Ухвала

від 07.02.2018 по справі 709/36/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/63/18 Справа № 709/36/18 Категорія: ст. 179 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 січня 2018 року, якою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Драбівці Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого трактористом СТОВ «Україна», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці, тобто до 16.03.2018 та покладено обов`язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України,

в с т а н о в и л а :

СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017250280000983 від 09.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , будучи призначеним наказом директора СТОВ «України» ОСОБА_10 за № 99к від 03.04.2017 на посаду тракториста машиніста сільськогосподарського виробництва на період сезону польових робіт та будучи згідно з договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 04.04.2017 матеріально-відповідальною особою, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , перебуваючи за місцем постійної роботи в СТОВ «Україна», яке знаходиться за адресою: с. Новоукраїнка Чорнобаївського району Черкаської області, на тракторі колісному «САSEIHSTEIGER 500» д.н.з. НОМЕР_1 , інвентарний № НОМЕР_2 , що належить СТОВ «Україна», у жовтні 2017 року, при виконанні польових робіт, скориставшись тим, що даний транспортний засіб знаходиться у їх користуванні, а саме при виконанні трудових обов`язків, маючи єдиний умисел на вчинення привласнення дизельного палива з вище зазначеного трактора, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, використовуючи вільний безперешкодний доступ до ввіреного їм майна, яке перебувало в їх віданні, протягом жовтня 2017 року привласнили, шляхом зливання з баку вказаного трактора для власних потреб дизельне пальне загальною кількістю 2501л, в результаті чого спричинили СТОВ «Україна» матеріальну шкоду на загальну суму 60 905, 46 грн.

29.12.2017 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

12.01.2018 слідчий Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_13 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби строком на 60 діб, з покладанням обов`язків, передбачених п. 2, 3, 4, 5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Дане клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, на даний час наявні вагомі докази причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, а в ході досудового розслідування встановлена наявність в провадженні ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про обґрунтованість застосування щодо останнього запобіжного заходу про який порушується питання в клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16.01.2018 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_12 , застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено обов`язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування не встановлено достатніх даних, за допомогою яких би обґрунтовувалась неможливість запобігання ризикам, наведеним в клопотанні слідчого, шляхом застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт. Крім того, зазначено, що наявність ризиків, на які посилається слідчий як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не підтверджена належними доказами.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали слідчого судді від 16.01.2018 через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб.

Апелянт зазначає, що слідчим суддею, при прийнятті рішення за клопотанням слідчого, не враховано, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання строком до 8 років позбавлення волі, що, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дає можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Крім того, зазначає, що стороною обвинувачення надавалися слідчому судді вагомі доводи та докази того, що саме домашній арешт зможе забезпечити правову поведінку підозрюваного та лише при цьому можливо досягти дієвості кримінального провадження.

Стверджує, що при застосуванні щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж запропоновано слідчим, ОСОБА_7 , шляхом наявної можливості мати безперешкодне спілкування з невизначеним колом осіб, які не виключено, що мають відношення до даного кримінального провадження, може повідомити та узгодити відповідну позицію, з метою прикриття свого алібі, щоб мати можливість ухилитися від кримінальної відповідальності. При цьому, застосування щодо підозрюваного визначеного судом запобіжного заходу, на думку прокурора, нівелює можливість зібрання чи в певній мірі ускладнить отримання доказів, оскільки підозрюваний, окрім вищенаведеного, має можливість безперешкодно цьому завадити, шляхом впливу на свідків.

Звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді Чорнобаївського районного суду не відповідає вимогам ст. 372 КПК України

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задовольнити в повному обсязі з наведених в ній доводів, міркування підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог сторони обвинувачення, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КУпАП.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими такі обставини обґрунтовуються.

Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 179 КПК України є особисте зобов`язання, яке, полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178 КПК України.

Обираючи ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що по даному кримінальному провадженню маються докази, що вказують на причетність до вчинення злочину саме цієї особи.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є обґрунтованим, оскільки при вирішенні питання про застосування щодо нього саме такого запобіжного заходу слідчим суддею вірно враховано те, що він раніше не судимий, а стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, ймовірна наявність яких, а ні слідчим в клопотанні, а ні прокурором в судовому засіданні не підтверджена.

Стосовно доводів прокурора про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання строком до 8 років позбавлення волі, що, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дає можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то вони не є достатньою підставою для обґрунтування неможливості застосування останньому більш м`якого запобіжного заходу і самі по собі не свідчать про наявність в провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, враховується, що слідчим суддею при застосуванні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу, з метою запобігання можливим ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на останнього обов`язки, зокрема: не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Про дієвість, на даному етапі, застосованого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 у виді особистого зобов`язання, свідчить також відсутність, на момент апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, даних про невиконання ним покладених процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 , колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає що застосування щодо ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог прокурора.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 179, 194, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 січня 2018 року, якою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання за місцем фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці, тобто до 16.03.2018 та покладено обов`язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :