Ухвала

від 12.02.2018 по справі 642/1379/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

12 лютого 2018 р.

м. Київ

справа № 642/1379/17

провадження № 51-3557ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на постановлені щодо нього судові рішення.

Суть питання

До Верховного суду надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , в якій він просить відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015року № 838-VIIІ) зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання до набрання вироку законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 вказує, що апеляційний суд в результаті перегляду кримінального провадження щодо нього в апеляційному порядку дійшов необґрунтованого висновку про зарахування йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 19 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а після 20 червня 2017 року з розрахунку день за день. З цього приводу, засуджений зазначає, що апеляційний суд при вирішенні питання про зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК, всупереч встановленим кримінальним процесуальним законом загальним «принципам» кримінального провадження, положень Конституції України та практики Європейського суду з прав людини, безпідставно застосував положення вказаної норми закону в редакції від 18 травня 2017 року № 2046-VIII (яка встановлює зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання день за день), оскільки, на думку засуджено, ця редакція ч.5 ст. 72 КК погіршує його становище і відповідно до положень ч. 2 ст. 4 та ч. 2 ст. 5 КК не має зворотної дії в часі, з врахуванням того, що злочин за яким його засуджено був вчинений ним під час дії ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ, яка передбачала зарахування у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. З урахуванням наведеного засуджений вважає, що при вирішенні питання про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання мають бути застосовані положення ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ, а тому такому зарахуванню з розрахунку день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі підлягає термін з дня його затримання до вступу вироку в законну силу, тобто по 25 січня 2018 року.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Статтею 427 Кримінального процесуального Кодексу України встановлені вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті в касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 3 КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII набрав чинності 15 грудня 2017 року) визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Повноваження Верховного Суду як суду касаційної інстанції визначені положеннями глави 32 КПК, згідно з якою провадження в суді касаційної інстанції здійснюється за наслідком розгляду касаційні скарги.

Однак, ОСОБА_4 в порушення цих вимог КПК, звернувся до суду касаційної інстанції, не з касаційною скаргою, а зі скаргою, яку водночас адресував не Верховному Суду, а «Вищому спеціалізованому суду м. Києва».

Також відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Однак ОСОБА_4 до поданої ним касаційної скарги не долучив копію оскаржуваного судового рішення.

Це не лише становить формальне порушення ч. 5 ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та перевірити обґрунтованість його вказівок щодо незаконності оскаржуваного судового рішення.

Крім того, викладені засудженим у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, якою визначеного, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому недотримання особою, яка звертається з касаційною скаргою положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.427КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3