Рішення

від 05.12.2017 по справі 905/2297/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.2017р. Справа № 905/2297/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Дон-Термінал

до відповідача: Приватного підприємства Екобуд-Сервіс

про стягнення 21 931,01 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №1 від 22.08.2017р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ Дон-Термінал звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ПП Екобуд-Сервіс 21 931,01 грн., з яких: 18 610 грн. - основний борг, 2 759,80 грн. - інфляційні втрати, 561,21 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 28/10-14/01 НГ від 28.10.2014р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову не надав. При цьому, про час та місце судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та телефонограмою ГСДО № 349 від 04.12.2017р., а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за його відсутністю у судовому засіданні за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 05.12.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

28.10.2014р. між ТОВ Дон-Термінал (постачальник, позивач) та ПП Екобуд-Сервіс (покупець, відповідач) укладений договір поставки №28/10-14/01 НГ, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити відповідно до умов цього договору і додатків до нього технічні масла, мастила та ін. продукцію, іменовані надалі товар . Ціна, кількість, асортимент і якість товару визначаються в товарних накладних, рахунках-фактурах та інших додатках до цього договору.(п. 1.1.,1.2. договору).

Відповідно до умов п.2.1. договору кількість товару, що поставляється, визначається у відповідних додаткових протоколах, товарних накладних, рахунках-фактурах та інших документах, що є невід'ємними додатками до цього договору.

Згідно з умовами п.п. 3.1., 3.3. договору ціна кожної позиції договору, що поставляється, визначається у відповідних специфікаціях, рахунках-фактурах та інших документах, що є невід'ємними додатками до цього договору. Загальна сума договору орієнтовно складає: 800 000 грн., у тому числі ПДВ по ставці 20 %.

Товар поставляється в строк (термін), погоджений сторонами у відповідних додаткових протоколах та інших документах, що є невід'ємними додатками до цього договору. (п.4.1 договору).

У розділі 5 договору встановлені умови поставки товару, а саме: товар поставляється на умовах поставки EXW - склад постачальника, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000. За погодженням сторін можлива поставка товару за інших умов, що зазначається у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними додатками до цього договору. Постачальник зобов'язується повідомити покупця про готовність до відвантаження товару, а також надати покупцеві разом з товаром наступні документи: рахунок - фактуру на товар; видаткову накладну; податкову накладну на вимогу покупця; засвідчену копію паспорта якості заводу - виготовлювача товару. Поставка товару покупцю здійснюється після надання останнім довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Перехід права власності на товар відбувається після його передачі по товарних накладних з дати підпису уповноважених представників сторін у цих накладних. Ці підписи накладних здійснюються після отримання уповноваженою особою покупця документів, зазначених у п. 5.4. договору.

Згідно умов п. 6.1. договору покупець сплачує відповідні грошові суми на поточний рахунок постачальника, вказаний в рахунку на оплату, протягом 10 календарних днів від дати підпису видаткових накладних отримання товару, якщо додатковою письмовою угодою не буде передбачений інший порядок розрахунків. В разі надлишкової оплати окремого рахунку-фактури, сума такої надлишкової оплати навправляється на погашення поточної заборгованості за поставлений товар згідно цього договору в календарній послідовності виникнення заборгованості, а в разі відсутності такої заборгованості - зараховується в рахунок майбутніх платежів за поставлений товар.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2016р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. (п. 10.4. договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 182 868 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № ДТ-06/16-24 від 16.06.2015р. на суму 5 300 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-07/06-05 від 06.07.2015р. на суму 5 200 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-07/15-08 від 15.07.2015р. на суму 5 200 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-07/29-04 від 29.07.2015р. на суму 5 500 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-08/05.08.2015 від 05.08.2015р. на суму 5 250 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-08/26-23 від 26.08.2015р. на суму 5 400 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-09/09-21 від 09.09.2015р. на суму 14 325 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-09/23-38 від 23.09.2015р. на суму 5600 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-09/30-38 від 30.09.2015р. на суму 5 858 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-10/15-16 від 15.10.2015р. на суму 5 250 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-11/10-05 від 10.11.2015р. на суму 5 200 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-11/25-04 від 25.11.2015р. на суму 10 800 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-12/23-03 від 23.12.2015р. на суму 5000 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-01/18-16 від 18.01.2016р. на суму 10 500 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-02/09-11 від 09.02.2016р. на суму 4 800 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-03/11-14 від 11.03.2016р. на суму 4 800 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-04/05-11 від 05.04.2016р. на суму 6 295 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-04/08-05 від 08.04.2016р. на суму 4 800 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-04/13-10 від 13.04.2016р. на суму 4 800 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-05/16-13 від 16.05.2016р. на суму 5 690 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-05/27-04 від 27.05.2016р. на суму 5 300 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-06/03-08 від 03.06.2016р. на суму 10 600 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-07/01-17 від 01.07.2016р. на суму 11 440 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-07/28-05 від 28.07.2016р. на суму 7 080 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-08/04-02 від 04.08.2016р. на суму 5 250 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-08/19-03 від 19.08.2016р. на суму 5 300 грн.;

- видатковою накладною № ДТ-09/15-20 від 15.09.2016р. на суму 12 330 грн.

Видаткові накладні підписані сторонами та засвідчені печатками підприємств. При цьому повноваження представників відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями на одержання ТМЦ № 15 від 12.06.2015р., 20 від 01.07.2015р., 22 від 13.07.2015р., № 24 від 28.07.2015р., № 27 від 31.07.2015р., 30 від 25.08.2015р., № 32 від 04.09.2015р., довіреністю на одержання ТМЦ № 40 від 21.09.2015р., № 45 від 28.08.2015р., №48 від 12.10.2015р., № 51 від 09.11.2015р., № 56 від 20.11.2015р., № 59 від 22.12.2015р., № 3 від 14.01.2016р., № 9 від 08.02.2016р., № 15 від 09.03.2016р., № 17 від 31.03.2016р., № 23 від 06.04.2016р., № 24 від 12.04.2016р., № 30 від 10.05.2016р., № 31 від 24.05.2016р., № 33 від 31.05.2016р., № 40 від 30.06.2016р., № 47 від 25.07.2016р., № 49 від 03.08.2016р., № 59 від 17.08.2016р., № 61 від 14.09.2016р.

Крім того, позивач також виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату поставленого товару №№: ДТ-06/12-05 від 12.06.2015р. на суму 5300 грн., ДТ-07/01-10 від 01.07.2015р. на суму 5200 грн., ДТ-07/13-12 від 13.07.2015р. на суму 5200 грн., ДТ-07/27-13 від 27.07.2015р. на суму 5500 грн., ДТ-07/31-06 від 31.07.2015р. на суму 5250 грн., ДТ-08/18-18 від 18.08.2015р. на суму 5400 грн., ДТ-09/03-21 від 03.09.2015р. на суму 14 325 грн., ДТ-09/21-17 від 21.09.2015р. на суму 5 600 грн., ДТ-09/28-06 від 28.09.2015р. на суму 5858 грн., ДТ-10/12-43 від 12.10.2015р. на суму 5250 грн., ДТ-11/06-19 від 06.11.2015р. на суму 5200 грн., ДТ-11/20-10 від 20.11.2015р. на суму 10800 грн., ДТ-12/18-24 від 18.12.2015р. на суму 5000 грн., ДТ-01/14-21 від 14.01.2016р. на суму 10500 грн., ДТ-02/08-34 від 08.02.2016р. на суму 4800 грн., ДТ-03/09-33 від 09.03.2016р. на суму 4800 грн., ДТ-03/31-35 від 31.03.2016р. на суму 6295 грн., ДТ-04/06-08 від 06.04.2016р. на суму 4800 грн., ДТ-04/12-37 від 12.04.2016р. на суму 4800 грн., ДТ-05/10-11 від 10.05.2016р. на суму 5690 грн., ДТ-05/24-18 від 24.05.2015р. на суму 5300 грн., ДТ-05/31-11 від 31.05.2016р. на суму 10 600 грн., ДТ-06/29-51 від 29.06.2016р. на суму 11 440 грн., ДТ-07/25-17 від 25.07.2016р. на суму 7 080 грн., ДТ-08/03-14 від 03.08.2016р. на суму 5250 грн., ДТ-08/17-06 від 17.08.2016р. на суму 5300 грн., ДТ-09/14-05 від 14.09.2016р. на суму 12 330 грн. Вказані рахунки виставлялися відповідачу одночасно з підписанням відповідних видаткових накладних, про що свідчать відмітки на видаткових накладних, а також про що посилається позивач у письмових поясненнях за вх. № 29410/17 від 15.11.2017р.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 164 258 грн., що підтверджується банківськими виписками ПАТ ВТБ Банк по особовому рахунку № 26009300406918 за період з 12.06.2015р. по 15.09.2016р., у зв'язку з чим борг відповідача становить 18 610 грн., з яких 980 грн. - залишок боргу за видатковою накладною № ДТ-08/04-02 від 04.08.2016р., 5 300 грн. - борг за видатковою накладною № ДТ-08/19-03 від 19.08.2016р., 12 330 грн. - борг за видатковою накладною № ДТ-09/15-20 від 15.09.2016р.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 04.09.2017р. про сплату заборгованості за договором №28/10-14/01 НГ від 28.10.2014р. в розмірі 18 610 грн., але відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу в розмірі 18 610 грн., також інфляційні втрати в розмірі 2 759,80 грн., нараховані за період з серпня 2016р. по серпень 2017р., 3% річних в розмірі 561,21 грн., нараховані за період 15.08.2016р. по 18.09.2017р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини першої статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки № 28/10-14/01 НГ від 28.10.2014р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався, поставити, а відповідач прийняти й оплатити товар протягом 10 календарних днів від дати підпису видаткових накладних.

