Рішення

від 15.02.2018 по справі 905/2975/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.2018р. Справа №905/2975/17

за позовом ОСОБА_1 підприємства «Науково-навчально-виробничо-атестаційний центр» ,

м.Івано-Франківськ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Крамгаз» , м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 103473,80 грн.

Суддя Г.В. Левшина

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Науково-навчально-виробничо-атестаційний центр» , м.Івано-Франківськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 підприємства «Крамгаз» , м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 103473,80 грн., у тому числі основний борг в сумі 89148,01 грн., три проценти річних в сумі 2548,84 грн., інфляція в сумі 11776,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №РН-0000003 від 03.11.2016р., рахунок-фактуру №СФ-0000063 від 03.11.2016р., банківську виписку, претензію №22/21-06 від 21.06.2017р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Крамгаз» зареєстровано за адресою: 84331, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Паркова, 95/119, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

30.01.2018р. відповідний поштовий конверт було повернуто органом поштового зв'язку на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином.

Як встановлено, згідно видаткової накладної №РН-0000003 від 03.11.2016р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 89148,01 грн. з урахуванням часткового погашення боргу з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на накладній, та печаткою підприємства.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок передачі позивачем товару та прийняття останнього відповідачем, між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Викладене відображає правову позицію Вищого господарського суду України, яка доведена у оглядовому листі від 29.04.2013р. N01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , інформаційному листі від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» .

З урахуванням викладеного, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття, який зазначений у відповідній накладній.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 89148,01 грн. за отриманий товар за видатковою накладною, всупереч ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 2548,84 грн. за період з 09.11.2016р. по 23.10.2017р. та інфляцію в сумі 11776,95 грн. за період з листопада 2016р. по вересень 2017р.

За висновками суду, розрахунок суми трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Одночасно, щодо вимог про стягнення інфляції в сумі 11776,95 грн. за період з листопада 2016р. по вересень 2017р. суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття, нарахування позивачем суми інфляції за листопад 2016р. є неправомірним.

Як наслідок, за результатом проведеної судом перевірки стягненню з відповідача підлягає інфляція в сумі 9992,43 грн. за період з грудня 2016р. по вересень 2017р.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 1784,52 грн. є неправомірним, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 101689,28 грн., у тому числі основний борг в сумі 89148,01 грн., три проценти річних в сумі 2548,84 грн. та інфляція в сумі 9992,43 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 підприємства «Науково-навчально-виробничо-атестаційний центр» , м.Івано-Франківськ до ОСОБА_1 підприємства «Крамгаз» , м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 103473,80 грн., у тому числі основний борг в сумі 89148,01 грн., три проценти річних в сумі 2548,84 грн., інфляція в сумі 11776,95 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Крамгаз» (84331 Донецька обл., м.Краматорськ вул.Паркова, 95/119, ЄДРПОУ 34546445) на користь підприємства «Науково-навчально-виробничо-атестаційний центр» (76000 м.Івано-Франківськ, вул.Національної Гвардії, 19/42 ЄДРПОУ 32360087) основний борг в сумі 89148,01 грн., три проценти річних в сумі 2548,84 грн. та інфляцію в сумі 9992,43 грн., всього заборгованість в сумі 101689,28 грн., судовий збір в сумі 1572,41 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 15.02.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.02.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина