Рішення

від 07.02.2018 по справі 541/2581/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2581/17

Провадження №2/541/191/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 лютого 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Куцин В.М.,

за участю секретаря - Євдокимової Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельні ділянки площею 3,20 га, кадастровий номер 5323289200:00:009:0083, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області та площею 2,21 га, кадастровий номер 5323289200:00:009:0054, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області, що належали ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 073622 виданого 20 вересня 2006 року та свідоцтва про право на спадщину серії НВХ № 024575 виданого 18 серпня 2016 року.

В позові посилається на те, що 04 березня 2017 року помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на належні йому земельні ділянки площею 3,20 гектарів та 2,21 гектарів, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області. Позивач є спадкоємцем за законом після смерті свого батька, прийняв спадщину, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вказані земельні ділянки, оскільки оригінали правовстановлюючих документів було втрачено. В зв'язку з цим нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину і він звернувся до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив позов задовольнити на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.31).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с. 25, 36).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України, встановлено - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Положеннями ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує.

Спадщина може бути визнана відумерлою та передана у комунальну власність в порядку визначеному ст. 1277 ЦК України і тому саме сільська рада за місцем відкриття спадщини є відповідачем по справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер 04 березня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 350353, виданого Миргородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану 08 серпня 2017 року (а.с. 6), внаслідок чого відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 3,20 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 073622 виданого 20 вересня 2006 року на підставі розпорядження голови Миргородської райдержадміністрації від 6 вересня 2005 року № 209 (а.с. 4).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 (а.с.13), тобто спадкоємцем першої черги після смерті батька.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 серпня 2016 року спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла 23 липня 2012 року є ОСОБА_3. До складу спадщини входить земельна ділянка кадастровий номер 5323289200:00:007:0054, площею 2,2100 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 071794 виданого 29 вересня 2006 року (а.с. 5).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив дії по прийняттю спадщини ОСОБА_5, тобто подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, тому він набув право власності спірної земельної ділянки в порядку спадкування, отже судом встановлено факт належності цієї земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_3

Відповідно до ОСОБА_6 про реєстрацію в спадковому реєстрі № 48699973 від 09.08.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся у встановлений законом термін та порядок до Приватного нотаріуса Миргородського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини та прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 (а.с. 7).

Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину на спірні земельні ділянки, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.8).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що позивач подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, тому він набув право власності спірних земельних ділянки в порядку спадкування, отже вимоги позивача ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

В зв'язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз'яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції , де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1225, 1261, 1268, 1277 ЦК України, ст. ст. 5,10, 12, 13,263, 264, 265, 266, 268, 273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 5323289200:00:009:0083, площею 3,20 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області після смерті 04 березня 2017 року ОСОБА_3, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 073622 виданого 20 вересня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 5323289200:00:007:0054, площею 2,2100 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради Миргородського району Полтавської області після смерті 04 березня 2017 року ОСОБА_3, яка належала померлому після смерті 23 липня 2012 року ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 серпня 2016 року виданого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за №622.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України , апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складений 15 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_6