При цьому, господарським судом враховані посилання позивача, викладені у письмових поясненнях за вх. № 29410/17 від 15.11.2017р., щодо відсутності укладеної між сторонами додаткової угоди, яка встановлювала б інший порядок розрахунків за договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару здійснив частково у сумі 164 258 грн., внаслідок чого борг відповідача складає 18 610 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу відповідачем не надано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення 18 610 грн. основного боргу, а отже і про їх задоволення.

Водночас, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3% річних за загальний період з 15.08.2016р. по 18.09.2017р. становить 561,21 грн. перевірений господарським судом та встановлено відповідність вказаного розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат за загальний період серпень 2016р. - серпень 2017р. становить 2 759,80 грн. перевірений господарським судом та встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування інфляційних втрат починаючи з місяця виникнення заборгованості.

Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким сума інфляційних втрат за загальний період вересень 2016р. - серпень 2017р., становить 2 752,70 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 4 500 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

У ч.1 ст.26 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Пунктом 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що, вирішуючи питання про розподіл сум судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Вказаний висновок викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №6-рп/2013.

В матеріалах справи наявний договір №22/08 від 22.08.2017р., укладений між ТОВ Дон-Термінал (підприємство) та адвокатом ОСОБА_1 (адвокат), відповідно до умов п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди від 20.10.2017р. підприємство доручило, а адвокат прийняв на себе зобов'язання відповідно до умов цього договору представляти інтереси підприємства в господарському суді Донецької області у справі №905/2297/17 про стягнення заборгованості з ПП Екобуд-Сервіс за договором поставки № 28/10-14/01 НГ від 28.10.2014р. У п. 2.1 договору, зокрема, визначено, що адвокат зобов'язується скласти позовну заяву та інші необхідні документи правового характеру, виконувати інші дії в зв'язку з виконанням зобов'язань за цим договором. Вартіссть наданих адвокатом юридичних послуг 4 500 грн. без ПДВ. (п. 3.1 договору). Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017р.

Також, в матеріалах справи наявне свідоцтво право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю №483 від 19.09.2003р.

За змістом акту приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 05.12.2017р. на суму 4 500 грн. вбачається, що адвокатом ОСОБА_1 в повному обсязі надані послуги зі складання позовної заяви з додатками, інших необхідних документів правового характеру та представництва інтересів ТОВ Дон-Термінал в господарському суді Донецької області у справі №905/2297/17.

З огляду на наведене, а також враховуючи обставини даної справи, об'єм послуг, які зазначені в договорі 22/08 від 22.08.2017р., акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 05.12.2017р. на суму 4 500 грн., ціну позову, суд дійшов висновку, що розмір відшкодування витрат на юридичні послуги 4 500 грн. є цілком співрозмірним та обгрунтованим.

На підставі ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору та адвокатських витрат покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дон-Термінал задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Екобуд-Сервіс (85320, Донецька обл., м. Мирноград, пров. Лісовий, буд. 1, код ЄДРПОУ 37803462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дон-Термінал (61039, Харківська обл., м. Харків, вул. Виконкомівська, буд. 30, код ЄДРПОУ 33109845) основний борг в розмірі 18 610 (вісімнадцять тисяч шістсот десять) грн., інфляційні втрати в розмірі 2 752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 70 коп., 3% річних в розмірі 561 (п'ятсот шістдесят одна) грн. 21 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 48 коп., адвокатські витрати в розмірі 4 498 (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 54 коп.

3. В рештті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складене 11 грудня 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва