Рішення

від 06.02.2018 по справі 915/1203/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року Справа № 915/1203/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 - дов. №007Др-144-1217 від 20.12.2017;

представника відповідача: ОСОБА_3 - дов. №34 від 15.11.2017;

представника ІІІ особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз (54000, м.Миколаїв, вул.Погранична, 159; код ЄДРПОУ 05410263),

до відповідача : ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Політ (54008, м.Миколаїв, пр.Леніна, 191; код ЄДРПОУ 22440219),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Миколаївська міська рада (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20)

про : визнання Договору про зняття показань вузла обліку природного газу та лічильників газу, монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку укладеним на умовах викладених в редакції позивача.

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Миколаївгаз звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 співвласників багатоквартирного будинку Політ , у якому просить суд визнати Договір про зняття показань вузла обліку природного газу та лічильників газу, монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку, укладеним в редакції запропонованій позивачем.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.9) п.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що по даній справі суд не перейшов до розгляду справи по суті, розгляд даної справи має продовжуватись зі стадії підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України Про забезпечення комерційного обліку природного газу від 16.06.2011 №3533-VІ та Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494.

12.07.2017 позивачем направлено на адресу відповідача пропозицію за вих. №Мк04.1-Сл-10046-0717 про укладення Договору про зняття показань вузла обліку природного газу та лічильників газу, монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. Вказана пропозиція отримана відповідачем 19.07.2017, проте, на думку позивача, відповідач листом від 10.10.2017 №81 відмовився від укладення запропонованого договору. Позивач зазначає, що з умов договору про експлуатацію будинкового лічильника, який є предметом спору, вбачається, що він складений на виконання приписів Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, а отже укладення такого виду договору є обов'язковим. Відмова відповідача від підписання договору та не звернення останнього до позивача із протоколом розбіжностей до запропонованого договору і стала підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Відповідачем подано до суду відзив від 18.01.2017 (а.с.172-176), в якому він проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив наступне.

ОСББ Політ провадить свою діяльність у відповідності до вимог Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 №2866-111 (зі змінами), Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 №417-VIII (зі змінами), інших законодавчих та нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання щодо утримання та управління багатоквартирним будинком.

Заявлений позов, на думку відповідача, є передчасним, оскільки лист від 10.10.2017 №81 не є відповіддю (акцептом) на пропозицію позивача від 12.07.2017 укласти спірний договір, адже текст згаданого листа не містить ніяких посилань на пропозицію позивача, а також про відмову від неї чи про її прийняття. Така відповідь (акцепт) на пропозицію (оферту) позивача щодо укладення спірного договору була направлена останньому 29.11.2017, в якій відповідач зазначає, що питання щодо укладення спірного договору відноситься до виключної компетенції загальних зборів членів ОСББ Політ , чергові збори яких мають відбутися в третій декаді січня 2018, де й буде розглянуто пропозицію позивача стосовно укладання спірного договору.

Крім того, відповідач зазначає, що Миколаївською міською радою прийнято рішення №5/16 від 14.06.2016 Про тимчасову заборону встановлення надомних вузлів обліку природного газу в м.Миколаєві , яким позивачу заборонено встановлювати надомні вузли обліку природного газу за рахунок Інвестиційної програми до моменту прийняття рішення Кабінетом міністрів України за результатами розгляду звернення Миколаївської міської ради.

До того ж, відповідач вказує на те, що на момент розгляду справи, Законом №2260-VІІІ від 21.12.2017 внесено зміни до Закону України Про забезпечення комерційного обліку природного газу щодо порядку встановлення лічильників природного газу, а саме ст.2 вказаного Закону доповнено ч.2 наступного змісту: З метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , та підпункту а) п.1 ч.1 ст.6 вказаного Закону доповнено новим абзацом такого змісту: У разі ненадання співвласниками багатоквартирного будинку згоди на встановлення загальнобудинкового лічильника газу суб'єктам господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється .

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки набрання чинності Закону №2260-VІІІ від 21.12.2017 є наслідком ухвалення законодавцем прямої заборони на встановлення загальнобудинкових приладів обліку природного газу без згоди на це власників багатоквартирного будинку.

Рішенням загальних зборів учасників ОСББ Політ від 22.01.2018 було відмовлено ПАТ Миколаївгаз в укладанні спірного договору.

У судовому засіданні 12.12.2017 та 23.01.2018 судом оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 12.12.2017 розгляд справи продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача.

У судовому засіданні 06.02.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» здійснює на території м.Миколаїв та Миколаївської області господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на підставі ліцензії виданої Національною комісією , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.04.2015 №1228, та є оператором газорозподільної системи в розумінні ст.37 Закону України «Про ринок природного газу» .

Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» №3533-VI від 16.06.2011, визначено правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу, що забезпечує повний комерційний облік природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Особливості встановлення лічильників газу споживачам визначено Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015.

ПАТ «Миколаївгаз» листом від 12.07.2017 №Мк04.1-Сл-10046-0717 направлено ОСББ Політ для підписання проект спірного договору про зняття показань вузла обліку природного газу та лічильників газу, монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку з додатками (далі - Спірний договір), предметом котрого є врегулювання взаємовідносин між ОСББ Політ (балансоутримувач будинку) та ПАТ «Миколаївгаз» (оператора ГРМ) щодо встановлення, експлуатації, зберігання, будинкового(их) вузла(ів) обліку газу відповідно до Реєстру будинкових вузлів обліку газу, котрий є додатком №3 до договору, та організації оператором ГРМ фіксації показань квартирних лічильників газу. Згідно умов договору, балансоутримувач будинку зобов'язаний, зокрема, здійснити відповідні заходи щодо забезпечення доступу представникам оператора ГРМ до приміщень та/або елементів конструкції будівель з метою монтажу будинкового вузлу обліку природного газу (далі - ВОГ), зняття, фіксації показань вузла обліку; прийняти ВОГ на відповідальне зберігання та забезпечити оператору ГРМ безперешкодний та безкоштовний доступ до газових мереж та газового обладнання для зняття та фіксації показань ВОГ (п.п.2, 5.1.1, 5.1.2, 5.1.4 Спірного договору). Згідно додатку №3 до Спірного договору «Реєстр будинкових вузлів обліку газу» позивачем передбачено встановлення загальнобудинкових вузлів обліку газу на будинках у м.Миколаєві за наступними адресами: пр.Центральний №191; пр.Центральний №193.

ОСББ Політ листами від 10.10.2017 №81 та від 29.11.2017 №36 (а.с.18-21, 181) від укладення спірного договору не відмовлялося, а пояснювало позивачу, що відповідно до положень ст.ст.4, 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , питання щодо укладення спірного договору відноситься до виключної компетенції загальних зборів членів ОСББ Політ .

Крім того, в зазначених листах відповідач роз'яснював позивачу, що згідно витягу з протоколу №2 загальних зборів учасників ОСББ Політ від 10.09.2016 загальні збори заборонили голові правління ОСОБА_5 підписувати угоди з ПАТ Миколаївгаз без відповідного рішення загальних зборів ОСББ Політ (а.с.178).

До того ж, відповідач повідомив позивачу, що чергові загальні збори мають відбутися в третій декаді січня 2018, де й буде розглянуто пропозицію позивача стосовно укладання спірного договору.

Такі загальні збори учасників ОСББ Політ відбулися 22.01.2018, що підтверджується наданим відповідачем витягом з протоколу №1 (а.с.187), на яких було прийнято рішення про відмову ПАТ Миколаївгаз в укладанні спірного договору.

Порядок укладення господарських договорів визначено ст.181 Господарського кодексу України, згідно якої, зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Господарським законодавством також передбачено, що укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певної категорії суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст.179 ГК України).

