Рішення

від 09.02.2018 по справі 911/3396/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2018 р. Справа № 911/3396/17

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлопобут-2007

про стягнення 14 079,77 грн.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 14-71 від 14.04.2017);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 123 від 07.12.2017), ОСОБА_3 (керівник).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлопобут-2007 (далі - відповідач) про стягнення 14 079,77 грн заборгованості, з яких: 5 294,22 грн. пені, 7 551,99 грн інфляційних втрат та 1 233,56 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17 від 28.12.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2017 порушено провадження у справі № 911/3396/17, розгляд справи призначено на 08.12.2017.

05.12.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача разом з супровідним листом № 111 від 04.12.2017 (вх. № 25922/17 від 05.12.2017) надійшло пояснення, згідно якого останній повідомив суд про відсутність у останнього заборгованості за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2017 на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 26.01.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2018 призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 09.02.2018.

У судовому засіданні 09.02.2018 представник позивача повністю підтримав задоволення позовних вимог, представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Житлопобут-2007 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17, за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 газ, а покупець - прийняти та оплатити природний газ, на умовах договору.

Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 11.1. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17 від 28.12.2012, за період з січня 2013 року по січень 2014 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 430 622,08 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 24-47).

Відповідач, за отриманий за період з січня 2013 року по січень 2014 року природний газ, в порушення п. 6.1. договору, розрахувався повністю з простроченням термінів оплати, встановлених п. 6.1. договору, що підтверджується випискою по операціях підприємства (а.с. 49) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий з січня 2013 року по січень 2014 року природний газ відсутній.

Предметом позову є вимоги про стягнення 5 294,22 грн. пені, 7 551,99 грн інфляційних втрат та 1 233,56 грн 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17 від 28.12.2012, за період з січня 2013 року по січень 2014 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 430 622,08 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 24-47); відповідач, за отриманий за період з січня 2013 року по січень 2014 року природний газ, в порушення п. 6.1. договору, розрахувався повністю з простроченням термінів оплати, встановлених п. 6.1. договору, що підтверджується випискою по операціях підприємства (а.с. 49) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий з січня 2013 року по січень 2014 року природний газ відсутній.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17 від 28.12.2012, позивачем за період з 14.02.2013 по 27.08.2014 нарахована пеня в сумі 5 294,22 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять років).

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 13-16), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 14.02.2013 по 27.08.2014 становить загалом 5 294,22 грн. Відтак, вимога про стягнення 5 294,22 грн пені є такою, що підлягає задоволенню судом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17 від 28.12.2012, позивачем за період з 01.02.2014 по 31.07.2014 нараховано 7 551,99 грн інфляційних втрат та 1 233,56 грн 3 % річних за період з 14.02.2013 по 27.08.2014.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданих розрахунках інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 13-17), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за неналежне виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17 від 28.12.2012 становить загалом 7 551,99 грн інфляційних втрат та 1 233,56 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 7 551,99 грн інфляційних втрат та 1 233,56 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 5 294,22 грн. пені, 7 551,99 грн інфляційних втрат та 1 233,56 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо відсутності у останнього заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2989-ТЕ-17 від 28.12.2012 спростовуються тим, що предметом спору у даній справі не є вимоги позивача про стягнення боргу за поставлений природний газ.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлопобут-2007 (07354, Київська обл., Вишгородський район, село Нові Петрівці, вул. Ватутіна, буд. 34; ідентифікаційний код 35095468) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 5 294 (п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні) 22 коп. пені, 7 551 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят одну гривню) 99 коп. інфляційних втрат, 1 233 (одну тисячу двісті тридцять три гривні) 56 коп. 3 % річних та 1 600 (одну тисячу шістсот гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено: 14.02.2018.

Суддя П.В.Горбасенко