Постанова

від 13.02.2018 по справі 910/19122/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Справа№ 910/19122/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дащенко А.С. довіреність № б/н від 11.12.17

від відповідача: не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олєон Генетікс Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року (повний текст складено 14.12.2017 р.)

у справі № 910/19122/17 (суддя Сівакова В.В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олєон Генетікс Україна"

про стягнення 451 411,12 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олєон Генетікс Україна" про стягнення 451411,12 грн., з яких: 330769,01 грн. основного боргу, 46.995,24 грн. пені, 17891,04 грн. інфляційних втрат та 55755,83 грн. - 30% річних за неналежне виконання зобов'язань згідно Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 123603 від 30.08.2016 р. (а.с. 8-12).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі №910/19122/17 позов задоволено повністю (а.с.78-83).

14 грудня 2017 року ТОВ "Олєон Генетікс Україна" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 910/19122/17, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2018 року, апеляційна скарга ТОВ "Олєон Генетікс Україна" у справі № 910/19122/17 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Жук Г.А.

12 січня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Жук Г.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Олєон Генетікс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 910/19122/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 30 січня 2018 року.

23 січня 2018 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

30 січня 2018 року у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, ухвалою Київського апеляційного господарського суду оголошено перерву до 13 лютого 2018 року.

У судовому засіданні 13 лютого 2018 року представник ТОВ "Нова Пошта" надав пояснення у яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник ТОВ "Олєон Генетікс Україна" у судове засідання 13 лютого 2018 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором 0411620091731 (а.с. 108).

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

За змістом п. 3 ч. 6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

30 серпня 2016 року між ТОВ "Нова Пошта" (далі - позивач), як експедитором та ТОВ "Олєон Генетікс Україна" (далі - відповідач), як замовником укладено Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 123603 (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (послуги), а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 18-22).

Прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором оформлюється експрес накладною (п. 2.5 Договору).

Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.

Відповідно до п. 5.3 Договору замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів.

Між позивачем та відповідачем складено (підписано та скріплено печатками) наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору на загальну суму 465769,01 грн., а саме:

- № НП/2-0093601 від 31.03.2017 на суму 139573,20 грн. (а.с. 23-28),

- № НП/2-0096497 від 31.03.2017 на суму 150,00 грн. (а.с. 29),

- № НП/2-0104903 від 10.04.2017 на суму 89283,75 грн. (а.с. 30-32),

- № НП/2-0114010 від 20.04.2017 на суму 126187,31 грн. (а.с. 33-36),

- № НП/2-0131804 від 30.04.2017 на суму 100181,75 грн. (а.с. 37-40),

- № НП/2-0142959 від 10.05.2017 на суму 1416,50 грн. (а.с. 41),

- № НП/2-0144071 від 20.05.2017 на суму 1161,00 грн. (а.с. 42),

- № НА/2-0154196 від 26.05.2017 на суму 7815,50 грн. (а.с. 43).

З наданої позивачем довідки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 23.11.2017 р. № В6-01/3139 вбачається здійснення відповідачем часткової оплати за організацію перевезень наданих послуг "зг. рахунку NНП/2-0093601 від 31.03.2017 р." на загальну суму 135000,00 грн. а саме (а.с. 72): 25.04.2017 в розмірі 50000,00 грн.; 27.04.2017 в розмірі 70000,00 грн.; 07.09.2017 в розмірі 5000,00 грн.; 06.10.2017 в розмірі 10000,00 грн.

Вказані обставини вірно встановлено судом першої інстанції, інших обставин справи та доказів їх існування сторонами до матеріалів справи надано не було.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з позовом, позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг з перевезення, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 330769,01 грн. та за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховані: пеня в сумі 46995,24 грн., збитки від зміни індексу інфляції в сумі 17891,04 грн. та 30% річних в сумі 55755,83 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою відповідач вказує, що судом визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, які позивачем доведено не було, оскільки відповідач заперечує письмові докази покладені в основу рішення (акти здачі-приймання послуг) та зазначає, що ним вони не підписувались. Також відповідач зазначає, що йому не було відомо про час і місце розгляду справи.

Заперечуючи проти апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції оглянувши докази дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, натомість апелянт не надав належних доказів не підписання ним зазначених актів, а банківською довідкою підтверджено надходження у період з 25.04.2017 по 06.10.2017 від відповідача коштів, призначенням яких була оплата за організацію перевезень відправлень.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 статті 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Зі змісту статті 909 ЦК України вбачається, що обов'язковою підставою для здійснення відправником свого обов'язку щодо оплати послуг перевезення є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку - фактури.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Наявними у матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджено, а відповідачем не спростовано факт надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 465769,01 грн., з яких, відповідно до наданої позивачем банківської довідки, відповідачем було оплачено тільки 135000,00 грн. за актом № НП/2-0093601, в іншій частині (330769,01 грн.) надані позивачем послуги лишились неоплаченими.

Про погодження якісних та кількісних характеристик прийнятих послуг, свідчить відтиск печатки відповідача на відповідних актах, а про прийняття їх до виконання - здійснення часткової оплати. При цьому відповідачем не надано доказів втрати печатки товариства, чи розпорядження нею невстановленими особами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості наданих позивачем та неоплачених відповідачем послуг у сумі 330769,01 грн.

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за наданні послуги повністю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.3.1 Договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості . Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 1 (один) рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг відповідач своєчасно не виконав він повинен сплатити позивачу пеню.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок є вірним і вказані вимоги підлягають є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 46995,24 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення зі сплати за наданні послуги, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив стягнути з відповідача 17891,04 грн. інфляційних втрат та 55755,83 грн. - 30% річних.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

У разі прострочення платежу покупець зобов'язаний оплатити проценти в розмірі 30% річних від суми заборгованості (п. 6.3.1 Договору).

Отже, пунктом 6.3.1 договору сторони узгодили інший розмір річних, сплата яких передбачена в порядку 625 ЦК України.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 30% річних, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані розрахунки є вірним і вказані вимоги підлягають є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 17891,04 грн. інфляційних втрат та 55755,83 грн. 30 % річних.

Також колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи з огляду на наявність у матеріалах справи поштового повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання" направленого на адресу відповідача, а також відміток про направлення копій процесуальних документів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 910/19122/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ "Олєон Генетікс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі №910/19122/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Олєон Генетікс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі №910/19122/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 910/19122/17 залишити без змін.

3. Справу № 910/19122/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

О.В. Агрикова

Повний текст складено 14.02.2018 р.