Ухвала

від 08.02.2018 по справі 910/23352/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

08.02.2018 Справа № 910/23352/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши

скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

на дії та рішення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. у ВП № 49895874, зобов'язання вчинити певні дії

у справі

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційна фірма "Юнітек"

про стягнення заборгованості в розмірі 151,78 грн.

за участю Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

за участю представників:

від скаржника (стягувача): Востроєцова С.М. - предст. за дов. № 01/01/18 від 01.01.2018 р.

від боржника: не з'явився

від ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - ПАТ "Європейський газовий банк") про визнання незаконною та скасування постанови Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Шевченківського РВ ДВС міста Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. у ВП № 49895874, зобов'язання вчинити певні дії

Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем не вжито своєчасно та в повному обсязі передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання судового рішення, спрямованих на виявлення коштів та майна боржника, на які може бути звернуто стягнення, тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасною.

У скарзі ПАТ "Європейський газовий банк" просить визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у ВП № 49895874, винесену державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС міста Київ 27.12.2017 р., також заявник просить суд постановити ухвалу про відновлення зазначеного виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник скаржника (стягувача) свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив задовольнити скаргу.

Представники боржника та державної виконавчої служби у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги. Представник державної виконавчої служби на вимогу суду надіслав копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 49895874.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників боржника виконавчого провадження та органу ДВС.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2015 р. у даній справі позов ПАТ "Європейський газовий банк" до ТОВ "НКФ "Юнітек" (боржник) про стягнення 151,78 грн. задоволено; стягнуто з ТОВ "НКФ "Юнітек" заборгованість у розмірі 140,00 грн. та пеню в розмірі 11,78 грн., в дохід Державного бюджету України також стягнуто судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

17.12.2015 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.

Також встановлено, що наказ про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 151,78 грн. 30.12.2015 р. був пред'явлений стягувачем до виконання до Шевченківського РВ ДВС міста Києва, а 21.01.2016 р. - державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 49895874.

Скаржник зазначає, що з часу відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не вчинялись будь-які дії з виконання судового рішення, аж допоки стягувач не звернувся до виконавця з відповідною заявою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 23.10.2017 р. ПАТ "Європейський газовий банк" звернувся до Шевченківського РВ ДВС міста Києва із письмовим запитом щодо надання інформації стосовно дій, вжитих державним виконавцем, під час виконання судового наказу № 910/23352/15 від 17.12.2015 р. у виконавчому провадженні № 49895874.

Проте, зазначений запит був залишений органом Державної виконавчої служби без відповіді, а 11.01.2018 р. на адресу стягувача надійшла постанова Шевченківського РВ ДВС міста Києва від 27.12.2017 р., якою судовий наказ по даній справі був повернутий ПАТ "Європейський газовий банк" (стягувачу) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана постанова була мотивована тим, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення не було виявлено майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" виявилися безрезультатними.

Вважаючи зазначену постанову передчасною, стягувач - ПАТ "Європейський газовий банк" звернувся до суду з даною скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що державний виконавець не вжив своєчасно та в повному обсязі заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо належного примусового виконання судового рішення та просить її скасувати.

Розглядаючи скаргу по суті та перевіряючи доводи скаржника, суд виходив з наступного.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12. 2012 №18-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Судом встановлено, що виконавче провадження за наказом господарського суду міста Києва по даній справі про стягнення 151, 78 грн. було відкрите до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження" (тобто до 05.10.2016 р.).

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 2 червня 2016 року, що набрав чинності 05.10.2016 р.) рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень вказаної редакції Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, судом встановлено, що у даному випадку державний виконавець продовжив здійснювати виконавчі дії та повернув виконавчий документ стягувачу за правилами, передбаченими новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції Закону, що набрала чинності 05.10.2016 р.) державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. п. 3, 5-6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

З наданих державною виконавчою службою матеріалів виконавчого провадження ВП № 49895874 вбачається, що перевірка фінансового стану боржника була розпочата державним виконавцем лише 02.03.2016 р. (тобто через 1,5 місяця після відкриття виконавчого провадження) шляхом направлення запиту № 17229362 від 02.03.2016 р. до Державної фіскальної служби України, за результатами чого були виявлені банківські рахунки, відкриті в АТ "Фінанси та кредит", АТ "Єврогазбанк", ПАТ "КБ "Фінансовий партнер".

25.06.2016 р. державним виконавцем був направлений запит № 606/8 від 25.05.2016 р. до Територіального сервісного центру № 8041 Територіального центру МВС у місті Києві стосовно надання інформації щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником (докази відправлення цього запиту до органів МВСУ у виконавчому провадженні відсутні), а 27.12.2016 р. (майже через рік після відкриття виконавчого провадження) - запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за результатом якого було встановлено, що боржнику (ТОВ "НКФ "Юнітек") на праві власності належить нерухоме майно - нежиле приміщення, А-1, площею 1 372,4 кв.м., за адресою: Волинська область, с. Грем'яче, вул. Перемоги, буд. 21а.

При цьому слід зазначити, що будь-яких заходів з примусового виконання рішення (як-то: звернення до банківських установ з платіжними дорученнями про списання стягнутої з боржника суми, накладення арешту на його кошти чи майно) органом ДВС здійснено не було.

У подальшому перевірка майнового стану боржника продовжилась державним виконавцем лише у листопаді 2017 р., тобто майже через 2 роки після відкриття виконавчого провадження та після звернення стягувача із запитом щодо ходу виконавчих дій, а саме державним виконавцем:

- 23.11.2017 р. здійснено запит № 49895874/8-21 до ПАТ "КБ "Фінансовий партнер" та отримано відповідь № 1006/02 від 29.11.2017 р. про те, що рахунок клієнта - ТОВ "НКФ "Юнітек" в ПАТ "КБ "Фінансовий партнер" було закрито 19.09.2017 р. та на час запиту боржник не є клієнтом банку;

- 23.11.2017 р. здійснено запит № 49895874/8-21 до Регіонального сервісного центру № 8041 Територіального центру МВС у місті Києві та до Київського бюро технічної інвентаризації, за яким отримано лише відповідь з органу МВС № 31/26-1537/19 від 13.12.2017 р. про те, що станом на 12.12.2017 р. зареєстровані транспортні засоби у боржника відсутні;

- 24.11.2017 р. направлено платіжну вимогу № 49895874/8-1 на стягнення заборгованості до ПАТ "КБ "Фінансовий партнер" на суму 466, 96 грн., яку було повернуто банком без виконання з тих підстав, що рахунок платника закритий 19.09.2017 р.;

- 18.12.2017 р. здійснено запит до Державної фіскальної служби України № 34118218 та отримано відповідь № 1032214740 від 19.12.2017 р. про наявність у боржника рахунку, відкритого в АТ "Єврогазбанк";

21.12.2017 р. здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі (за місцем реєстрації юридичної особи), та складено акт про те, що боржника не розшукано, перевірити його майновий стан виявилось неможливим;

- 27.12.2017 р. здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за результатами чого встановлено, що боржник є власником нерухомого майна (нежилого приміщення, А-1, площею 1 372,4 кв.м., за адресою: Волинська область, с. Грем'яче, вул. Перемоги, буд. 21а).

Також лише 27.12.2017 р. державним виконавцем була винесена постанова про арешт зазначеного нерухомого майна. Проте, того ж дня судовий наказ по даній справі був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з відсутністю майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення та безрезультатністю здійснених виконавцем заходів щодо розшуку такого майна.

Указані обставини, що були встановлені під час розгляду скарги, свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків, у той час як статтею 18 Закону України Про виконавче провадження закріплено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. У свою чергу, бездіяльність Шевченківського РВ ДВС м. Київ з невиконання рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2015 р. по даній справі фактично позбавила ПАТ "Єврогазбанк" права на своєчасне отримання присудженої суми заборгованості (незалежно від її розміру).

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 18).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) накладаються не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону державний виконавець вправі: - викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; - у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника - юридичної особи, майна боржника виконавець організовує розшук шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ст. 36 Закону).

Здійснивши аналіз матеріалів виконавчого провадження № 49895874, суд зазначає, що державний виконавець неналежним чином виконав обов'язки, покладені на нього ст.ст. 13, 18, 48 Закону України "Про виконавче провадження", що підтверджується доводами ПАТ "Європейський газовий банк", наведеними у скарзі, щодо несвоєчасного та не в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Зокрема, державний виконавець не вжив усіх заходів, передбачених законом для належного виконання рішення, своєчасно не звернув стягнення на кошти, які могли перебувати на банківських рахунках до їх закриття; на виявлене ще 27.12.2016 р. нерухоме майно у строк не пізніше наступного робочого дня після його виявлення арешт не наклав; при наявності у боржника такого майна та після накладення арешту - стягнення на нього не звернув, а повернув виконавчий документ стягувачу.

Виконання судового рішення таким чином суд вважає бездіяльністю державного виконавця, допущеною внаслідок порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, беручи до уваги несвоєчасність вчинених дій державним виконавцем, їх неефективність та наявність майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення, суд вважає винесену державним виконавцем постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2017 р. у ВП № 49895874 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" незаконною, яка підлягає скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги ПАТ "Європейський газовий банк" в частині визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. у ВП № 49895874.

Стосовно вимог скаржника про постановлення судом ухвали щодо відновлення виконавчого провадження № 49895874 з примусового виконання наказу № 910/23352/15 від 17.12.2015 р., суд вважає, що такі вимоги не можуть бути задоволені, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), у той же час, суд може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

У даному випадку скаржник не довів суду, що державний виконавець ухиляється від поновлення виконавчого провадження, оскільки питання про незаконність постанови з повернення виконавчого документа скаржником порушене було лише в даній скарзі, а законні підстави (передбачені законом) для вчинення органом ДВС таких дій до того не настали.

У свою чергу, відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, оскільки у даному випадку наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною та її скасування є відновлення виконавчого провадження державним виконавцем у визначеному законом порядку (при цьому відновлення виконавчого провадження не є компетенцією суду, який не вправі підміняти орган Державної виконавчої служби), скарга в частині постановлення судом ухвали про відновлення виконавчого провадження № 49895874 з примусового виконання наказу № 910/23352/15 від 17.12.2015 р. задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд визнає доводи скаржника обґрунтованими в частині та скаргу ПАТ "Європейський газовий банк" на дії та рішення державного виконавця задовольняє частково.

Керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на дії та рішення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. у ВП № 49895874, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. у ВП № 49895874.

У іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 8 лютого 2018 року.

Повний текст ухвали буде складений 13 лютого 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Головіна К.І.