Постанова

від 13.06.2006 по справі 02/114-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/114-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р. Справа № 02/114-64А.

Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,

при секретарі судового засідання Сур'як О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Гриценко Н.І., доручення № 06/10д-18 від 04.06.06

від відповідача: н/з

Розглянув справу

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»

про стягнення 1862 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.

В судовому засіданні позивачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України; заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.

Суть спору: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 1862,50 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда у 2005 році.

При цьому позивач посилається на те, що статтею 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(подальшому – Закону) передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Згідно поданого відповідачем звіту Ф 10-ПІ середня облікова чисельність працюючих за 2005 рік становила 32 чоловіка, отже норматив для працевлаштування інвалідів згідно ст. 19 Закону становив 1 чоловік. Фактично відповідачем в 2005 році було працевлаштовано 1 інваліда, який пропрацював 3 місяці. Разом з тим, з врахуванням п.п. 3.3.1- 3.3.3 «Інструкції із статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві», затв. Наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. № 171, середньооблікова чисельність інвалідів, що працювали у відповідача в 2005 році становить 0 осіб.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємством самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідач відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи (ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі надсилалась відповідачу заказною кореспонденцією та на адресу суду не повернулись, повідомлення про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 01.06.2006р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, судом встановлено наступне.

Статтею 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі Закону) визначено норматив працевлаштування інвалідів для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Механізм сплати штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону, визначено Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1767 (далі – Порядок), відповідно до п.4 якого підприємства сплачують штрафні санкції самостійно в доход державного бюджету не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (п.5 Порядку). Таким чином, ні Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ні Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, не ставлять сплату штрафу підприємствами в залежність від причин, з яких не працевлаштовано інвалідів.

Крім того, штрафні санкції за нестворені робочі місця для інвалідів відповідно до п.3 ст.9 Бюджетного кодексу України відносяться до неподаткових надходжень доходів Державного  бюджету України і за змістом пункту 11 Порядку у разі їх несплати підприємствами в установлений термін – стягуються в примусовому порядку.

Порядок визначення середньооблікової чисельності інвалідів визначено Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. №171.

Згідно з підпунктом 3.3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Відповідно до змісту Листів Держкомстату № 6-2-7/230 від 21.10.2002р. та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2—3р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення.

З огляду  на викладені положення Інструкції кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача у звітному періоді становила 0 чоловік.

Згідно із звітом СГ ТзОВ «Обрій» за формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість інвалідів» на підприємстві відповідача у 2005 році середньооблікова чисельність штатних  працівників становила 32 особи, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів – 1 особа; кількість працевлаштованих  інвалідів на підприємстві відповідача у звітному  періоді - 1 особа, яка пропрацювала 3 місяці; річний фонд заробітної плати на підприємстві – 59600 грн., розмір середньої річної заробітної плати – 1862,50 грн. (59600:32).

За розрахунком Фонду сума штрафних санкцій за непрацевлаштування 1 інваліда складає 1862,50 грн. (1862,50х1).

Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У пункті 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами  працевлаштування інвалідів, визначеними у статті 18 Закону, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця  інвалідів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємства.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1862,50 грн. за непрацевлаштування у 2005 році 1 інваліда підставна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 94, 158, 160-162 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (Любомльський район, с. Ладинь, Ід. код 03737793) в доход Державного бюджету України (Держбюджет Любомльського району 50070000, номер рахунку 31216230600262, ідент. код 21740416, банк УДК у Волинській області, МФО 803014) 1862 грн. 50 коп. штрафних санкцій.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» в доход Державного бюджету України 18 грн. 63 коп. державного мита.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Суддя                                                                                          С.В.Костюк

Дата виготовлення повного тексту

постанови 16.06.2006р.