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі - Закон). Згідно цього Закону, вузол обліку природного газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або: лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами. Комерційний (приладовий) облік природного газу (далі - облік природного газу) - визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу. Споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину (ст.1 Закону).

Постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2021 року (ч.1 ст.2 Закону).

Виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб'єкти господарювання, що: здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу (ст.4 Закону). Таким суб'єктом у м.Миколаєві, згідно ліцензії від 09.04.2015 №1228 НКРЕКП, є ПАТ «Миколаївгаз» .

Фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року.

У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.6 Закону).

Взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ (далі - газ) врегульовано Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 №618 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за №67/11941 (далі - Правила), згідно пункту 5.1 котрих постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Викладене кореспондується зі змістом пункту 4 розділу 1 глави 10 Кодексу ГРС, яким визначено, що передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу.

Кодексом ГРС визначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або оператора ГРМ та за їх рахунок у багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ (п.1 розд.5 глави 9 Кодексу ГРС).

Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 №620 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 №46) можливість об'єднання споживачів в єдину групу для поліпшення ведення обліку природного газу визначається схемою газопостачання. Рішення про необхідність об'єднання споживачів в єдину групу приймає оператор ГРМ. Ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор ГРМ. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом ГРС. Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку. Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства. У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Наведеним вище нормами передбачено, 1) що у разі неврегулювання договірних відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства; 2) балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ, а не за рахунок інших джерел, зокрема інвестиційних програм.

Однак, як зазначає ПАТ Миколаївгаз , необхідність встановлення спірних загальнобудинкових вузлів обліку передбачено Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ «Миколаївгаз» на 2016-2025 роки, затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №403 в редакції постанови НКРЕКП від 22.12.2016 №2349 та відповідно здійснюється за рахунок Інвестиційної програми газорозподільного підприємства ПАТ «Миколаївгаз» .

20.01.2018 набрав чинності Закон України від 21.12.2017 №2260-VІІІ Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу , яким статтю 2 Закону доповнено частиною 2 наступного змісту: З метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , та підпункт а) п.1 ч.1 ст.6 Закону доповнено новим абзацом такого змісту: У разі ненадання співвласниками багатоквартирного будинку згоди на встановлення загальнобудинкового лічильника газу суб'єктам господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється .

Як вже раніше зазначалось, такої згоди, загальні збори учасників ОСББ Політ не надавали , а навпаки на загальних зборах учасників ОСББ Політ , котрі відбулися 22.01.2018, було прийнято рішення про відмову ПАТ Миколаївгаз в укладанні спірного договору.

До того ж, свого часу рішенням Миколаївської міської ради від 14.06.2016 №5/16 «Про тимчасову заборону встановлення на домових вузлів обліку природного газу в м.Миколаєві, у зв'язку з зростанням соціальної напруженості серед мешканців м.Миколаєва через початок з 2016 року встановлення ПАТ «Миколаївгаз» надомних вузлів обліку природного газу, останньому заборонялося встановлювати надомні вузли обліку природного газу за рахунок Інвестиційної програми до моменту прийняття рішення Кабінетом Міністрів України за результатами розгляду звернення Миколаївської міської ради (п.1 рішення).

У відповідності до чинного законодавства, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Ураховуючи викладене, суд вважає, що умови спірного договору щодо встановлення на будинки, які обліковуються на балансі ОСББ Політ , загальнобудинкових вузлів обліку без згоди на те співвласників багатоквартирних будинків, суперечить зазначеним положенням чинного законодавства України. За таких обставин, суд визнає, що підстав для визнання спірного договору в редакції позивача немає.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено обставин, за наявності яких спірний договір може бути укладений між сторонами на умовах, запропонованих ПАТ «Миколаївгаз» , а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 185, 191, 231, 233, 238, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволені позовних вимог ПАТ Миколаївгаз відмовити повністю.

2. Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 15 лютого 2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва