Рішення

від 06.02.2018 по справі 397/1215/17

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/1215/17

н/п : 2/397/60/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря - Іваненко Н.Л.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним пункту договору оренди землі та визначення кінцевого терміну дії договору оренди землі та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним пункт 9 договору № 116 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900050 від 15.12.2010 року, в частині починаючи з дати його державної реєстрації .

В обгрунтування позову зазначив, що він, в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_4, є власником земельної ділянки № 215, площею 7,26 га, яка знаходиться на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. 03.12.2017 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агроконтракт-Н було укладено договір оренди № 116 та згідно акту передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року вказана земельна ділянка була передана в оренду ТОВ Агроконтракт-Н строком на 10 років. Зі слів матері, так як примірник договору оренди відсутній, йому було відомо, що строк дії договору оренди закінчується у 2017 року. Заздалегідь, до закінчення строку дії договору він усно повідомив орендаря про небажання продовжувати орендні відносини та отримав інформацію, що договір діє до 2020 року так як зареєстрований у 2010 році. Після його звернення до орендаря, 22.02.2017 року йому запропонували укласти додаткові угоди, на укладення яких він спочатку погодився, але заявою від 27.02.2017 року свою згоду скасував. Не погоджуючись зі встановленим строком дії договору, він звернувся до орендаря з письмовим повідомленням від 26.04.2017 року про небажання продовжувати орендні відносини після 2017 року. На свою заяву відповідь не отримав. Реєстрація договору оренди після трьох років користування, не була погоджена з орендодавцем, тому волевиявлення на подовження в такий спосіб строків дії договору оренди у орендодавця не було, що є порушенням ст. 203 ЦК України. Ознайомившись з копією договору, що був отриманий ним 10.05.2017 року у відділі Держгеокадастру в Олександрівському районі, пересвідчився, що п. 9 договору був змінений - замість договір укладено на 10 років. Дія договору закінчується 03.12.2017 року зазначено договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації . Відповідачем було замінено перший аркуш договору, що підтверджується висновком експерта. Так як, саме п. 9 Договору в редакції починаючи з дати його державної реєстрації викладений за відсутності волевиявлення орендодавця, тому він повинен бути визнаний судом недійсним. Про обставини, які є предметом даного спору він дізнався після усного звернення до орендаря, ознайомлення з текстом додаткової угоди від 22.02.2017 року та відповіді з відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі в травні 2017 року, тому строк звернення до суду ним не пропущений.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.09.2017 року вищевказані вимоги позивача були виділені у самостійне провадження (а.с. 2).

15.12.2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав, що з аналогічним позовом до ТОВ Агроконтракт зверталось багато позивачів, де прохальна частина позовної заяви викладена аналогічно, та виникала проблема з виконанням рішення суду. Державний реєстратор, на підставі рішення суду, вносить відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але інформацію про реєстрацію іншого речового права залишає, пояснюючи це тим, що в рішенні суду конкретно не зазначений кінцевий термін дії договору оренди, тому є незрозумілим для тих, хто зобов'язаний до закону його виконувати, так як допускає кілька варіантів тлумачення рішення суду. А тому, на підставі ст. 31 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), просив також визначити кінцевий термін дії договору оренди земельної ділянки - 03.12.2017 року.

Відповідач ТОВ Агроконтракт-Н звернулися до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить надати тлумачення договору оренди землі № 116 від 03.12.2007 року, укладеного між ТОВ Агроконтракт-Н та ОСОБА_4, зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ЦДЗК за № 041037900050 від 15.12.2010 року, в частині пункту 9 цього договору, наступним чином: договір діє з 15 грудня 2010 року та закінчується 15 грудня 2020 року.

В обгрунтування зустрічного позову вказав, що пунктом 9 вказаного Договору встановлено, що Договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Пунктом 43 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації.

ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом про визнання недійсним пункту 9 Договору в частині починаючи з дати реєстрації . Проте, ТОВ Агроконтракт-Н , як сторона Договору, з урахуванням п. 43 Договору вважає, що строк дії договору необхідно обраховувати з моменту його державної реєстрації, а відтак між сторонами наявний спір щодо змісту правочину.

