Рішення

від 08.02.2018 по справі 917/1955/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року Справа № 917/1955/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; адреса для листування: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8

до Колективного підприємства "Редакція міської газети "Кремінь", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева,3

про стягнення 32 624, 61 грн.

Суддя Білоусов С.М.

Секретар судового засідання Кльопова І.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 32 624,61 грн. заборгованості у тому числі: вартість спожитої теплової енергії в сумі 20 658, 96 грн., пеню в розмірі 2 556,325 грн., інфляційні нарахування в розмірі 7 464,39 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 944,94 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, явку представників сторін суд ухвалою від 16.01.2018 року визнавав не обов"язковою, неявка сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (позивач) та Колективним підприємством "Редакція міської газети "Кремінь" (відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 982 від 02.10.2003 року (договір).

Відповідно до п. 1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в визначених договором обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання відноситься до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, пунктів 6.1-6.4 Договору.

Згідно п. 6.2, п. 6.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої па розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно п. 6.4 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаних рахунків «Енергопостачальної організації».

Порушуючи договірні зобов'язання відповідач не здійснював вчасних розрахунків за теплоспоживання.

За період жовтень 2016 року по березень 2017 року відповідачем не сплачена вартість за спожиту теплову енергію в сумі 20 658,96 грн., яка підтверджується наявними у матеріалах справи актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії.

Вищевказане й призвело, зокрема, до нарахування санкцій, як того вимагає чинне законодавство України (розрахунок із зазначенням нарахувань та оплат додається).

На підставі ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6.5 договору та ст. 625 ЦК України за несвоєчасну сплату рахунків за спожиту теплову енергію позивачем нарахована відповідачеві пеню в сумі 2 556,32 грн. та за прострочення виконання грошового зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції відповідачу пред'явлена до сплати сума у розмірі 7 464,39 грн. інфляційних витрат, 1 944,94 грн. - 3% річних. Всього загальний борг відповідача становить 32 624,61 грн.

Приймаючи рішення суд виходив із наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання електричної енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Як встановлено судом, виконання зобов'язання щодо постачання електричної енергії позивачем виконано у повному обсязі.

З огляду на визначений сторонами порядок розрахунків за спожиту енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків, матеріалами справи підтверджено, що порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за спожиту енергію мало місце.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи договір, передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати рахунків за спожиту енергію Споживач сплачує Енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку (п. 6.5 Договору).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, наданого позивачем (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд,-

                                                   ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Редакція міської газети "Кремінь" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева,3, код ЄДРПОУ 02474802) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) - 20 658,96 грн. основного боргу, 7 464,39 грн. інфляційних, 1 944,94 грн. 3% річних, 2 556,32 грн. пені та 1 600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Дата складання повного судового рішення 14.02.2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

           Суддя Білоусов С.М.