Ухвала

від 12.02.2018 по справі 761/4624/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/4624/18

Провадження № 1-кс/761/3227/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32017100110000090 від 02.11.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

09.02.2018 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32017100110000090 від 02.11.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України, а саме - на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок ТОВ «Даймлер ЛТД» (код ЄДРПОУ 41007903) відкритий в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), а саме: № НОМЕР_1 (російський рубль), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США), з метою збереження речових доказів та забезпечення відшкодування збитків завданих державі.

Підставою накладення арешту зазначили, що грошові кошти які перераховуються на розрахунковий рахунок ТОВ «Даймлер ЛТД» № НОМЕР_1 (російський рубль), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США) від ТОВ «Мрія К» є предметом кримінального правопорушення та одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що зумовлює необхідність накладення арешту на рахунок вказаного суб`єкта господарської діяльності. Та відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України щодо речових доказів.

Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, в клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту відповідність грошових коштів на рахунках зазначених підприємств критеріям, визначеним ст. 98 КПК України щодо речових доказів, набуття в результаті вчинення злочину. Необхідність накладення арешту пов`язується з метою збереження грошових коштів як речових доказів, запобігти їх відчуженню причетними особами, з метою запобігти збиткам держави, з метою забезпечення подання в подальшому подання цивільного позову.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Проте з матеріалів клопотання не убачається достатніх підстав вважати, що ТОВ «Даймлер ЛТД» причетне до вчинення злочину фіктивного підприємництва, надані матеріали клопотання не є достатніми для вжиття такого виду обмеження як арешт майна на даній стадії кримінального провадження.

Відомості про державну реєстрацію ТОВ «Даймлер ЛТД», про його посадових осіб матеріали клопотання не містять. Надані дані допиту свідка ОСОБА_4 не є достатнім підтвердженням доводів клопотання.

Крім того, відсутні достатні дані, що грошові кошти мають доказове значення не надано, при цьому відсутні відомості, що банківські рахунки належать саме ТОВ «Даймлер ЛТД».

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, доводи в клопотанні, що конкретні грошові кошти, що належать юридичній особі, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КК України у кримінальному провадженні, в якому ведеться досудове розслідування, - ґрунтуються на припущеннях.

Також відсутні законні підстави для вжиття арешту грошових коштів на банківських рахунках підприємства, розмір яких не визначений, з метою подання цивільного позову в майбутньому, попередження збитків, що заподіюються державі, в майбутньому, як це зазначено в клопотанні. Такі підстави та мета застосування арешту майна не визначені переліком, передбаченим ст. 170 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на грошові кошти, у співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження суд з наданих матеріалів клопотання не має можливості пересвідчитися.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32017100110000090 від 02.11.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України, а саме - на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківський рахунок ТОВ «Даймлер ЛТД» (код ЄДРПОУ 41007903) відкритий в АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), а саме: № НОМЕР_1 (російський рубль), № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_1 (євро), № НОМЕР_1 (долар США).

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1