Згідно ст.ст. 15, 19 Закону України Про оренду землі , строк дії договору є істотною умовою договору та визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Враховуючи вимоги ст.ст. 210, 252, 253, 638, 640, 654 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; даний договір підлягає державній реєстрації і він є укладеним з моменту такої реєстрації; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з положеннями ст.ст. 6, 125, 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Воно оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту укладення. Між ОСОБА_4 та ТОВ Агроконтракт-Н був укладений та діяв договір оренди землі № 367/р від 23.11.2004 року, де у п.п. 3.1. та 14.1 визначалося, що договір оренди набуває чинності та строк дії обраховується з моменту державної реєстрації. Крім того, пунктом 43 Типового договору оренди землі, що затверджений Постановою КМУ від 03.03.2004 року за № 220 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1724 (1724-2006-п) від 13.12.2006 року), встановлено, що Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації . У випадку задоволення судом первісного позову пункт 9 договору оренди землі, який містить одну із істотних умов договору, а саме строк його дії; вказаний пункт договору буде змінено, проте не буде визначено з якого моменту необхідно буде обраховувати строк. Тому, на підставі ст.ст. 213, 637 ЦК України, просить розтлумачити зміст пункту 9 договору оренди землі.

Також, 12.01.2018 року представником ТОВ Агроконтракт-Н , відповідно до вимог ЦПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року), подано відзив на заяву про уточнення позовних вимог, де останній просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що в силу ст. 222 ЦПК України позивач має право подавати заяву про уточнення позовних вимог до початку розгляду справи по суті. У той же час, розгляд справи станом на дату подання заяви про уточнення позовних вимог вже було розпочато. Крім того, як вбачається зі змісту заяви про уточнення позовних вимог - позивач фактично збільшує розмір позовних вимог, а саме просить суд визнати недійсним пункт 9 договору в частині починаючи з дати його державної реєстрації та визначити кінцевий термін дії договору оренди землі. Тобто фактично позивач, крім визнання недійсною частини пункту договору просить розтлумачити договір та встановити строк його дії. Відповідно до ст. 176 ЦПК України, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за збільшеними вимогами до подання відповідної заяви. В частині позовних вимог визначити кінцевий термін дії договору оренди земельної ділянки посилався на вимоги Закону України Про оренду землі та Земельного Кодексу України, викладені в зустрічній позовній заяві, та вважає, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту укладення. В частині вимог про сплату витрат на правову допомогу, зазначив, що ст. 137 ЦПК України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зі змісту даної статті вбачається, що стягненню підлягають виключно витрати на правничу допомогу адвоката. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення позивачем саме витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки представництво позивача здійснюють представники на підставі довіреності, а не на підставі ордеру.

Ухвалою суду від 26.09.2017 року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом (а.с. 29а-29б).

Ухвалами суду від 26.09.2017 року та 18.10.2017 року у справі призначено судово-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи (а.с. 30-32, 46-47).

Ухвалами суду від 11.10.2017 року та 06.12.2017 року провадження у справі відновлено (а.с. 37-38, 63-64).

Ухвалою суду від 12.01.2018 року у справі було замінено первісну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області, належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с. 91-92).

Ухвалою суду від 16.01.2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції (а.с. 98-99).

Позивач та його представник за первісним позовом та відповідач і представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням уточнень) підтримали та просили їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві та матеріалів справи. Зустрічний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. Крім того, позивач пояснив суду, що йому не відомо волевиявлення його матері щодо строку дії договору в момент його укладення, а також умови цього договору в момент його укладення, мат из приводу цього йому нічого не пояснювала. З позовом звернувся у зв?язку з бажанням самостійно обробляти земельну ділянку.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав. Позовні вимоги за первісним позовом не визнав та підтвердив викладене у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи без її участі, рішення просила ухвалити на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом та зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Позивачу ОСОБА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, перейшло право власності на спадщину спадкодавця ОСОБА_4, а саме: на земельну ділянку, кадастровий № 3520586000:02:000:0215, площею 7,26 га, яка розташованана території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, ділянка № 215. Вказана земельна ділянка належала на праві власності його матері ОСОБА_4, яка померла 26.04.2010 року, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 437026 від 25.05.2003 року (а.с. 9-10, 24-25).

03.12.2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агроконтракт-Н укладено договір оренди земельної ділянки (оригінал якого оглянуто в судовому засіданні) № 116, який зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900050 від 15.12.2010 року. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року орендодавець ОСОБА_4 передала, а орендар - ТОВ Агроконтракт-Н , в особі директора ОСОБА_5, прийняв земельну ділянку № 215, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі зазначеного договору оренди (а.с. 7-8, 22-23).

Відповідно п. 40 вказаного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов договору або його розірвання.

Отже, до позивача ОСОБА_1 перейшли права та обов'язки за вказаним договором оренди.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_4 на укладення вказаного договору в строк починаючи з дати його державної реєстрації , як зазначено в пункті 9 договору, оскільки відповідачем було проведено заміну першого аркушу договору після його підписання сторонами.

Згідно п. 9 вказаного договору - договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації, а згідно п. 43 даного договору - договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Тобто сторони дійшли згоди про те, що договір укладається на 10 років.

На звороті першого аркушу договору (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні) внизу є текст з інформацією щодо його друку - Друк Імекс-ЛТД , м. Кіровоград, вул. Декабристів, 29, тел. (0522) 32-17-05, 22-79-30 ЗН 6331-09 .

При візуальному огляді оригіналу договору з актом, судом встановлено, що рукописний текст заповнений різними почерками та кольорами пасти.

Згідно довідки ТОВ Імекс-ЛТД від 13.06.2017 року, заказ - наряд № ЗН 6331-09 був сформований 09.12.2009 року, на замовлення ТОВ Агроконтракт-Н з двостороннім друком першого аркушу договорів оренди. Перша сторінка наданих для огляду договорів оренди є продукцією їх товариства відповідно до заказ-наряду № ЗН 6331-09, на яких внесені прізвище, серед інших: ОСОБА_4 До внесених змін в рукописному вигляді на друкованій продукції ТОВ Імекс-ЛТД відношення не має (а.с. 15).

Згідно висновку експерта № 1015/1016/17-27 судово-технічної експертизи документів від 24.11.2017 року:

п. 1. Друковані тексти 2-х аркушів договору № 116 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агроконтракт-Н , зареєстрованого в Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900050 від 15.12.2010 року, надруковані на двох різних друкарських машинах:

- лицевої та зворотної сторін 1-го аркуша договору надруковані на різографі - друкарській машині, робота якої базується на використанні способу трафаретного друку;

- лицевої та зворотної сторін 2-го аркуша договору надруковані на друкарській машині, робота якої базується на використанні способу плоского офсетного друку;

п. 2. Рукописні записи (тексти) 2-ох аркушів договору виконані 2-ома різними кульковими ручками та 1-єю гелевою ручкою (на 1-му аркуші у вступній частині та у п. 3 - однією кульковою ручкою, на 2-му аркуші в колонці орендодавець - другою кульковою ручкою, на 1-му аркуші у п. 6 та п. 10 - гелевою ручкою);

п. 3. Слідів заміни 1-ого аркуша, шляхом заміни посвідчувального підпису пронумеровано, прошнуровано та закріплено печаткою (відривання, переклеювання) та повторного перешивання аркушів вказаного договору, не встановлено;

п. 4. Замінювався 1-ий аркуш, а після того аркуші прошивалися стрічкою білого кольору й скріплювались паперовою біркою з друкованим текстом Прошнуровано і закріплено печаткою ___ листів , підписом та відтиском круглої печатки ТОВ АГРОКОНТРАКТ-Н (а.с. 55-61).

Отже, суд приходить до висновку, що роздруківка першого аркуша договору здійснювалася ТОВ Імекс ЛТД у 2009 році за адресою: м. Кіровоград, вул. Декабристів, 29, тобто після дати укладення договору і до його державної реєстрації. Дані обставини свідчать про те, що перша сторінка договору була замінена ТОВ Агроконтракт-Н .

На даний час встановити який вигляд мав перший аркуш договору до його заміни на момент підписання сторонами, не представляється можливим.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215, ч. ч. 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наступних вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину необхідно не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Чинне законодавство не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, окрім сторін, вирішувати питання щодо укладення, вчинення договору, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч зазначеним нормам, позивачем та його представником не надано суду будь-яких доказів, що волевиявлення орендодавця ОСОБА_4 в момент укладення (підписання) договору було спрямоване на строк його дії з моменту його підписання. Позивач у судовому засіданні підтвердив свою необізнаність щодо волевиявлення його матері під час укладання договору - йому не було відомо про умови договору та строк, на який його укладено, мати стосовно цього йому не повідомляла. Взагалі, позивач жодним чином не підтвердив про обізнаність існування договору, складеного його матір?ю, до 2017 року.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_4 щодо укладення договору на умовах, вказаних у пункті 9 договору, не знайшли свого підтвердження.

Заміна першого аркушу договору, що доведено у судовому засіданні та не заперечувалося представником відповідача, жодним чином не підтверджує того, що у ОСОБА_4 було відсутнє волевиявлення на вказані у п. 9 договору умови.

За таких підстав позовні вимоги в частині визнання недійсним пункту 9 договору в частині починаючи з дати його державної реєстрації є не обґрунтованими, не підтверджені жодним належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем за первісним позовом ОСОБА_1, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 15.12.2017 року, заявлено додаткову позовну вимогу, в якій він просить визначити кінцевий термін дії договору оренди земельної ділянки - 03.12.2017 рік.

Але, враховуючи, що у позовних вимогах про визнання недійсним пункту договору в частині починаючи з дати його державної реєстрації необхідно відмовити у зв?язку з не доведенням відсутності волевиявлення орендодавця на укладення договору на вказаних у п. 9 умовах, тому у вказаній вимозі також необхідно відмовити, оскільки її вирішення пов?язане із вирішенням попередньої вимоги.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ Агроконтракт-Н , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 2-4 ст. 213 ЦК України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Підставою для тлумачення судом змісту договору є наявність спору між сторонами договору щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору або його частини, що не дає змогу з?ясувати дійсним зміст договору або його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз?яснює існуючі умови договору. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з?ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов?язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ Агроконтракт-Н просить надати тлумачення в частині пункту 9 договору № 116 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеного між сторонами, наступним чином: договір діє з 15 грудня 2010 року та закінчується 15 грудня 2020 року .

Однак, пункт 9 вказаного договору викладений наступним змістом: договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації… .

При цьому, в судовому засіданні суд прийшов до висновку про недоведеність відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_4 на укладення договору на вказаних у пункті 9 умовах та невідповідність її внутрішній волі щодо дії договору починаючи з дати його державної реєстрації.

Фактично зустрічна позовна вимога ТОВ Агроконтракт-Н щодо тлумачення умов договору у запропонованій ним редакції змінить п. 9 договору оренди землі всупереч встановленому порядку зміни умов договору.

Строк дії договору відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі є істотною умовою договору і питання про строк дії договору не може вирішуватися в рамках тлумачення змісту правочину, оскільки є предметом іншого провадження (припинення дії договору, розірвання договору).

Заявляючи вимоги про тлумачення змісту договору шляхом встановлення строку дії договору та про тлумачення змісту договору на предмет відповідності його вимогам ст. 638 ЦК України, статтей 125, 126 ЗК України, позивачем фактично порушено питання щодо встановлення судом законодавства, котрим регулюються правовідносини, які склалися між сторонами договору та факту відповідності цього договору вимогам чинного законодавства, що суперечить законодавчо визначеним правилам тлумачення змісту правочину.

Суд приходить до висновку, що фактично вимоги ТОВ Агроконтракт-Н направлені на те, щоб при тлумаченні правочину суд здійснив пошук змісту волі учасників правочину, який не відображено у самому договорі. При цьому, питання відповідності або невідповідності цього правочину вимогам закону позивач за зустрічним позовом не ставить.

Разом з тим, ст. 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук змісту волі учасників правочину, який не знайшов відображення в тексті правочину. Внаслідок тлумачення не можуть створюватись нові умови, а лише роз?яснюються існуючі умови договору. Тлумачення змісту правочину є правом суду, а не обов'язком за умови наявності спору. Метою тлумачення правочину є з'ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що правові підстави для тлумачення змісту правочину відсутні, а тому зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Оскільки, позовні вимоги за позовом ОСОБА_1, не підлягають задоволенню, тому судові витрати необхідно віднести за його рахунок.

Також, у задоволенні зустрічної позовної вимоги ТОВ Агроконтракт-Н необхідно відмовити, тому сплачений ними судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп. необхідно віднести за їх рахунок.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним пункту договору оренди землі та визначення кінцевого терміну дії договору оренди землі, - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Олександрівський районний суд Кіровоградської області.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 25031, м. Кропивницький, пр-т. Університетський, 23АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_2, місце проживання: 25491, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2.

Представник позивача: ОСОБА_6, місце проживання: 25006, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер -НОМЕР_3.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н , місце знаходження: 25011, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 89, КОД ЄДРПОУ 31095141.

Представник відповідача: ОСОБА_3, місце проживання: 27608, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Черняхівка, пров. Будьонного, 13, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ - 3976763, місцезнаходження: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.

Суддя: /підпис/:

Копія вірна:

Рішення набуло законної сили

Оригінал рішення зберігається у справі № 397/1215/17.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_7