.11.2017 року:

п. 1. Друковані тексти 2-х аркушів договору № 21 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого в Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900201 від 15.12.2010 року, надруковані на двох різних друкарських машинах:

- лицевої та зворотної сторін 1-го аркуша договору надруковані на різографі - друкарській машині, робота якої базується на використанні способу трафаретного друку;

- лицевої та зворотної сторін 2-го аркуша договору надруковані на друкарській машині, робота якої базується на використанні способу плоского офсетного друку;

п. 2. Рукописні записи (тексти) 2-ох аркушів договору виконані 2-ома різними кульковими ручками та 1-єю гелевою ручкою (на 1-му аркуші у вступній частині та у п. 3 - однією кульковою ручкою, на 2-му аркуші в колонці орендодавець - другою кульковою ручкою, на 1-му аркуші у п. 6 та п. 10 - гелевою ручкою);

п. 3. Слідів заміни 1-ого аркуша, шляхом заміни посвідчувального підпису пронумеровано, прошнуровано та закріплено печаткою (відривання, переклеювання) та повторного перешивання аркушів вказаного договору, не встановлено;

п. 4. Замінювався 1-ий аркуш, а після того аркуші прошивалися стрічкою білого кольору й скріплювались паперовою біркою з друкованим текстом Прошнуровано і закріплено печаткою ___ листів , підписом та відтиском круглої печатки ТОВ АГРОКОНТРАКТ-Н (а.с. 145-151).

Отже, суд приходить до висновку, що роздруківка першого аркуша договору здійснювалася ТОВ Імекс ЛТД у 2009 році за адресою: м. Кіровоград, вул. Декабристів, 29, тобто після дати укладення договору і до його державної реєстрації. Дані обставини свідчать про те, що перша сторінка договору була замінена ТОВ Агроконтракт-Н .

На даний час встановити який вигляд мав перший аркуш договору до його заміни на момент підписання сторонами, не представляється можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір являється правочином і на договір поширюється презумпція правомірності правочину, встановлена ст. 204 ЦК України, яка може бути оспорена в судовому порядку.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215, ч. ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наступних вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину необхідно не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Чинне законодавство не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, окрім сторін, вирішувати питання щодо укладення, вчинення договору, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов?язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що, оскільки, власник земельної ділянки ОСОБА_5 помер 14.08.2007 року, тобто до укладення договору № 21 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, тому він фізично не міг його підписати, земельну ділянку, по акту прийому-передачі земельної ділянки ТОВ Агроконтракт-Н , він також не міг передати. Доказів того, що ОСОБА_5 надавав повноваження на укладення договору оренди земельної ділянки іншій особі суду не надано.

Таким чином, даний договір не відповідає вимогам ст.ст. 203, 207 ЦК України та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю.

У той же час, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсною частини договору, вимоги про визнання договору недійсним у цілому позивач не заявляв. Отже, суд позбавлений вийти за межі заявлених вимог позивача (тобто визнати договір недійсним у цілому), а визнати частину договору, який фактично є неукладеним, суд позбавлений можливості.

Крім того, відповідно до вимог ст. 148-1 Земельного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки.

Відповідно п. 40 зазначеного вище договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов договору або його розірвання.

У зв?язку з тим, що ОСОБА_5 фактично не міг набути права та обов?язки за договором оренди, тому до позивача ОСОБА_1 не перейшли такі права та обов'язки за вказаним договором оренди.

На підставі викладеного, заміна першого аркушу договору, що доведено у судовому засіданні та не заперечувалося представником відповідача, не слугує підставою для визнання пункту договору недійсним.

За таких підстав позовні вимоги в частині визнання недійсним пункту 9 договору в частині починаючи з дати його державної реєстрації є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем за первісним позовом ОСОБА_1, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.2017 року, заявлено додаткову позовну вимогу, в якій він просить визначити кінцевий термін дії договору оренди земельної ділянки - 03.12.2017 рік.

Але, враховуючи, що у позовних вимогах про визнання недійсним пункту договору в частині починаючи з дати його державної реєстрації необхідно відмовити у зв?язку з тим, що договір фактично є неукладеним, як зазначалося вище, тому у вказаній вимозі також необхідно відмовити.

Суд також не приймає до уваги заперечення представника відповідача на первісний позов та відзив на заяву про уточнення позовних вимог, оскільки у задоволенні первісного позову необхідно відмовити через те, що на даний час договір оренди є фактично не укладеним, а вимоги про визнання його недійсним, не заявлялися.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ Агроконтракт-Н також необхідно відмовити, так як суд позбавлений можливості надати тлумачення договору (правочину), який є фактично неукладеним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Оскільки, позовні вимоги за позовом ОСОБА_1, не підлягають задоволенню, тому судові витрати необхідно віднести за його рахунок.

Також, у задоволенні зустрічної позовної вимоги ТОВ Агроконтракт-Н необхідно відмовити, тому сплачений ними судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп. необхідно віднести за їх рахунок.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним пункту договору оренди землі та визначення кінцевого терміну дії договору оренди землі, - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Олександрівський районний суд Кіровоградської області.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 25031, м. Кропивницький, пр-т. Університетський, 23АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_2, місце проживання: 25491, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2.

Представник позивача: ОСОБА_7, місце проживання: 25006, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер -НОМЕР_3.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , місце знаходження: 25011, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 89, КОД ЄДРПОУ 31095141.

Представник відповідача: ОСОБА_3, місце проживання: 27608, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Черняхівка, пров. Будьонного, 13, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ - 3976763, місцезнаходження: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.

Суддя: /підпис/:

Копія вірна:

Рішення набуло законної сили

Оригінал рішення зберігається у справі № 397/741/17.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_8